13 травня 2014 року за участі керівництва Міністерства освіти і науки відбулося громадське обговорення низки проектів нормативно-правових актів реформування системи ліцензування та акредитації. У заході взяли участь міністр освіти і науки Сергій Квіт, перший заступник міністра Інна Совсун, представники 70 вищих навчальних закладів, інститутів громадянського суспільства та ЗМІ. Міністр освіти і науки Сергій Квіт, звертаючись до учасників зібрання, наголосив, що обговорення має важливе значення для розвитку вищої освіти, адже нові принципи ліцензування та акредитації, закладені в проектах на багато років, визначатимуть, у який спосіб університети звітуватимуть та отримуватимуть акредитацію. За словами міністра, це вже друге громадське обговорення, перше відбувалося в Міністерстві щодо концепції ліцензування. Як зазначила перший заступник міністра освіти і науки Інна Совсун, питання ліцензування та акредитації є у плані дій Міністерства на 100 днів та ввійшли в першочергові завдання в галузі вищої освіти. За її словами, проекти нормативно-правових актів активно обговорювалися на Facebook та викликали широку дискусію серед представників ВНЗ і громадськості. Інна Совсун наголосила, що головне завдання дискусії – це прийняття проектів тих документів, які влаштовували всіх учасників освітнього процесу. Олег Шаров, проректор Університету економіки та права «Крок», представник експертної групи з розробки реформування системи ліцензування та акредитації, поінформував, що під час роботи над нормативно-правовими актами експертам довелося частково вирішувати питання запровадження електронного врядування в системі освіти, зменшення обсягів звітності керівників навчальних закладів і демократизації звітності. Як зазначив Олег Шаров, основне завдання обговорюваних проектів – це спрощення системи ліцензування та акредитації, не за рахунок вимог до вищих навчальних закладів, а шляхом формулювання більш зрозумілих і прозорих вимог до професійної діяльності, скорочення адміністративних процедур і перехід із функції одного з інструментів державного управління галуззю до базової технології стимулювання підвищення якості вищої освіти. На обговоренні запропоновано й альтернативний проект реформування системи ліцензування та акредитації. Зокрема, автор проекту Леонід Бедратюк, завідувач кафедри програмної інженерії Хмельницького національного університету, зупинився на перевагах свого варіанту. На його думку, представлений проект мінімізує контролюючу функцію Міністерства, а методична та організаційна робота навчального закладу перекладається на самі університети, результати якої розміщуються на персональних сторінках викладачів вищого навчального закладу. Необхідно звертати увагу й на показник закладу – наукову активність. За словами Леоніда Бедратюка, необхідно поступово протягом п’яти років перейти до оцінки якості викладання за науковою активністю викладача: кількість цитувань, кількість і якість публікацій за показниками (Scopus, Web of Science, індекс Гірша тощо), участь у міжнародних конференціях та в наукових міжнародних проектах. У підсумку міністр освіти і науки Сергій Квіт зауважив, що доволі складно шукати інструменти для вимірювання наукової активності. «Постає питання обличчя наших університетів. Тобто університети займаються науковою діяльністю у межах 5 %, порівнюючи із західними, де наукова складова становить понад 50 % (за різними показниками)». Сьогодні українські вищі навчальні заклади, за словами міністра, не мають можливостей, щоб визначатися лише за критеріями наукової діяльності, тому необхідний певний перехідний період. Нагадуємо, що обговорення проектів реформування системи ліцензування та акредитації триватиме до 19 травня 2014 року.

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу