ФУНДАМЕНТ МІЦНОЇ ДЕРЖАВИ - А.М.1Організація життєдіяльності дошкільнят з урахуванням освітніх змістових ліній дає змогу забезпечити належний рівень їх соціально-особистісного розвитку

Увага педагога має спрямовуватися на розвиток фізичного, психічного та морально-духовного здоров’я дитини, її особистісних цінностей.

Фундамент майбутнього в державі становлять найменші її громадяни – діти дошкільного віку. Ці гнучкі пагінці, зростання яких залежить від якості змістового начинення, що їм пропонують насамперед сім’я і дошкільні навчальні заклади. Сьогодні дошкільна освіта є самостійною системою, обов’язковою складовою освіти в Україні, яка гармонійно поєднує сімейне та суспільне виховання. Найпершим суспільним середовищем для дитини є дошкільний навчальний заклад.

Поняття «дошкільна освіта» з’явилося в науковому і пе­дагогічному середовищі в 1993 році, коли було прийня­то Державну національну про­грама «Освіта» (Україна ХХІ століття). В жовтні 1998 року вперше затверджено «Базовий компонент дошкільної освіти» (БКДО) – зведення норм і положень, що визначають дер­жавні вимоги до рівня розвиненості, освіченості і вихова­ності дитини семи років. А в 2001 році було ухвалено Закон України «Про дошкільну осві­ту», який у законодавчому по­рядку визнав її «обов’язковою первинною складовою системи безперервної освіти в Украї­ні». У ст. 9, § 2 Закону зазна­чено, що здобуття освіти в до­шкільних навчальних закладах незалежно від підпорядкуван­ня, типів і форм власності має забезпечити виконання вимог Базового компонента дошкіль­ної освіти.

У 2010 році відбувся І Все­український з’їзд дошкільних працівників, на якому було схвалено Державну цільову со­ціальну програму розвитку до­шкільної освіти до 2017 року та програму розвитку дітей стар­шого дошкільного віку «Впев­нений старт».

ПРИНЦИП ДИТИНОЦЕНТРИЗМУ

Чому виникла необхідність у розробці нової редакції Базово­го компонента дошкільної осві­ти? Згідно із Законом України «Про освіту» кожні 10 років відбувається оновлення освіт­ніх Державних стандартів. Тоб­то актуальність підготовки нової редакції Базового компонента зумовлена, насамперед, законо­давчо. При цьому важливо було врахувати вимоги сьогодення. За період дії чинного БКДО (з 1998 по 2010 роки) в освітян­ському просторі України відбу­лися істотні зміни. Зокрема, над­звичайної актуальності набуло завдання максимально наблизи­ти навчання і виховання кожної дитини до її сутності, здібнос­тей і особливостей – не всу­переч природі кожної дитини, а завдяки її пізнанню і розвитку, що забезпечується реалізацією принципу дитиноцентризму. Нова модель дошкільної освіти акцентує увагу вихователів на тому, що знання, вміння і на­вички є засобами, а не метою розвитку дитини.

До того ж в освітньому про­сторі усталився принцип варі­ативності програмно-методич­ного забезпечення державних стандартів освіти – будь-якої, окрім дошкільної.

Нова редакція БКДО, як і по­передня, ґрунтується на осно­вних положеннях Міжнарод­ної конвенції ООН про права дитини, Законах України «Про освіту», «Про дошкільну осві­ту», «Про охорону дитинства», інших нормативних актах. Її засадами стали визнання са-моцінності дошкільного дитин­ства, створення сприятливих умов для формування особис­тості, виявлення поваги до дитини, компетентнісний підхід до її розвитку тощо.

Зміст визначено відповідно до вікових можливостей дітей. Увага педагога має спрямову­ватися на розвиток фізично­го, психічного та морально-ду­ховного здоров’я, особистісних цінностей як своєрідного вну­трішнього стрижня, ціннісної етичної орієнтації з формуван­ня навичок практичного жит­тя, емоційної сприйнятливості та сприяння розвитку індивіду­альності дитини.

ЗМІСТ СТАНДАРТУ – В ОСВІТНІХ ЛІНІЯХ

Нова редакція Базового компо­нента визначає зміст і струк­туру дошкільної освіти за його інваріантною і варіативною складовими.

Інваріантна складова форму­ється на державному рівні і є обов’язковою для навчальних закладів різних типів і форм власності. З огляду на важли­вість дошкільного дитинства як базового періоду для формуван­ня способів пізнання, розуміння і відображення внутрішньої та зовнішньої картини світу, зміс­том Базового компонента до­шкільної освіти, як і в інших Державних стандартах, визна­чено освітні лінії, що забезпе­чують засвоєння дитиною спо­собів (механізмів) розвитку, набуття знань, умінь і навичок.

Інваріантну складову змісту дошкільної освіти, як і в почат­ковій школі, систематизовано не за сферами життєдіяльності (як це було в попередньому ва­ріанті), а за освітніми лініями: «Особистість дитини», «Дитина в соціумі», «Дитина в природ­ному довкіллі», «Дитина у світі культури», «Гра дитини», «Ди­тина в сенсорно-пізнавальному просторі», «Мовлення дитини», що забезпечує неперервність змісту освітніх ліній дошкільної та початкової ланок. Як ба­чимо з назв, стрижнем кожної освітньої лінії є дитина, її особистісний розвиток. Кожна за­вершується узагальненим ви­значенням результату освітньої роботи – сформованістю пев­ного виду компетенцій. Таких, як здоров’язберігальна, особистісно-оцінна, родинно-по­бутова, соціально-комунікатив­на тощо.

