Учні випускних класів щосили готуються до написання тестів зовнішнього незалежного оцінювання. Менш відповідальні засіли за підручники ближче до весни, а дехто – тільки зараз. Але в усіх абітурієнтів одне завдання: правильно розпорядитися часом до ЗНО. Головні предмети. Ми розпитали досвідчених викладачів про те, як краще підготуватися до цього важливого випробування (основна сесія стартує 3 червня). Усі педагоги рекомендують тренуватися на минулорічних тестах, щоб звикнути до формату іспиту. І обов’язково засікати час: щоб встигнути заробити якомога більше балів, треба знати, скільки хвилин ти можеш витратити на кожне питання. Також у підготовці важливі мотивація і системний підхід. Ми зібрали поради, як підготуватися з чотирьох найпопулярніших серед абітурієнтів предметів – з української мови та літератури, математики, історії України та англійської мови. Сьогодні ми розповімо, як вирішувати математичні задачі та на що звертати увагу при складанні тестів з української літератури та мови. У наступний вівторок ви зможете прочитати про те, як готуватися до іспитів з історії України та англійської мови. Математика: формули на двох аркушах Викладач Богдан Клименко (центр підготовки ZNO200) наголошує, що при підготовці до тестів дуже знадобиться винахідливість. «Якщо на державній підсумковій атестації завдання доволі типові – по суті, висмикнуті приклади з підручників, то тести ЗНО більш різноманітні, є багато завдань на перетин тем, тож потрібна кмітливість, – каже Богдан. – Треба не лише готуватися за темами, а й приділяти увагу нестандартним завданням. Я використовую класичний збірник задач Марка Сканаві – там є сильні, цікаві приклади. Можна також використовувати посібники з підготовки до ЗНО». Повторюють математику з сьомого класу, щоб залатати дірки в базових знаннях. Потім можна переходити до більш складних розділів. «Щоб успішно скласти ЗНО, потрібне комплексне розуміння математики, – розповідає викладач. – Спочатку ми з учнями проходимо весь матеріал по блоках, а потім уже тренуємося вирішувати тестові завдання. Перші два завдання ЗНО подані у вигляді тестів. Вони нескладні, але з підступом. Далі йдуть більш серйозні речі. Одна з найскладніших тем навіть для викладачів – тригонометрія. У ній близько 40 формул, які треба не тільки знати, а й уміти використовувати. А найскладніше – останнє завдання з параметрами: його мало хто розв’язує». Повторення. Учням, які заздалегідь готувалися, останній місяць слід витратити на вирішення тестів – що більше, то краще. «Також важливо вивчити формули, – говорить Богдан Клименко. – Взагалі їх треба вчити протягом усього року, але так ніхто не робить. Старанно заучувати формули треба днів за п’ять до іспиту – якщо робити це за 2 тижні, щось може забутися. Формул багато, але всі вони вміщаються на двох аркушах А4, і вивчити їх можна за кілька днів». Тим, хто взявся за підготовку пізно, буде нелегко. «Треба брати посібники, в яких матеріал розбитий по розділах, – радить викладач. – Читати теорію і тут же вирішувати ключові приклади. На одну тему в середньому йде три години. У будь-якому разі готуватися краще, ніж не готуватися. У мене був випадок, коли батько привів учня вже на початку травня. Ми навіть всю програму не встигли пройти – тільки за 9 клас. Але він набрав 160 із гаком балів, і цього вистачило, щоб вступити на бюджет в КПІ – щоправда, на непопулярний факультет». Українська література і мова: шукаємо підказки Щоб успішно скласти іспит із цих предметів, доведеться розібратися в тонкощах. «ЗНО – це тест не на загальний рівень знань, а на надлишкові знання, – вважає викладач Анастасія Онатій. Тест з української літератури повністю побудований на деталях: жанр твору, імена та характеристики персонажів. А тест з української мови містить завдання із найважчих тем зі шкільної програми». Мова. «Треба повторити весь матеріал за рівнями мови: фонетика, морфологія, синтаксис, – рекомендує Анастасія. – Це найоптимальніший варіант: знання накопичуються від простих до складних, так з’являється системне уявлення про мову. У тестах є, наприклад, два завдання на фонетику. Одне стосується наголосів, яким у школі приділяється вкрай мало уваги, а в другому треба підрахувати кількість звуків і букв у словах. Фонетика вивчається в п’ятому класі, тому до випуску, певна річ, учні встигають багато чого забути. Найскладніший і проблемний розділ – синтаксис, побудова речень, а завдань на нього багато і за них дається найбільша кількість балів. Тож цьому слід приділити особливу увагу. Ще є завдання щодо аналізу тексту – треба визначити тему, ідею, засоби логічного зв’язку тощо. Це досить просто, якщо знати, як це робити. Підготовку треба будувати за принципом «теорія-практика»: пройшли розділ – потренувалися. Якщо тема нескладна, досить повирішувати по ній тести, а якщо виникають труднощі – виконувати розгорнуті вправи з підручників і посібників». Література. Вивчати предмет рекомендують у хронологічному порядку – від фольклору і давньої літератури до сучасних творів. «Ті, хто починає готуватися пізно, вже не встигають читати твори в повному обсязі, тому читають скорочений зміст – цього мало, але краще, ніж нічого, – говорить викладач. – Крім того, ми з учнями дивимося фільми – є понад 10 екранізацій програмних творів. Важливо з кимось обговорити книгу в деталях – ми робимо це в групі. Для успішного складання тестів треба знати деякі тонкощі: жанрову специфіку творів, імена і характеристики персонажів. Важливо не плутатися в текстах. Так, є 6-7 поезій Шевченка, які треба знати для ЗНО, але оскільки вони схожі за стилем і темою, учні часто не розуміють, до якого твору належить питання. Треба також пам’ятати знакові дати в історії української літератури. Не варто ігнорувати і сучасні твори – їх у програмі небагато, але по них теж бувають питання. Найбільше хлопців лякають завдання з цитатами, коли потрібно, наприклад, встановити автора. Звісно, людина не може напам’ять знати всі тексти, але в кожній цитаті є підказка, треба її шукати». Висловлювання. Щоб заробити більше балів, слід правильно виконати письмове завдання. «Якщо абітурієнти не знають, як треба складати висловлювання на ЗНО, вони пишуть звичайний твір, як у школі, – каже Анастасія. – Але для оцінки цієї роботи існують свої критерії. Всього за висловлювання можна отримати 20 балів: 2 – за тезу, 2 – за висновок, 2 – за аргументи, 4 – за конкретні приклади (один з літератури і мистецтва, другий – із життя або історії), 2 – за логічність твору, 4 – за орфографію і пунктуацію і 4 – за стилістику. Знаючи ці критерії, отримати високий бал не так уже й важко, але треба попередньо тренуватися. А якщо абітурієнт буде писати звичайний твір, то навіть без єдиної помилки отримає щонайменше 8 балів». Повторення. За решту часу викладач рекомендує пройти тести попередніх років (вони є у вільному доступі в Мережі) і підтягувати хвости за складними темами. Важливо засікати час – на виконання всіх завдань дається 180 хвилин, засиджуватися над ними не можна. Для повторення також можна використовувати посібники із ЗНО, наприклад, авторства Авраменко: в ньому зібрані матеріали як із мови, так і з літератури, тож книга підходить для інтенсивної комплексної підготовки. А щоб не забувати матеріал із літератури, можна знаходити в Мережі цікаві статті про творчість українських письменників і читати на дозвіллі, а також переглядати екранізації їхніх творів. За матеріалами: Сегодня

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу