Monthly Archives: Квітень 2020

Школярі «заражаються» депресивним станом від своїх учителів

Учені з Університету Британської Колумбії довели, що не тільки психологічна обстановка в сім’ї впливає на настрій дитини. Виявляється, стрес у дітей безпосередньо залежить від емоційного стану вчителів, які втомлюються від викладання у величезних класах. 

Школярі, чиї педагоги потерпають від так званого синдрому емоційного вигорання, також відчувають сильний стрес. Таких висновків дійшли учені, взявши зразки слини у вихованців 4-7 класів для визначення рівня гормону стресу кортизолу. Проаналізувавши результати лабораторних досліджень, науковці з’ясували, що на настрій школярів впливає емоційний стан викладачів.

Вигорання вчителів відбувається через брак фінансової підтримки держави та несприятливі умови роботи. В особливій зоні ризику перебувають класні керівники. Через велике навантаження вони ведуть заняття в постійному нервовому напруженні, що позначається і на школярах, які, як вважають учені, «заражаються» депресивним станом від своїх педагогів.

За матеріалами  unionnews.ru

Дати проведення ЗНО-2020

Терміни проведення зовнішнього незалежного оцінювання у 2020 році залежать від тривалості карантину в Україні.

У разі якщо карантин завершиться не пізніше початку червня – основну сесію ЗНО буде проведено орієнтовно 25 червня – 17 липня. У такому випадку результати ДПА та ЗНО учасники отримають до 31 липня.

Якщо ж карантин триватиме до початку серпня, основна сесія ЗНО відбудеться орієнтовно 17 серпня – 4 вересня. Результати буде оприлюднено до 17 вересня.

Проведення додаткової сесії ЗНО у 2020 році заплановано на 28 липня – 11 серпня, якщо карантин звершиться у червні. В іншому випадку додаткову сесію буде організовано протягом 22 вересня – 6 жовтня.

Дати пробного ЗНО також залежать від тривалості карантину. Після завершення карантину всі зареєстровані учасники зможуть у звичному форматі пройти пробне ЗНО. Наразі на розгляді варіанти проведення пробного ЗНО у червні або ж у першій половині серпня.

Наголошуємо: у 2020 році ЗНО обов’язково відбудеться. Формат і процедура його проведення не зміняться.

Український центр оцінювання якості освіти

Коронавірус відступає: в Норвегії запрацювали дитячі садки

У Норвегії в рамках поступового послаблення карантинних заходів з понеділка відновили роботу дитячі садки.

Про це повідомляє AFP.

Норвегія ще не оголосила про перемогу над вірусом, але заявила, що на початку квітня він “під контролем”, і країна приступила до повільного і поступового повернення до нормального життя.

Після дошкільних закладів цього тижня початкові школи знову відкриють свої двері для найменших учнів наступного понеділка.

 
При цьому необхідною умовою є дотримання всіх заходів безпеки і заняття дітей у невеликих групах.

Влада заявила, що віддала наказ про повторне відкриття, тому що діти менше постраждали від COVID-19.

Ходити в дошкільні установи безпечно”, –  наголосила міністр освіти Гурі Мелбі.

Однак деякі батьки заперечували проти цього рішення.

Як і в сусідній Данії, яка почала відкривати школи минулого тижня, була створена група у Facebook під назвою “Моя дитина не повинна бути піддослідним кроликом для COVID-19”, а онлайн-петиція, що заперечує проти повторного відкриття, зібрала майже 30 000 підписів.

Згідно з опитуванням, опублікованим телекомпанією NRK в минулі вихідні, 24 відсотки батьків не хотіли відправляти своїх дітей назад в дошкільні установи, а 13 відсотків заявили, що не впевнені в цьому.

Як проходитиме ЗНО в умовах епідемії коронавірусу

Заступник міністра освіти та науки України, на своїй сторінці у фейсбук, надав відповіді щодо проведення ЗНО у 2020 році.

Друзі, наша позиція незмінна. Нижче пояснення, які спільно підготували МОН та УЦОЯО. Цей вірус, як і багато інших, буде жити серед нас не найближчі пару місяців, а допоки не буде достатнього колективного імунітету. Або ми будемо відкриватись та закриватись на карантини вічно, або знайдемо ефективні способи швидкої локалізації та розірвання ланцюжків поширення. Я вірю в друге. Наш спосіб життя, наше повсякдення зазнають і будуть зазнавати змін. Але це не означає, що ми повинні піддаватись паніці, скасовувати чи відкладати на потім реформи, особливо ті, які так важко давались, особливо ті, які поки що зустрічають певне нерозуміння (як ДПА у формі ЗНО). Я вже писав раніше, зараз час не тікати від хронічних проблем, які зробили нас такими вразливими під час серйозного виклику. Зараз, саме зараз найвища необхідність послідовно і невпинно долати ці хронічні проблеми.

Питання-відповіді щодо ЗНО

?Як проходитиме ЗНО в умовах епідемії коронавірусу?

Формат і процедура проведення ЗНО у 2020 році не зміняться. За правилами, при складанні ЗНО в аудиторії перебуває максимум 15 учасників та 2 інструктори.

Обов’язковою є дистанція 1,5 метри між учасниками в аудиторії, яка, безумовно, буде дотримана у зв’язку з епідемією. Соціальне дистанціювання також буде забезпечене і біля входу в приміщення, у якому проходитиме тестування, щоб уникнути скупчення людей.

У зв’язку із поширенням коронавірусної інфекції усі учасники ЗНО та інструктори будуть забезпечені засобами індивідуального захисту та антисептиком. Приміщення будуть провітрюватись та дезінфікуватись.

?Як складатимуть ЗНО учасники, які контактували з хворими, або інфіковані коронавірусом?

Особи, які були зареєстровані для участі у ЗНО, однак контактували з хворими або самі інфікувались коронавірусом, зможуть скласти ЗНО під час додаткової сесії, коли одужають або вийдуть із самоізоляції. У випадку, якщо через ізоляцію чи хворобу вони будуть змушені пропустити і додаткову сесію тестування, вони будуть звільнені від ЗНО за станом здоров’я. Таке правило діяло і раніше для людей із низкою захворювань.

Особливості вступу до університетів для таких категорій абітурієнтів, форми проведення вступних іспитів визначаються окремо в умовах прийому на навчання до закладів вищої освіти, що затверджуються Міністерством освіти і науки України кожного року.

?Чому не провести ЗНО дистанційно?

Очний формат зовнішнього незалежного оцінювання передбачає низку заходів, які забезпечують ідентифікацію учасників і протидію списуванням та іншим проявам недоброчесності. Саме завдяки цьому зберігається неупередженість та об’єктивність результатів ЗНО. Технічних умов для забезпечення цього у дистанційному форматі немає.

?Чи будуть змінені локації для проведення ЗНО на інші? Наприклад, великі відкриті майданчики, стадіони?

Провести ЗНО на відкритому майданчику або стадіоні неможливо з низки причин. Передовсім через непередбачувані погодні умови: сонце, дощ, сильний вітер, які будуть заважати учасникам та інструкторам.

Не менш важливим фактором є безпека. Велика кількість учасників тестування одночасно в одному місці, навіть на відкритій місцевості, становить загрозу в умовах поширення коронавірусу. Водночас у таких умовах інструкторам буде важче проконтролювати процес тестування та не допускати списування. А обов’язкові заходи безпеки, а також деякі обов’язкові процедурні питання, на відкритих майданчиках чи у великих приміщеннях триватимуть значно довше, ніж в аудиторії.

Кожен учасник ЗНО має добре чути інструктора, який повідомлятиме важливу інформацію, зокрема час, який залишився до завершення тесту. Так само, за правилами ЗНО, учасники мають бачити годинник. Сторонні шуми на відкритій місцевості заважатимуть учасникам чути інструкторів та не дозволять сконцентруватись на тесті. Особливо це стосується складання ЗНО з іноземних мов, яке передбачає аудіювання та має проходити в тихому приміщенні.

Важливо, що на великих майданчиках немає ані парт, ані стільців. Здається, що цю проблему легко усунути, але залишаються питання про майно закладів освіти, а також про те, хто і як зможе ці меблі доставити.

Також відкриті майданчики ускладнять налагодження ефективної навігації учасників. При виході неминучими будуть черги та скупчення людей, що є небажаним в умовах поширення коронавірусу.

?Чому у зв’язку з коронавірусом ЗНО не замінять вступними іспитами у ЗВО?

В умовах пандемії проведення ЗНО є набагато безпечнішим, ніж вступні іспити в університетах.

Більшість учасників складають ЗНО за місцем проживання, а отже їм не потрібно їхати в інше місто чи область. Виключенням є лише жителі сіл та маленьких районних центрів, які доїжджають до місця проведення ЗНО.

Натомість для складання вступних іспитів навпаки більшості вступників та їхнім батькам доведеться по кілька разів їздити в інші міста, що в рази збільшить кількість переміщень по країні. За статистикою, 70% абітурієнтів вступають до університетів Києва, Харкова, Львова, Дніпра та Одеси. Саме в університетах цих міст буде найбільше скупчення вступників.

Разом із тим вступні іспити зазвичай збирають набагато більшу кількість людей в аудиторіях, ніж під час ЗНО, тому в таких умовах дотримання належної соціальної дистанції є під сумнівом.

?Чи можна зменшити кількість предметів ЗНО у зв’язку з коронавірусом?

У 2020 році кожен учасник може пройти тестування щонайбільше з чотирьох навчальних предметів. Максимальну кількість учасників збере українська мова і література, яку складатиме майже 370 тис. учасників, майже 264 тис. осіб складатимуть історію України, і дещо більше 186 тис. осіб – математику. Решта предметів не збиратиме такої великої кількості учасників. Тому скасовувати якісь із предметів у зв’язку з коронавірусом недоцільно.

Також не можна відкидати того факту, що учасники готувалися до складання ЗНО з обраних навчальних предметів. Вони вкладали час і зусилля, оскільки мали на меті здобути високі бали і вступити в омріяні виші. Зміна умов прийому деформує списки вступників, оскільки досягнення високих результатів з одного або двох навчальних предметів не гарантує, що той самий вступник мав би високі результати з трьох навчальних предметів. Тобто для здійснення якісного відбору абітурієнтів з необхідними знаннями важливо, щоб відбулись тестування з усіх запланованих предметів ЗНО.

До того ж деякі вступники вагаються щодо вибору однієї спеціальності та планують уточнити свій вибір з огляду на отримані результати ЗНО, а обмеження переліку предметів ЗНО негативно вплине на їхній вибір.

?Чи будуть видалені з тестів ЗНО питання з програми квітня-травня 11 класу?

Цикл підготовки тестового зошита триває 3 роки, протягом яких їхній зміст проходить експертну оцінку, апробацію. Це забезпечує високу якість тестового інструмента і цим не можна нехтувати. Тестові зошити на ЗНО 2020 року вже зверстані та понад 70% з них вже надруковано. Заміна завдання сьогодні означатиме макетування і друк нових примірників.

Разом з тим у тестах дуже мало завдань, які грунтуються на навчальному матеріалі, що вивчається у квітні-травні 11 класу. Таке завдання може бути взагалі одне на весь тест. Передруковувати тираж тестових зошитів через таку малу кількість завдань недоцільно. До того ж модель ранжування результатів тестування знижує вплив зовнішніх факторів і УЦОЯО зможе статистично згладити певні прогалини у підготовці учасників через карантин.

?Чи можливо звільнити від ЗНО тих, хто не планує вступати (наприклад, окремі студенти коледжів чи учні профтехів) або планує вступати до закордонних університетів?

Зовнішнє незалежне оцінювання в Україні має дві основні функції. Поруч із забезпеченням прав на рівний доступ до вищої освіти незамінною функцією є оцінювання відповідності результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти, державним вимогам. Таким чином, результати ЗНО не лише визначають конкурсний бал вступників у ЗВО, але й є оцінкою за державну підсумкову атестацію (ДПА) в 11 класі. Сьогодні в Україні немає належної суспільної довіри до шкільного оцінювання, на відміну від ЗНО, яке вже давно довело свою об’єктивність та незаангажованість. 73% українців, які стикалися з системою ЗНО або планують це у близькому майбутньому, переконані, що ЗНО забезпечує справедливі умови вступу.

Сьогодні увесь світ потерпає від пандемії коронавірусу, а отже прогнозованими є зміни у вступних кампаніях закордонних університетів. Швидше за все, вони будуть відтерміновані так само, як і в Україні, особливо з огляду на те, що кордони країн залишаються закритими на невизначений термін.

Тому звільнення від ЗНО тих, хто не планує вступати до ЗВО зовсім, або планує вступати до закордонних університетів, не є доцільним.

 FAQ щодо роботи закладів освіти в умовах карантину 

Уряд готовий компенсувати скорочення робочих годин

Уряд надаватиме допомогу працівникам по частковому безробіттю на період карантину.

22 квітня, Кабінет Міністрів України прийняв постанову “Про затвердження розміру, порядку надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину”.

Постановою визначено розмір допомоги по частковому безробіттю за кожну годину, на яку працівникові було скорочено тривалість робочого часу, із розрахунку двох третин тарифної ставки, але не більше розміру мінімальної зарплати.

Ця допомога надаватиметься на період карантину, а також протягом 30 днів після його завершення. За отриманням цієї допомоги малі та середні роботодавці можуть звертатися до центрів зайнятості.

“Ми закликаємо усіх роботодавців не звільняти людей, зберігати робочі місця. У разі вимушеного скорочення робочих годин для працівників або так званого часткового безробіття, Уряд готовий компенсувати витрати на заробітну плату. Своїми рішеннями ми прагнемо максимально сприяти збереженню зайнятості та запобігати зростанню безробіття у період карантину та після нього”, – зазначив Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко.

КМУ

Навчальний рік в школах не закінчиться

Українські школярі цього навчального року вже не повернуться до звичного навчання у школах. Навчання триватиме до кінця травня у дистанційній формі.

Про це під час проведення онлайн конференції повідомила в.о. міністра освіти і науки Любомира Мандзій.

За її словами, навчальний рік не завершиться лише для випускників 11 класів, які мають скласти тести зовнішнього незалежного оцінювання.

«Навчальний процес для учнів усіх класів, крім 11-го закінчується відповідно до прийнятої структури навчального року, яка ухвалюється педагогічною радою школи. Тому, шановні освітяни, ми працюємо з використанням дистанційних технологій з учнями до закінчення травня», – сказала Мандзій.

Читайте також: МОН рекомендує не проводити випускні вечори та останні дзвоники

Вона нагадала, що враховуючи принцип академічної автономії, педагогічні ради шкіл мають самостійно визначити принципи освітнього процесу і дати завершення навчального року.

Також вона наголосила, що виходячи з тенденцій, для організації освітнього процесу в школах епідеміологічна ситуація має бути принципово іншою.

Читайте також: Які виклики ставить карантин перед школою, та як дати їм раду

Окрім того, в.о. міністра освіти і науки подякувала учителям і батькам за організацію і включення у процес дистанційного навчання школярів.

 

Карантин в Україні буде продовжено до 11 травня,- заява Уряду

Карантин в Україні буде продовжено до 11 травня. Лише після цієї дати почнеться поетапне зняття або послаблення обмежень.

 

Про це заявив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, відкриваючи чергове засідання Кабінету Міністрів у середу, 22 квітня.

Спершу він подякував всім, хто відповідально поставився до рекомендацій влади і залишився святкувати Великдень вдома. За словами очільника Уряду, лише завдяки завчасно введеним карантинним заходам сьогодні в Україні один з найнижчих показників по рівню летальності від COVID-19 – 2,7%.

«Але моделювання аналітиків НАН України та дані МОЗ свідчать про те, що ми ще не пройшли пік захворюваності і він може настати на початку травня. Виходячи з цього, Уряд сьогодні ухвалить рішення про продовження карантину до 11 травня. У нас є дуже чіткий план виходу з цього карантину. Він складається з п’яти етапів», – зазначив Прем’єр-міністр.

Він відзначив, що розпочати реалізацію цього плану можна буде лише за умови сприятливої епідемічної ситуації – орієнтовно 12 травня. Для цього, за словами Дениса Шмигаля, має бути кілька підстав: якщо протягом 10 днів відсоток виявлених випадків захворювання у країні не змінюється або коливається в межах 5% та лікарні мають бути заповнені пацієнтами з COVID-19 менше, ніж на 50%.

«Після цього йдемо по дорожній карті виходу з карантину і реалізовуємо наступні чотири етапи. Водночас у нас є декілька дуже важливих завдань, які ми маємо зробити до 11 травня», – зазначив Прем’єр-міністр.

За словами Дениса Шмигаля, це збільшення кількості тестувань на коронавірус, покращення у забезпеченні наших лікарень та лікарів всім необхідним, запровадження Е-контролю самоізоляції як альтернативи обсервації, створення нових правил функціонування для об’єктів обслуговування населення з обов’язковим соціальним дистанціюванням, масочним режимом та постійною дезінфекцією.

«Якщо все буде добре і епідемічна ситуація буде сприяти, то 11 травня ми зможемо говорити про відкриття парків та скверів, закладів торгівлі непродовольчими товарами, частини об’єктів побутових послуг. Можливо, будуть інші пом’якшувальні заходи. Але про них ми зможемо говорити пізніше», – зазначив Денис Шмигаль.

За словами Прем’єр-міністра, такі дії дозволять повернути частину людей на роботу, покращити емоційне здоров’я українців та дати старт розігріву економіки.

Денис Шмигаль також зазначив, що Уряд розуміє, що людям і бізнесу зараз непросто: «Тому ми впроваджуємо низку заходів, спрямованих на підтримку українців. Зокрема, збільшуємо виплати по безробіттю, розширюємо програми підтримки бізнесу і фактично впроваджуємо кредитні канікули, підвищуємо пенсії, створюємо нові робочі місця вже сьогодні».

Нагадаємо, у Міністерстві освіти і науки розповіли, що основна сесія зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) відбудеться між 25 червня та 17 липня у випадку, якщо карантин завершиться до початку червня. Про це сказав заступник міністра освіти і науки України Єгор Стадний у відеозверненні.

Розклад телеуроків на 21-24 квітня – до занять підготують субтитри

З’явився розклад телеуроків на 3-й тиждень проєкту “Всеукраїнська школа онлайн”.

Про це повідомили на сайті МОН.

Так, розклад відеозанять на 21-24 квітня такий:

У міністерстві розповіли, що робитимуть уроки більш інклюзивними.

“Вже цього тижня до уроків, що вже вийшли раніше, поступово додаватимуть субтитри. Першочергова мета – створити субтитри до вже оприлюднених уроків. Надалі з невеликою затримкою субтитри додаватимуться до нещодавно опублікованих уроків.

Цей крок дозволить більшій кількості дітей отримати доступ до навчання”, – зазначили у відомстві.

Також на сайті МОН створили окремий розділ, де зібрали усю інформацію щодо телеуроків. Туди, зокрема, підтягуватимуть усі новини щодо проєкту.

Директорам радять завчасно попередити вчителів-пенсіонерів про трудові угоди

Міністерство освіти і науки радить директорам шкіл завчасно попередити вчителів-пенсіонерів про необхідність підписання строкових трудових договорів.

Про це повідомили на сайті МОН.

“Міністерство освіти і науки України рекомендує керівникам закладів загальної середньої освіти завчасно – до 30 квітня 2020 року – поінформувати всіх вчителів, які отримують пенсію за віком, про переведення їх на строкові договори, і з усіма, хто погодиться, укласти такі договори до 1 липня строком на один рік, – рекомендує міністерство.

Як передбачає закон про середню освіту, спершу із вчителями-пенсіонерами укладають договори на один рік, після закінчення яких можна буде укласти триваліший договір – до 3-х років. Кількість продовження договорів – необмежена. Рішення про продовження співпраці після закінчення першого строкового договору директор ухвалюватиме самостійно.

У міністерстві наголошують, що після укладення договорів зарплатня вчителів не може змінитися – оскільки вони займатимуть ті ж посади та виконуватимуть ті ж обов’язки, що й до підписання строкових угод. Також зберігаються щорічна відпустка та інші права вчителя.

Водночас, строкові договори можуть передбачати додаткові пільги, гарантії та компенсації за рахунок роботодавця. У документі також можуть бути відображені гарантії працівникові на випадок дострокового припинення контракту з незалежних від працівника причин та інше.

Вчителі-пенсіонери, які ухвалять рішення не переходити на строковий договір і не нададуть до 1 липня 2020 року письмову згоду на продовження трудових відносин, будуть звільнені керівництвом закладу на підставі пункту 9 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України”, – налогосили у МОН.

ЗНО буде проведено орієнтовно з 25 червня до 17 липня

Про це у своєму Facebook повідомив генеральний директор директорату вищої освіти МОН Олег Шаров.

За його словами, у разі реалізації цього варіанту, вступна кампанія на основі 11 класів буде проведена у серпні.

Читайте також: Завершення навчального року у закладах вищої та фахової передвищої освіти

У четвер 16 квітня керівництво Міністерства провело відеоконференцію з низкою провідних закладів вищої освіти, які перебувають у сфері управління МОН. Ректори поділилися своїми спостереженнями та тривогами, поінформували про перебіг освітнього процесу в дистанційному форматі, підготовку до завершення навчального року та набір вступників. Тимчасова виконуюча обов’язки Міністра Любомира Мандзій та заступник Міністра Єгор Стадний повідомили про плани на найближчий час, відповіли на поставлені питання та побажали всім здоров’я.

Ключова теза — заклади вищої і фахової передвищої освіти мають академічну автономію, якої достатньо для самостійного вирішення питань організації освітнього процесу та завершення навчального року. МОН не заперечує проти проведення всіх видів контрольних заходів разом з атестацією здобувачів з використанням дистанційних технологій он-лайн (за винятком єдиного державного кваліфікаційного іспиту на медичних спеціальностях та захисту дисертацій на здобуття наукових ступенів) та за умови надійної ідентифікації учасників у разі збереження заборони відвідування закладів освіти її здобувачами в плановий час їхнього проведення. Тематика дипломних робіт може бути розумно звужена, але якість вищої освіти не є предметом компромісів.
Вступна кампанія — ЗНО, ЄВІ (єдиний вступний іспит з іноземної мови для вступників до магістратури), ЄФВВ (єдине фахове вступне випробування для вступників до магістратури зі спеціальностей «Право» та «Міжнародне право») обов’язково будуть проведені. Взагалі ЗНО та інші вступні іспити з використанням технологій ЗНО дозволяють не тільки забезпечити справедливий вступ, але й убезпечити вступників від скупчення в приймальних комісіях та на вступних іспитах, що дуже важливо в цьому році. Має бути поступово подоланий демпінг, який є руйнівним для закладів вищої освіти.

Читайте також: Мережею шириться фейк про ЗНО для 5-11 класів

ЗНО буде проведено орієнтовно з 25 червня до 17 липня. Вступна кампанія на основі 11 класів буде посунута на один місяць (серпень замість липня), навчальний рік для першокурсників ймовірно розпочнеться 15 вересня (для інших курсів він може розпочатись у звичайні строки). Календар інших вступних кампаній буде визначений до кінця квітня. Ці строки можуть бути змінені, якщо заборона на відвідування закладів освіти її здобувачами буде продовжена після 1 червня 2020 року.

У разі вручення свідоцтв про базову середню освіту до кінця червня, вступна кампанія до фахових коледжів для випускників дев’ятих класів може бути проведена без перегляду раніше визначених строків у липні. Науково-методичний центр вищої та фахової передвищої освіти провів вайбер-опитування фахових коледжів щодо вступної кампанії на основі дев’яти класів. Опитування засвідчило бажання 82 % його учасників не змінювати час проведення вступної кампанії на основі 9 класів, навіть за умови відтермінування кампанії на основі 11 класів на серпень.
Усі клопотання щодо включення до Переліку фахових видань України розглядаються в установленому порядку. У разі відповідності всім вимогам пропозиції будуть розглянуті на черговому засіданні атестаційної колегії (друга половина травня).
Відповідно до Закону України «Про вищу освіту» до 31 грудня 2020 року МОН може видавати диплом кандидата або доктора наук. Тобто захисти в спецрадах повинні відбутися до 1 листопада 2020 року. Наразі МОН спільно з народними депутатами України вивчає можливі рішення, які дозволять продовжити захисти в спецрадах на час карантинних обмежень або до 31 грудня 2020 року.

Джерело

Які виклики ставить карантин перед школою, та як дати їм раду

Інна Совсун,  народна депутатка, заступниця голови партії “Голос”

5 кроків, необхідних для української освіти в умовах пандемії

Карантин став викликом для всього українського суспільства. Освітня система не стала винятком.

ЮНЕСКО вже оприлюднило перелік можливих проблем, пов’язаних із припиненням навчання у школах. Серед них – цифрова нерівність (не у всіх удома є доступ до техніки та мережі), неоднакові можливості батьків допомагати з навчанням та загальна непідготовленість до дистанційної освіти. А також – втрата доступу до харчування дітей з бідних родин, які отримували безкоштовні обіди у школі. Крім неминучої втрати у знаннях учнів та психологічні наслідки соціальної ізоляції, карантин поглиблює освітню нерівність між дітьми.

В Україні й без того існує дуже серйозна проблема розриву у навчальних досягненнях через різне соціально-економічне становище дітей. Як показало міжнародне моніторингове дослідження PISA, діти з бідних та менш освічених родин, які мешкають у селах, відстають від своїх однолітків, що мають кращі стартові умови, на 2-3 роки навчання. Карантин може поглибити цей розрив, особливо вкупі з урізанням бюджету на програму ремонту та переоснащення шкіл.

Карантин показав ще одне вразливе місце української освіти – неготовність працювати дистанційно. Звісно, перехід на віддалене навчання є безпрецедентним і непередбачуваним. 

Пандемія – надзвичайна ситуація, її неможливо було передбачити ще кілька місяців тому. Однак в Україні є категорії учнів та студентів, які потребують дистанційної освіти постійно. Насамперед, це мешканці окупованих територій. Крім того, є учні у сільських школах, які не можуть отримати якісну освіту, бо у школі немає, наприклад, вчителя фізики. Поки місцева влада не прийняла рішення возити таких учнів до опорної школи, або у випадках, коли це неможливо, якісна дистанційна освіта може бути значно кращим рішенням, ніж якщо фізику викладає вчитель фізкультури чи мови. 

Карантин оприявнив масив проблем в українській шкільній освіті. Проте такий кризовий момент – також час для змін. Отже, як вирішувати проблеми, котрі ми так наочно побачили під час шкільного карантину?

1. Запустити платформу для дистанційного навчання.

Хоча офіційний запуск Національної освітньої електронної платформи заблоковано через антикорупційне слідство, можна і треба зайнятися розробкою навчальних матеріалів, методик та програмних засобів для дистанційного навчання. При цьому потрібно зробити фокус на вразливі групи: учнів шкіл, де не вистачає вчителів-предметників, мешканців окупованих територій, дітей, які за станом здоров’я не можуть відвідувати школу.

2. Адаптувати навчальні програми.

МОН запропонувало кілька сценаріїв завершення навчального року, і наголошує, що відповідальність за організацію освіти під час карантину несуть самі школи. Однак будемо реалістами – спроможність шкіл та вчителів організувати дистанційне навчання зараз і наздоганяти втрачене – дуже різна. Тому МОН та інші експертні установи, особливо ті, що отримують бюджетне фінансування, зобов’язані надати школам допомогу. Вони мають розробити рекомендації для шкіл, як опанувати навчальні програми за місяці карантина. Звісно, з деякими предметами так не вийде, наприклад, із математикою. Адже програми з одних предметів краще піддаються “стисканню”, ніж з інших. Тому є сенс зробити перерозподіл годин на цей період.

3. Моніторинг навчальних результатів

Школи і навіть окремі класи – дуже різні, а отже, вийдуть з карантину з різним рівнем навчальних досягнень. Потрібно допомогти школам провести моніторинг знань, аби зрозуміти, скільки учні втратили під час карантину. І, відповідно, наскільки інтенсивно їм треба довчатися. У залежності від результатів моніторингу, школи зможуть коригувати тривалість навчального року.

4. Навчання вчителів цифровим технологіям та забезпечення шкіл технікою 

Організація дистанційного навчання стала великим викликом для більшості вчителів. Деякі з них мали певний досвід у цьому питанні або ж швидко змогли опанувати потрібні навички. Проте вчителі потребують системної допомоги у роботі з сучасними технологіями. Карантин тільки зайвий раз підняв це питання, проте цю проблему треба вирішувати незалежно від карантину. Адже світ рухається вперед і вчителі мають мати належні навички і підтримку, аби рухатись разом з ним. Необхідною умовою для цього має бути наявність у кожній школі достатньої для роботи педагогів кількості комп’ютерів та іншої навчальної техніки, а також доступного усім інтернету.

5. Скорочення нерівності в результатах навчання

Уряду давно пора розробити систематичну політику щодо скорочення освітньої нерівності. Найкраще – у вигляді окремої державної програми. Нам потрібні стандарти освітнього середовища, яких дотримуватиметься кожна школа. Потрібні фахові вчителі-предметники для всіх дітей. Нормальні розміри класів – не 5 і не 35 учнів.  Додаткові заняття для дітей, які відстають у навчанні. Постійна робота з родинами, що перебувають у складних обставинах. 

Цей навчальний рік так чи інакше завершиться, а ЗНО і вступна кампанія відбудуться. Судячи з Програми дій уряду, ми просто повернемося до попереднього плину життя. От тільки навколо все частіше лунають передбачення, що ця криза змінить світ, і він вже не буде таким, як раніше. Складно сказати, чи ці зміни будуть такими вже докорінними, але ми точно маємо вирішити проблеми в освіті, які так гостро оприявнилися зараз, під час карантину.

Джерело

МОЗ пропонує продовжити карантин, але з пом’якшеннями

Міністерство охорони здоров’я України на найближчому засіданні уряду пропонуватиме продовжити карантинні заходи до 12 травня.

Про це міністр охорони здоров’я Максим Степанов повідомив під час онлайн-брифінгу. “На найближче засідання уряду МОЗ буде виносити постанову щодо продовження дії карантину. Продовжувати ми збираємося до 12 травня. Це продовження викликано нашим рівнем захворюваності, який є, і небезпекою, яку несе коронавірусна хвороба”, – сказав він.

При цьому міністерство планує запропонувати деякі пом’якшення, наприклад, прогулянки парками.

«Але ці прогулянки будуть чітко обмежені. Обмеження будуть щодо кількості осіб та засобів індивідуального захисту», – зазначив Степанов.

Також у МОЗ пропонують дозволити відвідувати музеї та бібліотеки.

«Ми плануємо відкрити для відвідування музеї та бібліотеки. Але також з чітким дотримання карантинних обмежень щодо дистанції, щодо засобів індивідуального захисту, щодо термоскринінгу на вході до того чи іншого закладу. Також ми передбачаємо ще ряд пом’якшень карантинних заходів, але всі вони будуть чітко регламентовані щодо того, як саме можна буде відвідувати той чи інший заклад», – сказав міністр охорони здоров’я.

Завершення навчального року у закладах вищої та фахової передвищої освіти

Рішення про зміни тривалості навчання та його можливе продовження влітку заклади освіти приймають самостійно, інформує МОН на спеціальному окремому ресурсі про зміни у навчальному процесі під час карантину. 

Дистанційне навчання під час карантину, зміни до навчальних планів (завершення дисциплін наступного року), подовження періоду навчання влітку або ущільнення освітнього процесу після карантину має дозволити своєчасно завершити навчальний рік.

Читайте також: МОЗ пропонує продовжити карантин, але з пом’якшеннями

Міністерство освіти і науки України  рекомендує закладам вищої та фахової передвищої освіти ущільнювати графіки освітніх процесів на невипускних курсах лише у виняткових випадках, не допускаючи скорочення змісту та обсягів лабораторних занять.

Як і коли студенти мають складати сесію?

Екзаменаційні сесії мають відбутись відповідно до графіків та розкладів, затверджених закладами. Якщо під час сесії відвідувати заклади освіти все ще буде заборонено, МОН допускає проведення екзаменів та заліків дистанційно у синхронному режимі та із забезпеченням надійної ідентифікації студентів.

Як студенти випускних років захищатимуть дипломні роботи і складатимуть кваліфікаційні іспити?

Захисти дипломних робіт і атестаційні іспити можуть відбуватись онлайн у синхронному режимі із забезпеченням надійної ідентифікації студентів.

Заклади самостійно обирають форму та програмне забезпечення, яке вони будуть використовувати для цього процесу. Зі свого боку кафедри, керівники дипломних робіт і самі студенти мають забезпечити контроль якості робіт та не допускати проявів академічної недоброчесності, зокрема плагіату тощо.

Чи може відбутись дистанційно єдиний державний кваліфікаційний іспит або захист дисертації?

Ні, єдиний державний кваліфікаційний іспит та атестація осіб, що здобувають ступені доктора філософії, доктора мистецтва, доктора наук, не можуть відбуватись дистанційно.

Проведення єдиного державного кваліфікаційного іспиту, зокрема КРОК, відбуватиметься за рішенням МОЗ.

Захисти дисертацій буде відтерміновано до нормалізаціі? епідеміологічноі? ситуації в Україні.

Коли відбудуться випуски в закладах вищої та фахової передвищої освіти?

Випуски студентів мають відбутися своєчасно згідно з графіком, затвердженим закладами.

Випуски студентів, які навчаються на контракті, можуть бути відтерміновані до повного виконання зобов’язань усіма сторонами договору.

На медичних спеціальностях випуски повинні відбутись із урахуванням рішення МОЗ щодо проведення єдиного державного кваліфікаційного іспиту.

Чтайте також: ЗНО буде проведено орієнтовно з 25 червня до 17 липня

Чи можна буде у зв’язку з карантином вступати до університетів без ЗНО?

Ні, оскільки ЗНО у 2020 році відбудеться за будь-якого розвитку подій. Строки його проведення залежатимуть від дати завершення карантину, а вступна кампанія, відповідно, від дат проведення ЗНО.

Без ЗНО вступникам доведеться складати іспити в університетах. Це означає, що сотні тисяч вступників та їхніх батьків кілька разів будуть їздити до інших міст. В аудиторіях буде збиратись велика кількість вступників з різних областей.

Натомість під час ЗНО в одній аудиторії перебуває до 15 учасників та 2 інструктори і, що важливо, обов’язкова дистанція між учнями – щонайменше 1,5 метри. Окрім цього, зовнішнє незалежне оцінювання учасники складають переважно за місцем свого проживання. Тому ЗНО відбудеться за будь-яких умов і кожен вступник матиме змогу вступити до закладу вищої освіти за його результатами.

Міністерство освіти і науки дбає про безпеку та чесний вступ для абітурієнтів.

Чи можна буде подати заяви та оригінали документів онлайн?

Усі заяви до закладів вищої освіти вступники можуть подавати онлайн через власні електронні кабінети. МОН працює над тим, щоб вступники також отримали можливість подавати оригінал заяви (за якою хочуть бути зараховані), накладаючи електронний підпис, щоб не було необхідності особисто привозити оригінал документа про освіту до ЗВО, який можна буде привезти вже після початку навчання. Якщо такої можливості не буде, МОН продовжить строк подачі оригіналів документів.

Вступники з числа пільгових категорій матимуть можливість також подавати заяви онлайн після того, як принесуть документи, які підтверджують пільги, хоча б в один університет, де їх буде перевірено та завантажено в базу.

Вступники на контракт будуть зараховані до ЗВО, підтвердивши отриману рекомендацію в ЄДЕБО за допомогою електронного підпису. Для цього розробляється окремий додаток до електронного кабінету.

Що робити, якщо через карантин невчасно видадуть свідоцтва про повну загальну середню освіту?

У такому разі буде можливість подавати заяви в електронному кабінеті вступника без самого свідоцтва про повну загальну середню освіту, але за записом про його замовлення в ЄДЕБО. Оригінали свідоцтв про повну загальну середню освіту можна буде подавати після початку навчання.

Як будуть проходити творчі конкурси та вступні іспити?

Якщо відвідувати заклади освіти буде заборонено через карантин, творчі конкурси та вступні іспити можуть проводитись у дистанційному форматі – онлайн та з надійною ідентифікацією вступників.

Якщо це буде технологічно неможливо, ЗВО має забезпечити проведення творчих конкурсів та вступних іспитів із дотриманням жорстких санітарних регламентів.

Чи буде знижено прохідний бал через карантин?

Він жодним чином не пов’язаний з карантином. Прохідний бал вступників на бюджет визначається за результатом адресного розміщення бюджетних місць.

 

Чи зміниться кількість бюджетних місць у ЗВО для вступників-2020?

Мінекономіки ще не сформувало обсяги державного замовлення на підготовку здобувачів вищої освіти в 2020 році. Кількість бюджетних місць для здобуття вищої освіти ступенів бакалавра та магістра медичного та ветеринарного спрямувань (на основі повної загальної середньої освіти), які подало МОН до Мінекономіки, на 7% вища, ніж кількість місць, затверджених минулого року.

Чи будуть зміни у вступній кампанії для мешканців тимчасово окупованих територій?

Спрощені умови вступу для мешканців тимчасово окупованих територій, передбачені законодавством, не зазнають змін. Освітні центри «Крим-Україна» та «Донбас-Україна» будуть працювати в кожному закладі, де минулого року працював хоча б один із них. Додатково у 2020 році центри також працюватимуть у деяких закладах Львова, Дніпра, Сум, Харкова, Ужгорода та Рівного. Загалом кількість уповноважених ЗВО, які належать до сфери управління МОН, цього року розширено до 77.

Вступники і з Криму, і з Донбасу можуть вступати в будь-який із цих 77 закладів без складання ЗНО. Вступники із АР Крим та Севастополя беруть участь у конкурсі в межах квоти №2, доступної у кожному із цих 77 закладів вищої освіти. А вступники із території проведення ООС вступають у ці заклади, беручи участь у загальному конкурсі, отримавши бали за вступні іспити.

МОН також звернулось до МОЗ і Міністерства культури, молоді та спорту для організації роботи освітніх центрів «Крим-Україна» та «Донбас-Україна» в університетах їхнього підпорядкування.

Вступати через освітні центри мають право особи, які:

  • мають український документ про освіту;

  • не мають українського документа про освіту;

  • проходили ЗНО та мали відповідні сертифікати;

  • не проходили ЗНО.

Особа, яка не мала документа про повну загальну середню освіту державного зразка, має звернутись до одного з освітніх центрів для проходження річного оцінювання, державної підсумкової атестації та вступу до вишу за спрощеною процедурою.

Такі вступники мають складати два іспити державної підсумкової атестації: українську мову та історію України, а також один вступний іспит (встановлює заклад вищої освіти). Для вступу на спеціальності, для яких передбачено проведення творчого конкурсу, замість вступного іспиту проводиться творчий конкурс.

Щодня з 8:00 до 20:00 працює гаряча лінія для вступників з тимчасово окупованих територій (0-800-504-425).

Читайте також: Які виклики ставить карантин перед школою, та як дати їм раду

Коли буде змінено умови прийому?

МОН готує зміни до Умов прийому. Наказ про оновлені Умови прийому буде оприлюднено відразу після того, як він пройде державну реєстрацію в Міністерстві юстиції.

ТОП-20 цікавих фактів про дітей і батьків

1. У європейських країнах середній вік батьків становить 29 років, в Індії – 19 років, в Україні здебільшого молодими мамами стають у 22, а татусями у 27 років;

 2. Наймолодшими батьками стали діти в Китаї в 1910 році: мамі і татові було 9 і 8 років;

3. Останнім часом з’явилася тенденція давати дітям незвичайні імена. Кілька років поспіль найоригінальніші громадяни США називають своїх дітей на честь відомих брендів: так, дівчатка отримують ім’я Тіффані, Шанель, Армані, Гуччі, хлопчики – Лексус, Найк, Адідас тощо.

4. Найвідоміша компанія дитячих конструкторів “Лего” за роки свого існування випустила їх так багато, що на кожного жителя планети припадає по 30 елементів. Останнім часом почастішали випадки проковтування малюками дрібних деталей, тому до пластмаси почали додавати особливу речовину, що світиться на рентгенівських знімках;

5. Найбільше дітей у світі у султана Ісмаїла з Марокко. У нього 340 дочок і 548 синів;

6. Цікаво, що новонароджена дитина може розрізняти червоний і зелений колір, а ось синього вона не бачить;

7 . Згідно з статистикою, діти 3-4 років щодня ставлять 900 запитань і вимовляють понад 12 000 слів;

8. Нігерія – країна близнюків, на кожні 11 пологів один випадок – це неодмінно двійнята або близнюки. А ось у Країні Вранішнього сонця це явище рідкісне – близнюки з’являються на світ тільки в одному випадку на 250 пологів;

9. Цікаво, що в метрику дітей, народжених у Кореї, вносять також ті 9 місяців, які вони провели в утробі матері, тому технічно вони старші за своїх однолітків, хоча і народилися в одному році;

Читайте також: Залежність батьків від гаджетів призводить до дитячих травм

10. 11-річний житель Єгипту Махмуд Ваіль визнаний одним із найбільших розумників світу серед дітей. У нього феноменальний інтелект, дитина здатна ділити і множити дев’ятизначні числа зі швидкістю комп’ютера.

11. Вчені підтвердили, що малюкам, які в дитинстві активно повзали, легше дається навчання, ніж тим, які одразу почали ходити;

12. Найпопулярніший день тижня для народження дітей – це вівторок. А от у вихідні малюків народжується мало;

13. Цікаво, але факт. В одній зі шкіл Вельсу звільнили вчительку молодших класів, яка сказала 6-річним дітям, що Санта-Клауса не існує;

 14. Ганеш ситам-Палам вважається найрозумнішою дитиною планети. У віці 7 років він уже став студентом університету й успішно опановує навчання, плануючи отримати вчений ступінь до 13 років;

15. У багатьох великих містах світу існують закриті клуби для дітей-індиго. Закриті не тому, що хочуть ізолювати малюків від світу, бо серед однолітків вони як білі ворони. Є діти, які в 5 років уже розмовляють чотирма іноземними мовами або пишуть поеми. Раніше таких людей вважали або геніями, або одержимими. Можна згадати Моцарта, Да Вінчі та інших відомих особистостей.

16. Японці старанно уникають у спілкуванні з дітьми слів «погано», «поганий», «нехороший». Якщо малюк капризує, кажуть не «ти погана дитина», а «хороші діти так не поводяться».

17. У Румунії працює єдиний у світі дитсадок для охоронців. VIP-малюки ходять до садочка разом зі своїми охоронцями. Кремезні чоловіки сидять у спеціальній прибудові і не зводять очей зі своїх підопічних.

18. Англійські вчені стверджують, що діти, які постійно мають справу з комп’ютером, значно швидше навчаються математики і в 5 разів швидше вчаться читати і писати.

19. У Дубаї (ОАЕ) відбулася найбільша у світі виставка фотографій усміхнених дітей у віці до п’яти років. Виставка, що налічувала 18 000 фотографій, потрапила до Книги рекордів Гіннесса.

20. Кожні три секунди у світі народжується дитина.

 

Як буде проходити ЗНО після карантину

Коли закінчиться карантин, випускники шкіл стрункими шеренгами підуть складати ЗНО. Та чи безпечно це? 

Ми ж розуміємо: послаблення карантину не означає, що з епідемією буде покінчено. Далеко не всі абітурієнти в захваті від того, що їх зберуть у закритих аудиторіях, коли ризики для здоров’я залишаються реальними. Можливо, доведеться писати екзамен у масці чи рукавичках. Візьміть до уваги також, що ЗНО — іспит високих ставок, і на нього не те що прийдуть, а приповзуть і мертві, і живі, і ненароджені.

Чимало випускників і їхніх батьків замислюються — а воно нам точно зараз потрібно? “Звільніть від ЗНО хоча б тих, хто не планує вступати до українських вишів, — кажуть вони. — Поставте в атестат оцінки зі шкільних журналів без тестування. Англія і Франція це зробили”.

Міжнародний експерт Альгірдас Забуліоніс, який консультував запровадження ЗНО в Україні, наголошує: ідеальних варіантів, які можна було б запозичити в інших країн, не існує. “Коли ви хочете порівняти Україну з іншими, мусите дивитися на тих, хто має схожу систему. Орієнтуватися потрібно на три важливих чинники. Перший — яку роль виконує зовнішній екзамен? У вас ЗНО відіграє одразу дві ролі: випускних шкільних іспитів і вступу до університетів. Другий — чи є в суспільстві довіра до вчителів та шкільних оцінок? У вас ця довіра дуже низька. А у Фінляндії та багатьох західних країнах вступна кампанія може пройти на шкільних оцінках. І третій — наскільки ваші університети автономні під час вступної кампанії? У вас ця кампанія — централізована, і роль Міносвіти в ній дуже велика. Є країни, де університети мають більшу автономію, отже питання вступу можуть вирішувати самі”.

Якщо зібрати досвід інших країн і наші ідеї, вимальовуються три варіанти проведення незалежного тестування. Перший — перенести іспити на більш пізній термін. І саме його ми обрали. Другий — залишити незалежне тестування лише для вступу, а оцінки державної підсумкової атестації (випускні шкільні іспити) виставити на основі шкільних. Третій — зменшити кількість предметів, з яких проводиться ЗНО, і тоді у випускників буде менше контактів. Наприклад, Естонія залишила всього два тести — з естонської мови та математики.

Україна обрала варіант, який не чіпає ЗНО, не тому, що інші аж такі погані. Просто є побоювання, що коли ми бодай один раз обмежимо застосування незалежного екзамену, більше не повернемо його. Незалежне тестування — це наша опорна стіна, на якій тримаються і боротьба з корупцією, і якість освіти. І цю стіну страшно розхитувати. “Попри довгу історію, зовнішнє незалежне оцінювання ще не вклалося в мізках нашого політичного істеблішменту як щось, без чого неможливо існувати, що конче необхідне для нормального функціонування всієї держави”, — кажуть скептики.

 

Уже зараз піднімають голови ті, хто не зацікавлений у чесному вступі і реальних балах шкільного атестату. Ходоки до МОН просять скасувати незалежне тестування для контрактників, зробити поступку випускникам коледжів. І тихенько пропонується взагалі обійтися без ЗНО нинішнього року.

“Противники ЗНО прикидаються овечками, які нібито піклуються про здоров’я дітей, а насправді вони мріють про відродження корупції при вступі, — каже заступник міністра освіти і науки Єгор Стадний. — Якби хтось наважився  скасувати ЗНО, це означало б, що повертаються вступні іспити з усіма корупційними наслідками. При цьому діти так само збирались би в аудиторіях, тільки їм довелося б їздити по всій країні. Бо понад 70 відсотків вступників хочуть навчатися в університетах Києва, Харкова, Львова, Одеси чи Дніпра. Отже, ризик для здоров’я дітей був би більшим, ніж під час проведення ЗНО, яке діти складають переважно за місцем проживання і в умовах чітко регламентованої кількості учасників в одній аудиторії”.

Крім того, вступ за шкільними атестатами, не підкріпленими ЗНО, ставить абітурієнтів у нерівні умови. “Вступати за атестатом — це означає довіряти оцінці вчителя, — каже Єгор Стадний. — Я розумію, що це важливо, але не в нинішній ситуації. Потрібні роки перетворень в освіті. Нагадую, що у 2010 році наприкінці навчального року ми вже бачили, як аномально зросли продажі шкільних журналів. Усі розуміють, навіщо довелося так масово купувати шкільні журнали наприкінці року, коли зазвичай їх закуповують, навпаки, на початку навчання. Хай мені вибачать ті вчителі, які ніколи не зловживають оцінками, але сьогодні ми мусимо гарантувати чесний відбір вступникам”.

Особисто мені найбільш симпатичний варіант, коли ЗНО залишиться лише для вступу. Так, це не ідеал, і є певний ризик щодо об’єктивності шкільного атестату, отриманого без незалежного тестування. Але є й кілька плюсів. По-перше, менше людей складали б ЗНО, а в кожного випускника був би вибір— іти на тестування під час пандемії чи ні. Ті, хто відмовиться, — або вступатимуть за кордон, або складуть ЗНО наступного року і стануть студентами пізніше. Це тим більш важливо, що далеко не всі школи змогли організувати дистанційне навчання, і не всі школярі мали змогу готуватися до тестування, консультуючись із учителями.

Є ще один тонкий момент. Якщо ЗНО буде проведене наприкінці літа, то атестати видаватимуть ще пізніше. Отже, ті, хто хоче вступати за кордон (а для цього потрібен тільки атестат), можуть не встигнути подати документи на вступ. А якщо атестати видадуть прямо зараз, проблеми не буде. Та нас не влаштував цей варіант усе з тих же причин — не можна чіпати опорну стіну.

Щодо зменшення кількості предметів, з яких проводиться тестування, за прикладом Естонії, — плюс такого варіанта в тому, що у випускників буде менше спільних зустрічей в одній аудиторії, їм доведеться прийти на іспит лише двічі. “Не буде іспиту з фізики, хімії, біології, — каже Забуліоніс. — Але фізика, наприклад, корелює з математикою. Зменшення кількості іспитів означає, що виші отримають трохи спрощену інформацію про вступника, але об’єктивну. Один раз у зв’язку з пандемією можна на це піти”.

“А що ми виграємо від такого рішення? — каже Єгор Стадний.— Річ у тому, що на ті ж тестування з фізики, хімії, біології приходить менше людей, ніж на мову. Якщо ми погоджуємося, що для вступу на чимало спеціальностей недостатньо просто української мови й математики, і ми відповідатимемо за безпеку під час проведення ЗНО, то навіщо йти на такі кроки? Від цього постраждає якість відбору”.

Лунають також ідеї переглянути зміст тестів ЗНО і прибрати з них запитання з тем, які б вивчатися у випускному класі в березні—травні, коли в багатьох школах повноцінного навчання не було.

Та Український центр оцінювання якості освіти (УЦОЯО) не піде на цей крок. Чому — пояснює його керівник Валерій Бойко: “Ми розуміємо, що вимушене дистанційне навчання може поглибити сегрегацію серед здобувачів освіти. Однак ухвалили рішення не втручатися у зміст тестових зошитів зовнішнього незалежного оцінювання у 2020 році з таких причин. По-перше, у змісті тестових зошитів дуже мало завдань, які ґрунтуються на навчальному матеріалі, що вивчається в 11 класі у квітні—травні. По-друге, підготовка тестового зошита триває три роки, — завдання розробляються різними авторами, проходять експертну оцінку, апробацію. Це забезпечує високу якість тестового інструменту, і ми не готові цим нехтувати. По-третє, верстку й макетування сигнальних примірників українськомовних тестових зошитів УЦОЯО завершив це на початку січня, і вже надруковано понад 70 відсотків. Заміна завдання сьогодні означатиме визнання надрукованого браком і його знищення. Далі — верстка та макетування нових сигнальних примірників зошитів, їх друк. Це вкрай необачний крок, оскільки в Центрі триває робота над перекладом, версткою й макетуванням зошитів мовами національних меншин (навіть в умовах карантину). Крім того, наслідком такого кроку стане неминуче звинувачення в марнотратстві бюджетних коштів. По-четверте, наявна модель шкалювання результатів тестування трохи знижує вплив зовнішніх чинників, і ми можемо статистично згладити певні прогалини у підготовці учасників, зумовлені вимушеним карантином”.

Отже, рішення про проведення вступної кампанії прийняте. “Ми будемо чекати закінчення карантину і вже потім проводити ЗНО, але ми розуміємо, що навіть коли карантин закінчиться, деякі застереження залишаться актуальними. Тому ми готуємо необхідні заходи. Можливо, знадобиться термометрія на пунктах тестування, точно не зможемо залучати до роботи інструкторами осіб із групи ризику, точно доведеться забезпечити всіх масками й антисептиками, можливо, потрібно буде ще зменшити кількість учасників в одній аудиторії. Також будемо пильно стежити, щоб серед учасників не було контактних осіб, а також, само собою, інфікованих. Після одужання чи виходу з ізоляції вони або ж зможуть узяти участь у додатковій сесії, або ж ітимуть як звільнені від ЗНО за станом здоров’я, — така категорія вступників була і в попередні роки”, — говорить заступник міністра освіти і науки Єгор Стадний.

З одного боку, це тішить. А з іншого — боюся подумати, як цією лазівкою  можуть скористатися недоброчесні абітурієнти, щоб отримати довідку і потрапити у список контактних осіб. Лікарі, тримайтеся!

Крім того, зменшити кількість абітурієнтів, які сидять в одній аудиторії, буде непросто. Бо це означає збільшення мережі шкіл, які беруть участь у тестуванні, кількості інструкторів та спостерігачів. Цей план Б має лежати на столах у чиновників уже зараз.

Школи в кожному регіоні утримує місцева влада. Чи знайдуться в неї кошти на дезінфекцію приміщень? Це питання потрібно вирішити вже зараз.

“Ми будемо намагатися проводити зовнішнє незалежне оцінювання в найбільш безпечному режимі, вживати всіх необхідних заходів, — каже Єгор Стадний. — Просто так ніхто не відкриватиме шлюзи посеред карантину. Але я хочу підкреслити, що за будь-яких обставин ЗНО — це безпечний варіант вступної кампанії”.

Нинішнього року перед вступною кампанією я вперше маю двоїсті відчуття. З одного боку, безумовно хочеться підтримати ЗНО. З іншого — сумно, що в нас страх керує вибором стратегії. Якби не він, країна могла б прийняти більш гнучкі рішення. Так, ЗНО — наша опора, але сила опори в її гнучкості і в тому, що вона реагує на навантаження. Саме тому вона їх і витримує.

 

Оксана Онищенко
Оглядач відділу освіти та науки DT.UA