Вилучення з інваріантної складової будь-якої з освітніх галузей порушує цілісність роз­витку дитини на рівні дошкіль­ної освіти і наступність її в по­чатковій школі.

Щодо варіативної частини, то її (вперше у змісті БКДО) подано з освітніми лініями «Комп’ютерна грамота», «Іно­земна мова», «Хореографія», «Шахи» та ін. При цьому варіа­тивна складова визначається са­мостійно дошкільним закладом з урахуванням особливостей регіону, індивідуальних освітніх запитів дітей і побажань бать­ків. Це можуть бути й інші ва­ріативні освітні лінії з фізич­ного розвитку дітей (секційні, гурткові заняття), з образотвор­чої діяльності, логіки, алгоритміки, художньо-мовленнєвої ді­яльності тощо.

Що стосується програмно-методичного забезпечення, то у вступній частині документа прописано: «БКДО – це Дер­жавний  стандарт дошкільної освіти України, який реалізу­ється програмами та навчаль­но-методичним забезпеченням, що затверджуються Міністер­ством освіти і науки, молоді та спорту України». Зауважу, що до розробки нової редак­ції БКДО було залучено ши­рокий загал практиків, які й упроваджуватимуть його зміст у діяльність ДНЗ, а також про­відних учених України в галу­зі дошкільної освіти. А ще мені хотілося б подякувати від імені авторського колективу розроб­ників БКДО заступникові мі­ністра Борису Жебровському, який постійно надавав нам до­помогу як організаційно, так і порадами. Це була єдина ко­манда однодумців.

ПРОБЛЕМА ВІКУ СТУКАЄ У ВІКНОФУНДАМЕНТ МІЦНОЇ ДЕРЖАВИ - prodetey.ru 2

Я хотіла б зупинитися ще на одному актуальному питан­ні, з яким досить часто звер­таються до нас практики: як забезпечити наступність між дошкільною і початковою лан­ками освіти?

На жаль, підготовка до шко­ли здебільшого зводиться до формування вузькопредметних ЗУНів (знань, умінь, навичок), що приводить до дублювання змісту, форм і методів шкільного навчання. Це не лише знижує інтерес дітей до на­вчання, а й зашкоджує їхньо­му здоров’ю.

Отже, відповідь однознач­на: ніякої спеціальної предмет­ної підготовки в ДНЗ і в інших типах закладів бути не може. Дитина мусить бути готова до школи особистісно-психологічно і соціально, що й передба­чено БКДО.

Психологічна готовність має на меті формування в дітей певного ставлення до шкільно­го навчання як серйозної і со­ціально-значущої діяльності, а також забезпечення відповідно­го рівня інтелектуального, мов­леннєвого та емоційно-вольово­го розвитку.

Готуючи дітей до школи, варто уникати надмірного їх перевантаження відомостями з різних освітніх галузей. На­приклад, знаннями з фізики, математики, геометрії, астро­номії тощо, якими начинені і сьогодні варіативні програми дошкільних закладів, зокрема приватних. Усе частіше мож­на почути, що наші діти – ак­селерати. Вони мають неабия­кі потенційні можливості для засвоєння складного матеріа­лу, потрібно лише розробити відповідну методику навчан­ня. Запереченням цієї сентен­ції є слова В. Котирло про те, що «прямої і однозначної за­лежності розвитку від навчан­ня немає».

Розвивальний ефект навчан­ня залежить від його змісту і методів, які обов’язково лімі­туються віковими можливостя­ми. Ні в якому разі не можна ігнорувати вік дитини, оскіль­ки, за образним виразом ака­деміка О. Запорожця, «пробле­ма віку, яку ми виштовхнули у двері, стукає у вікно». Не можна навчити дошкільнят усього, чого захочуть дорослі. Важливо, щоб одержані знання справді сприяли розвитку ди­тини, а не були «мертвим ван­тажем чи механічно відтворю­валися».

Вважаю, що в новій редак­ції БКДО закладені перші схо­динки наступності й перспек­тивності між дошкільною і початковою ланками освіти на державному рівні, залишається їх реалізувати в новому про­грамно-методичному забезпе­ченні Базового компонента до­шкільної освіти.

ДОВІДКА

Алла Михайлівна БОГУШ – завідувач кафедри теорії і методики дошкільної освіти Південноукраїнського наці­онального педагогічного університету імені К. Д. Ушинського. Дійсний член АПН України, доктор педагогічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки Укра­їни. Дійсний член Академії педагогічних і соціаль­них наук (м. Москва), Міжнародної слов’янської Академії освіти ім. Я. А. Коменського, Академії наук вищої школи, міжнародної Академії духо­вних наук. Фахівець з методики навчання ді­тей раннього і дошкільного віку споріднених слов’янських мов (української і російської) в умо­вах дошкільних навчальних закладів і сім’ї. Фундатор дошкільного напряму української лінгводидактики. Автор 600 наукових праць. Створила програми з методики ознайомлення з довкіллям, українським народознавством, організа­ції художньо-мовленнєвої діяльності, навчання української мови в дошкільно­му закладі; підручники та навчальні посібники для студентів ВНЗ дошкільного профілю. Науковий керівник авторського колективу з розроблення нової ре­дакції Базового компонента дошкільної освіти. Нагороджена нагрудними зна­ками Міністерства освіти і науки України «Відмінник освіти України», «За наукові досягнення», медаллю В. О. Сухомлинського, медаллю АПН України «К. Д. Ушинський», орденом Української православної церкви Рівноапостоль­ного князя Володимира ІІІ ступеня, почесними грамотами президії АПН Укра­їни та МОН України.

Алла БОГУШ, доктор педагогічних наук, професор, дійсний член НАПН України, заслужений діяч науки і техніки

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *