Цими днями в Національному університеті “Львівська політехніка” відбулося відкриття незвичайної виставки картин, малюнків і фотографій: “Світ творчості Рабіндраната Таґора “Де душа живе без страху…”.

 

Виставку організували і провели Центр Таґора при Східноєвропейському Інституті Розвитку, Національний університет “Львівська політехніка” і Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків із діаспорою.

Цей проект — важливий крок двох народів назустріч один одному через взаємне осмислення літератури та культури. Упродовж трьох тижнів відвідувачі знайомитимуться з розмаїтою творчою спадщиною Рабіндраната Таґора. В Індії його називають Гурудев, що означає Великий Учитель. Роботи цієї геніальної людини, яка увібрала в себе найрізноманітніші таланти, стали візитною карткою Індії кінця ХІХ – початку ХХ століття.

Директор Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Ірина Ключковська, яка ініціювала виставку, зауважила, що ми здебільшого знаємо Тагора як геніального поета, за що удостоєний Нобелівською премією в галузі літератури. Для багатьох буде справжнім відкриттям те, що він був також видатним художником, драматургом, освітянином, композитором, незламним борцем за національне визволення своєї батьківщини, як і наш Тарас Шевченко. Про багатство творчого генія Тагора свідчить той факт, що його перу належить понад 3000 пісень.

Словами «Де душа живе без страху…» розпочинається один із найвідоміших віршів Таґора. Чи не тому, що питання свободи сьогодні не менш актуальне, як і в минулому. Адже всі ми хочемо жити вільно, в суспільстві без насильства, без страху та несправедливості, в дружбі з усіма народами світу.

На вернісаж зібралося чимало гостей і знаних людей Львова. Адже творчість Гурудева зрозуміла і близька багатьом людям, попри їхні вік, національність чи професійну приналежність. Домінантою його творчості є високий гуманізм та устремління до свободи.

На виставці панувала невимушена атмосфера, відчувалося духовне піднесення. Студенти і викладачі зауважили, що подібна експозиція окриляє, а твори індійського поета і художника змушують замислитися, зануритися у свій внутрішній світ, допомагають духовно та ментально збагатитися. Цікава деталь: перший свій вірш Табор створив у вісім років, а от малювати почав уже на схилі віку.

Проректор “Львівської політехніки” Дмитро Федасюк, виступаючи на відкритті експозиції, наголосив: “Ця виставка – ще одне знайомство з історією індійського народу, що слугуватиме зміцненню стосунків між Україною та Індією. Як через Шевченкову творчість ми бачимо долю українського народу, так і через твори Тагора пізнаємо боротьбу і біль індійського суспільства”.

“Сучасний цивілізаційний простір – це пізнавальний простір. Саме тому ми хочемо пізнати Індію, близьку нам країну, адже індоєвропейську спорідненість заперечити неможливо”, – сказав відомий український поет і громадський діяч лауреат Шевченківської премії Роман Лубківський.

Не можна не згадати й особливу гостю, яка була присутня на виставці – індійську правозахисницю і перекладачку, голову правління Східноєвропейського Інституту Розвитку, ініціатора створення Центру Таґора Мрідулу Гош. Ця жінка перекладає твори Рабіндраната Тагора українською мовою і вірші Тараса Шавченка — бенгальською.

Під час виставки відвідувачі мали нагоду почути національний гімн Індії, слова і музику якого написав Рабіндранат Тагор, а також відчути незрівнянний колорит народного індійського танцю, який майстерно виконав Михайло Кривчук.

Відвідав виставку і ректор Національного університету “Львівська політехніка” професор Юрій Бобало, який високо оцінив спільні зусилля українських та індійських активістів з налагодження дружніх стосунків та тісної співпраці між нашими народами і країнами.

Богдана Струк,

студентка Інституту права та психології Львівської політехніки

(за дорученням Прес-служби Національного університету “Львівська політехніка”)

 

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *