Усе ще асоціюєте бібліотеку із книжковим пилом? Вважаєте, що вся світова література вміщується в 300 гігабайтах комп’ютерних носіїв? Якщо так – ви безнадійно відстали від життя. Книгозбірні у світі – серед найпопулярніших місць спілкування, читання й самостійної роботи. Одні – як бібліотека у Штутгарті – є центром технологій майбутнього. Інші «розгортають» у кімнатах зелені газони, на яких можна полежати із книжкою. Є й такі, що пропонують для дітей читання в гамаках-сітках розміром з класну кімнату.

Як пройти в бібліотеку? - bilioteka 1Шкільні бібліотеки в Україні після багатьох років занепаду також демонструють креативність і сучасність. Тут можна робити домашні завдання і МАНівські проекти, користуватися електронними підручниками, знімати фільми, займатися йогою й навіть писати сценарій свята для всього села.
Переконатися в цьому можна, гортаючи роботи учасників Усеукраїнського конкурсу «Шкільна бібліотека». Його проводять Міністерство освіти і науки, ІІТЗО спільно з Міністерством культури і Державною науково-педагогічною бібліотекою України імені Василя Сухомлинського.

БЕРИ ПРИКЛАД З КРАЩИХ!
– Майбутнє починається в сучасній шкільній бібліотеці, – переконаний голова журі конкурсу, заступник директора ІІТЗО Юрій Завалевський. – У них сьогодні є чимало проблем, але досвід ентузіастів не повинен просто лежати в папках.
У складі журі конкурсу – президент Форуму видавців Олександра Коваль, представник Української бібліотечної асоціації Віра Загуменна, фахівці ІІТЗО, Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В.О. Сухомлинського, обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти та інші.
Обговорення робіт іде за найсерйознішими вимогами й критеріями. Враховується (залежно від номінацій) усе: актуальність і значущість проекту; якість інформаційного-бібліотечного обслуговування; використання сучасних технологій і змістовність веб-ресурсу; створення умов для позакласної діяльності учнів та організації додаткової освіти тощо. Для забезпечення прозорості й об’єктивності члени журі не оцінюють праці, що надійшли з їхньої області.
У фіналі беруть участь 60 проектів з 23 областей України та міста Києва. Усі представлені на конкурс – такі, що діють! У конкурсі – чотири номінації, у кожній визначаються один переможець і п’ять лауреатів.

– Сучасна бібліотека – це не тільки видача книжок, – переконана один з організаторів конкурсу, фахівець ІІТЗО Жанна Вернидуб. – Фахівець удосконалює фонди, створює сайти, блоги, популяризує новинки, організовує заходи. Формує бібліотечну грамотність! А ще – робить комфортними всі зони книгозбірні для роботи дітей, педагогів і батьків. Нині тисячі школярів беруть участь у дослідницьких конкурсах МАН. Їм потрібні інформація, умови для проведення досліджень.
Утім, конкурс – не тільки чудова нагода познайомитися з ентузіастами. Це ще й фахова розмова про проблеми галузі й можливість висловити свої пропозиції.
– Члени журі акцентували увагу на необхідності вирішення актуальних проблем у діяльності шкільних бібліотек, – розповідає Жанна Георгіївна. – Зокрема, для забезпечення державної підтримки цих освітянських закладів варто було б сформувати структурний підрозділ у складі Міністерства освіти і науки України. А ще – надати бібліотекам освітніх установ право реалізації навчальних програм з медіа- й інформаційно-бібліотечної грамотності, культури читання.
З кращими роботами зможуть ознайомитися всі. За результатами попереднього конкурсу «Живи, книго!» фахівці ІІТЗО разом з видавництвом «Шкільний бібліотечний інформаційний центр» створили електронний диск, на якому зібрані всі напрацювання учасників – конкурси, презентації, уроки, сценарії. Проекти переможців представлені також у блозі «Шкільна бібліотека». Веде його Жанна Вернидуб.
Роботи – надзвичайно цікаві.

ЦЕНТР ГРОМАДИ
У шкільному бібліотечно-інформаційному центрі села Шкарівка на Київщині – зручно й затишно. Кілька років тому директор школи Олег Крутаков поставив амбітне завдання: зробити книгозбірню інформаційним, освітнім і соціокультурним центром сільської громади.
Як пройти в бібліотеку? - biliotekaТут панує особливий простір. Спеціально спроектовані меблі розміщені так, аби в кожного відвідувача була індивідуальна робоча зона. Трохи збоку – м’які крісла, на яких можна зручно вмоститись із книжкою.

– Два десятки років наша бібліотека з величезними труднощами, але все-таки виконувала основну функцію – інформаційне забезпечення навчально-виховного процесу, – розповідає Олег Владиславович. – Але сьогодення диктує інші умови для повернення читача в бібліотеку та його обслуговування. Тому ми вирішили все змінити. Звісно, зіткнулися зі звичними для сільських (і не тільки) шкільних бібліотек проблемами. Це й застарілі фонди, і відсутність належного фінансування та нових надходжень, технічна недооснащеність, кадрові проблеми, низька заробітна плата. «Хронічні проблеми» призвели до зниження довіри до бібліотеки й читацького інтересу. Читальня мусила «наздоганяти» інформаційний потік.

Переформатувати шкільну бібліотеку в сучасний інформаційний центр у Шкарівці вирішили з допомогою громади села. Спершу почали використовувати спеціальну комп’ютерну програму. З її допомогою автоматизували облік, отримали віртуальні бази даних фондів і каталогів.

Наступним кроком було зацікавити дітей, батьків і жителів села діяльністю бібліотеки. Допомагали і школярі, і вчителі, й батьки. Запропонували інновації: створити власну періодику закладу. У школі випускають газету «Фокус» (тираж – 150–200 примірників), часопис «Літературний вісник», англомовну газету. І в школі, й у селі розповсюджують безкоштовно. Крім того, бібліотечні активісти готують сценарії сільських свят.
Особлива гордість книгозбірні – можливість для читача замовити потрібну інформацію. Запит можна зробити на електронну пошту, і працівники надішлють потрібне.
– Замовлення виконуємо день у день! – із гордістю каже директор. – Надсилаємо електронною поштою, зберігаємо на флешці, DVD чи CD дисках. Для міста це, можливо, й не новина, а для сільської громади – крок уперед.
Проект діє з 2009 року. За цей час у школі пожвавилася робота гуртків і студій, зросла успішність навчання.
У номінації «Сучасній школі – сучасну бібліотеку» проект по праву виборов перше місце.

БІБЛІОТЕКА – ЦЕ НАВІГАТОР
Перше місце в номінації «Шкільна бібліотека – інформаційний центр навчального закладу» отримав проект Тетяни Єжової. Вона – завідувач бібліотеки Херсонського академічного ліцею ім. О.В. Мішукова при Херсонському державному університеті.

Як пройти в бібліотеку? - bilioteka 2

За освітою – інженер-кораблебудівельник. Тетяна Миколаївна переконана, що у сучасних умовах бібліотека має надавати послуги навігації в інформаційному просторі.
У розпорядженні читачів – чотири комп’ютери, безоплатний друк, інтернет (Wi-Fi). Сторінку бібліотеки можна побачити на сайті ліцею. Проглянути нові надходження – в електронному каталозі. Крім того, Тетяна Єжова веде також власний бібліотечний блог і радіожурнал. Активісти книгозбірні розповідають про культурну спадщину України й народів світу, про літераторів, історію краю й держави. Бібліотека проводить фотоконкурс «Ми та книга», пропонує створити буктрейлери (представлення) книжок. За одну з таких презентацій – до книжки Рея Бредбері «Вино з кульбаб» – ліцеїстка Настя Карамишева на міському конкурсі отримала «Оскар».
– Дітям дуже подобається акція «Відкрита стіна», – продовжує Тетяна Миколаївна. – На плакаті з інфографікою подаються факти щодо певної події. А вільне місце заповнюють самі ліцеїсти. Одна з останніх тем: «Дім – наша твердиня. Сім’я – наша сила!». У рубриках «Родинні цінності» й «Сімейні традиції» діти розповідають свої історії. Вільного місця ніколи не лишається.
Дуже популярні в ліцеї літературна вітальня та камерні вечори. На кожному вечорі лунають твори й самих ліцеїстів.
На базі бібліотеки відбуваються також і «подорожі у часі». Є багато охочих послухати розповіді на історико-культурну тематику.
Гордість бібліотеки – тематичні добірки «Моя сім’я у вихорі війни». Це розповіді-інтерв’ю, які ліцеїсти написали після спілкування з прабабусями і прадідусями.

– Дуже важливо почути спогади очевидців, – переконана Тетяна Єжова. – Це історії про героїзм, працю та долі звичайних людей. Вони написані без жодного пафосу, але дуже справжні. Саме так відбувається моральне і патріотичне виховання.

Автоматизація у ліцейній книгозбірні є новим рівнем обслуговування читачів і дає змогу за мінімальних витрат часу задовольнити будь-який запит.
– Інформація все частіше визначається як основний ресурс майбутнього, – впевнена Тетяна Миколаївна. – Активне використання інноваційних технологій для бібліотечно-інформаційної підтримки освітнього процесу – вимога часу. Тому бібліотека ліцею формує інформаційну, загальнокультурну компетентність, що стосується морального розвитку особистості в усіх її аспектах. Це – провідне завдання бібліотеки як інформаційно-інтелектуального, культурного, освітнього центру ліцею.
Безперечно, використання новітніх технологій у роботі сприяє більш ефективному задоволенню інформаційних запитів ліцеїстів, підвищенню рівня навчання та втіленню європейських стандартів освіти.

ВИЙТИ «ЗА МЕЖІ СТІН»
– Неправда, що діти перестали читати! – переконана завідувач бібліотечно-інформаційним центром Білоцерківської спеціалізованої загальноосвітньої школи I–III ступенів №12 із поглибленим вивченням інформаційних технологій Наталія Литвин. – Це ми, дорослі, не пропонуємо сучасні книжки, не рекламуємо їх. Найкраще – коли про них розповідають самі діти, однолітки.
Як пройти в бібліотеку? - bilioteka 3Наталія Литвин – переможець у номінації «Бібліотечний веб-ресурс». Вона провела моніторингові дослідження і з’ясувала, чому діти перестають читати у 10–11-річному віці. Основна причина – багато школярів не вміють знайти потрібне видання в бібліотеці. Та й примірників сучасних книжок у закладі – Наталія Литвин робить усе, щоб бібліотека «вийшла за межі своїх стін», а діти навчилися самостійно відшукувати інформацію. Вона створила власний сайт бібліотеки, на якому можна прочитати про всі новини та заходи. Школа №12 – із поглибленим вивченням інформаційних технологій, тому помічників з ІКТ не бракує. На сайті бібліотеки створено єдиний в Україні веб-каталог. Є електронна довідка і доставка документів.

Це особливо зручно для вчителів з інших місць, які не можуть до нас прийти. До речі, є чіткий розподіл інформації: для вчителів, батьків і учнів. Також розміщую посилання на всі матеріали, які видає Міністерство освіти і науки (навчальні плани, інструкції тощо). Також є приклади кращих уроків для вчителів-предметників.
Родзинки бібліотеки: віртуальна читальна зала, віртуальна бібліотека творів української та зарубіжної літератури по класах. Якщо тема – «Пісенна творчість», то можна взяти посилання на виконання пісень. Наталія Миколаївна намагається підбирати пісні молодих виконавців – дітям так цікавіше. А ще разом з бібліотечними активістами Наталія Литвин створює яскраві відеоролики – презентації книжок.

– У кожному класі є комп’ютер, – розповідає фахівець. – Діти дивляться ці презентації, а потім прибігають і кажуть: бачили відео, хочемо прочитати.

ПОДОЛАТИ КОМП’ЮТЕРНУ НЕКОМПЕТЕНТНІСТЬ
У 2011 році із 40 шкільних бібліотек Вінниці лише 25 мали комп’ютер (зазвичай – старий), і жоден з них не був під’єднаний до мережі інтернет. Кількісний показник комп’ютерної грамотності працівників становив 45%, якісний – 25%. Роль комп’ютера в роботі шкільних бібліотекарів зводилася до використання його як друкарської машинки.
Як пройти в бібліотеку? - bilioteka 4– Потрібно було негайно змінювати ситуацію, – розповідає методист із бібліотечних фондів міського методичного кабінету департаменту освіти Вінницької міської ради Катерина Нарольська. – Бо ж уміння працювати з ПК для бібліотекарів – це необхідна умова для виконання професійних обов’язків. Нині гостро стоїть питання створення позитивного іміджу книгозбірні, збільшення її цільової аудиторії, грамотної презентації своєї діяльності тощо.

Справді, реалізація основних завдань та якісне виконання функцій, визначених у розділі III проекту Положення про бібліотеку ЗНЗ (його підготували Інститут інноваційних технологій та змісту освіти та Державна наукова педагогічна бібліотека ім. В.О. Сухомлинського), неможливе без уміння працювати на комп’ютері. Тому методисти зініціювали спільний проект «Впровадження інформаційно-комп’ютерних технологій у роботу шкільних бібліотек міста Вінниці».

Нині всі шкільні книгозбірні мають електронні адреси, 34 із 40 – під’єднані до інтернету. Кількісний показник комп’ютерної грамотності бібліотекарів – 100 відсотків, якісний – 65 («впевнений користувач»).
– Звісно, що кількість комп’ютерів – не заслуга методистів, – усміхається Катерина Володимирівна. – Проте вмінню скористатися цією базою колеги завдячують саме проектові й нашій роботі.
Методисти запропонували бібліотекарям, зокрема, індивідуальні консультації з практичною демонстрацією прикладів використання можливостей різних програм.
– Шкільні бібліотекарі, які проходять атестацію, отримують окремі завдання, пов’язані з застосуванням ІКТ, – розповідає Катерина Володимирівна. – Потрібно, наприклад, створити електронний урок, електронний календар тощо. А результати завдань вони можуть використати щодня. Допомагаємо звести до мінімуму рутину, звільнити час для основної роботи з дітьми.
Методисти використовують також колективні форми роботи. Проводять майстер-класи, школу молодого бібліотекаря тощо. У номінації «Методист-порадник» робота Алли Лампіги та Катерини Нарольської отримала перше місце.

СЕСТРА МАКРИНА – ЗНАВЕЦЬ СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Уперше в цьому році в бібліотечному конкурсі взяла участь приватна школа. Серед лауреатів номінації «Шкільна бібліотека – інформаційний центр навчального закладу» – книгозбірня Католицької школи імені Василя Великого з Івано-Франківська.
Як пройти в бібліотеку? - bilioteka 5Завідувач бібліотеки Марія Пуляк (сестра Макрина) співпрацює з педагогічним колективом, дітьми, батьками. Публікується в освітянській пресі, використовує традиційні й інтерактивні форми роботи. Веде блог на сайті школи. Інформує про заходи, фонди, надходження. Допомагає школярам здійснювати дослідницькі проекти. І все це – оригінально й сучасно.
Її бібліотека – справжній центр школи. Тут проводять авторські тренінги для школярів, зустрічі з письменниками, літературні вечори (наприклад, «У кожній думці Кобзаря живе могутня Україна»), презентації. А ще – конкурси саморобних дитячих книжечок. Випускають газету.
– Для мене найважливіше – аби дітям було цікаво, – каже бібліотекарка. – Скажу чесно: навіть не сподівалася на перемогу в змаганні. Хотіла просто поділитися своїм досвідом.
На одній з поличок – малюнок зі словами Папи Івана Павла II: «Є лише дві цінності, які ми можемо передати своїм дітям. Одна з них – коріння, інша – крила».

Світлана ГАЛАТА, «Освіта України»

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *