Monthly Archives: Квітень 2020

Навчальний рік вже закінчився для більшості дітей, – головний санітарний лікар.

Ймовірно, що учні, які навчаються у початковій та базовій школі цього навчального року вже не повернуться до шкіл.

Про це в інтерв’ю LB.ua сказав головний державний санітарний лікар Віктор Ляшко.

За його словами, при наявності позитивної динаміки зменшення захворюваності на коронавірусну хворобу приведе до послаблення обмежувальних заходів в країні.

«Має бути позитивна динаміка. Після піку, який прогнозується на 17 квітня, має бути стабільне зниження кількості нових випадків. Відміняти жорсткі карантинні заходи будемо поетапно, випускаючи людей на роботу, розпочинаючи проведення ЗНО», – сказав Ляшко.

Він повідомив, що Міністерство охорони здоров’я разом з Міністерством освіти створюють нові нормативи для проведення зовнішнього незалежного оцінювання.

«Ми зараз вже виписуємо з Міністерством освіти нові нормативи, як буде проходити ЗНО. А для дітей до 9-11-го класу, я думаю, навчальний рік вже закінчився, вже вони не будуть виходити на один місяць», – сказав головний державний санітарний лікар.

 

Всеукраїнська школа онлайн. Розклад другого тижня.

Опубліковано розклад уроків другого тижня Всеукраїнської школи онлайн, що транслюватимуться на телевізійних каналах та на YouTube-каналі МОН.

Однією із новацій цього тижня буде чіткий час виходу кожного уроку на YouTube-каналі МОН. Минулого тижня фіксованим був лише час початку першого уроку, решта відео виходила в залежності від тривалості кожного запису.

З цього тижня на YouTube-каналі МОН усі уроки розпочинатимуться у наступний час:

  • 1 урок – 10:00
  • 2 урок – 10:30
  • 3 урок – 11:00 (руханка)
  • 4 урок – 11:15
  • 5 урок – 11:45
  • 6 урок – 12:15 (руханка)
  • 7 урок – 12:30

Всі уроки зберігаються в записі на YouTube. Крім того, у YouTube можна зупинити трансляцію та почати її переглядати зі зручного місця.

Розклад з темами до кожного уроку:

 

 

 

Навчальні заклади без ступенів, ради не мають права створювати нові комунальні ліцеї, – новий Закон

16 січня 2020 року Верховною Радою України прийнято новий Закон України «Про повну загальну середню освіту», який набрав чинності 18 березня 2020 року.

Варто пам’ятати, що відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності!

Публікуємо деякі новації та положення Закону.

VI. Щодо мережі закладів загальної середньої освіти

Засновникам і керівникам закладів загальної середньої освіти у подальшій діяльності щодо формування мережі та забезпечення функціонування відповідних закладів потрібно враховувати таке:

1)   у Законі не вживаються терміни «І ступінь» чи «І-ІІ», «І-ІІІ ступені». Натомість Закон містить терміни «початкова школа», «гімназія», «ліцей». Відповідно до абзацу восьмого частини першої статті 35 Закону заклад загальної середньої освіти, що здійснює освітню діяльність на декількох рівнях загальної середньої освіти, має тип закладу вищого рівня, на якому провадиться освітня діяльність (це означає, що якщо, наприклад, заклад освіти здійснює свою освітню діяльність на першому і другому рівнях повної загальної середньої освіти, то він має називатися «гімназією», якщо на другому і третьому – «ліцеєм»);

2)   не всі положення Закону набрали чинності з дня, наступного за днем його опублікування, тобто з 18 березня 2020 року. Так, зокрема, з 1 вересня 2024 року набирають чинності такі вимоги Закону:

^ кількість учнів у класі (наповнюваність класу) державного, комунального закладу освіти не може становити більше 24 учнів, які здобувають початкову освіту (абзац другий частини другої статті 12). До 1 вересня 2024 року наповнюваність у класі не може перевищувати 30 осіб (підпункт 11 пункту 3 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону);

^ початкова школа має функціонувати як окрема юридична особа або як структурний підрозділ гімназії (абзац п’ятий частини першої статті 35);

^ гімназія та ліцей мають функціонувати як окремі юридичні особи (абзац шостий частини першої статті 35);

^ для започаткування та провадження освітньої діяльності комунального ліцею у його складі має бути створено та функціонувати не менше чотирьох 10 класів (абзац восьмий частини першої статті 32);

 

 

3) як виняток, за рішенням засновника ліцей може також забезпечувати здобуття базової середньої освіти (абзац сьомий частини першої статті 35). Ця норма набирає чинності одночасно з набранням чинності всім Законом, проте вона не змушує засновників закладів освіти приймати наразі якісь спеціальні рішення щодо функціонування ліцеїв. Це положення Закону визначає вектор у питанні формування мережі ліцеїв: ліцей з можливістю здобуття в ньому базової середньої освіти – це скоріше виключення, аніж правило. Крім того, Закон передбачає затвердження Кабінетом Міністрів України окремого положення про ліцей;

4) одночасно на всіх рівнях повної загальної середньої освіти можуть здійснювати свою освітню діяльність лише заклади загальної середньої освіти, особливості освітньої діяльності яких визначені міжнародними договорами України, приватні та корпоративні заклади освіти (абзац дев’ятий частини першої статті 35), а також мистецький і спортивний ліцеї (частина п’ята статті 35);

5) у прикінцевих та перехідних положеннях Закону передбачені зміни до Закону України «Про освіту», зокрема до частини другої статті 13, відповідно до яких опорні заклади освіти мають забезпечувати на належному рівні здобуття виключно початкової та базової середньої освіти. У контексті положення абзацу шостого частини першої статті 35 Закону, згідно з яким «гімназія та ліцей мають функціонувати як окремі юридичні особи», який набирає чинності з 1 вересня 2024 року, опорні школи мають не пізніше 1 вересня 2024 року припинити забезпечувати здобуття профільної середньої освіти;

6) відповідно до статті 32 Закону:

–  мережа закладів загальної середньої освіти формується відповідно до законодавства з урахуванням соціально-економічної та демографічної ситуації, а також відповідно до культурно-освітніх та інших потреб територіальної громади та/або суспільства;

–        рішення про утворення комунальних початкових шкіл, гімназій як окремих юридичних осіб, їх реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) приймають районні, міські, сільські, селищні ради;

–        рішення про утворення комунальних ліцеїв як окремих юридичних осіб, їх реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) приймають Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, міські ради (міст з населенням більше 50 тисяч);

–        ліцеї можуть бути утворені та здійснювати освітню діяльність за умови дотримання вимог цього Закону, ліцензійних умов та положення про ліцей, затвердженого Кабінетом Міністрів України;

–        у разі реорганізації чи ліквідації закладу загальної середньої освіти засновник зобов’язаний забезпечити учням можливість продовжити здобуття загальної середньої освіти на відповідному рівні освіти;

–        реорганізація і ліквідація закладів загальної середньої освіти у сільській місцевості допускаються лише після громадського обговорення проекту відповідного рішення засновника.

Отже, Закон не передбачає можливості подальшого функціонування шкіл «І-ІІІ ступенів», крім закладів загальної середньої освіти, особливості освітньої діяльності яких визначені міжнародними договорами України, а також приватних, корпоративних закладів освіти та закладів спеціалізованої освіти – мистецьких і спортивних ліцеїв (Закон не передбачає функціонування початкових шкіл у складі військових і наукових ліцеїв).

 

 

Тобто, починаючи з дня набрання чинності Законом, сільські, селищні, районні, міські (міст з населенням менше 50 тисяч) ради не мають права створювати нові комунальні ліцеї. Такі комунальні ліцеї можуть утворюватися обласними, міськими радами (міст з населенням більше 50 тисяч), а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим. Проте, якщо ліцей (заклад загальної середньої освіти III, ІІ-ІІІ чи І-ІІІ ступенів) було утворено сільською, селищною, районною, міською радою (міста з населенням менше 50 тисяч) до набрання чинності цим Законом, відповідна рада має забезпечити функціонування такого ліцею, але не більше ніж до 1 вересня 2024 року. Втрата права «утворювати» не означає втрату права залишатися засновником таких закладів до 1 вересня 2024 року, коли набере чинності абзац шостий частини першої статті 35 Закону, згідно з яким «гімназія та ліцей мають функціонувати як окремі юридичні особи». У засновника закладу освіти залишається загальне право, передбачене абзацом першим частини першої статті 32 Закону, щодо прийняття рішення про утворення, реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) закладу загальної середньої освіти. Крім того, засновник має передбачений цією ж статтею 32 Закону обов’язок забезпечити учням можливість продовжити здобуття загальної середньої освіти на відповідному рівні освіти у разі реорганізації чи ліквідації закладу загальної середньої освіти.

Отже, до 1 вересня 2024 року сільські, селищні, районні, міські (міст з населенням менше 50 тисяч) ради мають прийняти одне з таких управлінських рішень стосовно кожного із заснованих ними раніше закладів загальної середньої освіти «І-ІІІ», «ІІ-ІІІ» або «III» ступенів, у тому числі опорних:

а)  змінити тип таких закладів на початкову школу («І ступінь») або гімназію, яка забезпечуватиме здобуття виключно базової середньої освіти («II ступінь») або початкової освіти і базової середньої освіти («І-ІІ ступінь»);

б)  для забезпечення здобуття профільної середньої освіти ініціювати передання закладу загальної середньої освіти в управління обласній раді шляхом зміни його засновника.

Ураховуючи зазначені вище положення, засновники таких закладів загальної середньої освіти мають достатньо часу «перехідного» періоду, щоб проаналізувати мережу закладів освіти, врахувати демографічні показники, міграційні процеси на певній території, пов’язані у тому числі з активною забудовою території, спланувати ефективну, доступну і спроможну мережу початкових шкіл і гімназій та закріпити за ними територію обслуговування. Обласним радам необхідно розпочати роботу над формуванням мережі ліцеїв, які за умови наявності стандарту профільної середньої освіти та відповідної типової освітньої програми і на підставі відповідного рішення Кабінету Міністрів України зможуть з 2024 року запровадити трирічні освітні програми в межах дванадцятирічної повної загальної середньої освіти (підпункт 4 пункту 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про освіту»).

Щодо нагальних питань впровадження Закону України «Про повну загальну середню освіту»

Лист МОН від 08 квітня 2020 р. №1/9-201 “Щодо нагальних питань впровадження Закону України «Про повну загальну середню освіту»”

Педагогічним працівникам і
керівникам закладів освіти, органам
місцевого самоврядування та
місцевим державним адміністраціям

Щодо нагальних питань впровадження
Закону України «Про повну загальну
середню освіту»

Шановні колеги!

16 січня 2020 року Верховною Радою України прийнято новий Закон України «Про повну загальну середню освіту», який набрав чинності 18 березня 2020 року.

За наведеними нижче посиланнями можна ознайомитися як із самим Законом, розміщеним на сайті Верховної Ради України, так і з ключовими новелами Закону – на офіційному вебсайті Міністерства.



Варто пам’ятати, що відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності!

Тому, щоб не потрапляти в незрозумілі чи неприємні ситуації рекомендуємо почитати і знати прийняті Верховною Радою України закони, зокрема Закони України «Про освіту» і «Про повну загальну середню освіту».

 

Основні складні і важливі питання реалізації Закону України «Про освіту» були роз’яснені в листі Міністерства № 1/9-554 від 13.10.2017 р., з яким можна ознайомитися, розшукавши його в мережі Інтернет. Переважна більшість окреслених в листі питань залишаються актуальними і на сьогодні.

Враховуючи те, що Закон України «Про повну загальну середню освіту» (далі – Закон) містить багато новацій, передбачає суттєве реформування мережі закладів загальної середньої освіти, збільшує їхню автономію, містить відсильні норми, прикінцеві та перехідні положення, а деякі норми потребують негайного практичного застосування, Міністерство освіти і науки України надає такі роз’яснення і рекомендації стосовно механізму реалізації окремих положень Закону. За потреби будуть надані додаткові роз’яснення та рекомендації.

І. Про логіку побудови і змісту Закону

Закон є спеціальним стосовно загального, базового Закону України «Про освіту», що був прийнятий Верховною Радою України у 2017 році та визначив загальні принципи, засади, інструменти та механізми функціонування всієї системи освіти, у тому числі системи загальної середньої освіти.

Закон України «Про освіту» є основою (фундаментом) для усіх інших спеціальних законів, і його норми є нормами прямої дії стосовно функціонування будь-якої системи освіти, у тому числі системи загальної середньої освіти, і не потребують ані дублювання, ані відсилання.

Згідно з правилами нормопроектувальної техніки одні і ті ж норми і положення не мають дублюватися в різних законах. Саме тому в усіх випадках, де можливо було уникати дублювання норм без втрати логіки, послідовності і цілісності викладу положень спеціального Закону, були прописані відповідні відсильні положення до Закону України «Про освіту» (наприклад, відповідно до частини третьої статті 3 Закону «державна політика та освітня діяльність у сфері загальної середньої освіти ґрунтуються на засадах та принципах, визначених Законом України «Про освіту»; «система та механізми забезпечення академічної доброчесності в закладах освіти формуються відповідно до Закону України «Про освіту» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом» (частина друга статті 43 Закону) тощо).

Отже, суспільні відносини, що складаються в системі загальної середньої освіти, регулюються як Законом України «Про повну загальну середню освіту», так і Законом України «Про освіту». Тому норми Закону України «Про освіту» в багатьох випадках безпосередньо мають застосовуватися під час діяльності закладів загальної середньої освіти, їх органів управління, учасників освітнього процесу тощо, якщо тільки Закон України «Про повну загальну середню освіту» не врегулював відповідні суспільні відносини в інший спосіб. Варто знати, що при колізії (явній суперечності) норм базового Закону «Про освіту» і норм спеціального Закону «Про повну загальну середню освіту» пріоритет у правозастосуванні мають норми спеціального Закону.

 

ІІ. Людино- і дитиноцентризм в Законі (ціннісний аспект)

Як в Законі України «Про освіту», так і в Законі України «Про повну загальну середню освіту» достатньо багато уваги приділено питанням безпеки, добробуту, фізичного та психічного здоров’я дітей. Враховуючи це, засновникам, директорам і педагогічним працівникам шкіл варто знати, що:

1) у Законі вперше сформульоване визначення безпечного освітнього середовища, як сукупності умов у закладі освіти, що унеможливлюють заподіяння учасникам освітнього процесу фізичної, майнової та/або моральної шкоди, зокрема внаслідок недотримання вимог санітарних, протипожежних та/або будівельних норм і правил, законодавства щодо кібербезпеки, захисту персональних даних, безпеки харчових продуктів та/або надання неякісних послуг з харчування, шляхом фізичного та/або психологічного насильства, експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою, приниження честі, гідності, ділової репутації (булінг (цькування), поширення неправдивих відомостей тощо), пропаганди та/або агітації, у тому числі з використанням кіберпростору, а також унеможливлюють вживання на території закладу освіти алкогольних напоїв, тютюнових виробів, наркотичних засобів, психотропних речовин (підпункт 1 пункту 1 статті 1 Закону);

2)      відповідно до частини другої статті 10 Закону на кожному рівні повної загальної середньої освіти освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх особливих освітніх потреб;

3)      згідно з частиною третьою статті 12 Закону кількість учнів у навчальних приміщеннях закладів освіти має відповідати вимогам санітарного законодавства та не може порушувати права учнів (педагогічних працівників) на належні, безпечні та здорові умови навчання (праці);

4)      відповідальність за організацію харчування учнів у закладах освіти незалежно від підпорядкування, типу і форми власності, додержання вимог санітарного законодавства, законодавства про безпечність та якість харчових продуктів покладається на засновників та керівників відповідних закладів освіти (частина сьома статті 20 Закону). Організація харчування учнів має відбуватися з дотриманням вимог чинного законодавства;

5)      відповідно до частини першої статті 21 Закону заклад освіти створює безпечне освітнє середовище з метою забезпечення належних і безпечних умов навчання, виховання, розвитку учнів, а також формує у них гігієнічні навички та засади здорового способу життя;

6)      одним з основних обов’язків керівника закладу загальної середньої освіти, що закріплені Законом, є обов’язок створювати в закладі загальної середньої освіти безпечне освітнє середовище, забезпечувати дотримання вимог щодо охорони дитинства, охорони праці, вимог техніки безпеки (частина четверта статті 38 Закону).

При цьому, варто звернути увагу на те, що Закон України «Про освіту» (зі змінами від 18.12.2018 р.) містить багато норм, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти. Ці норми засновник (уповноважений ним орган чи уповноважена особа), адміністрація та педагогічні працівники школи мають знати і виконувати. Зокрема, відповідно до частини другої статті 25 Закону «Про освіту» саме засновник закладу освіти або уповноважена ним особа здійснює контроль за виконанням плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти; розглядає скарги про відмову у реагуванні на випадки булінгу (цькування) за заявами здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та приймає рішення за результатами розгляду таких скарг; сприяє створенню безпечного освітнього середовища в закладі освіти та вживає заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг (цькування), стали його свідками або постраждали від булінгу.

Отже, питання безпеки, добробуту та здоров’я дітей (як фізичного, так і психічного) має бути одним з пріоритетних в закладі освіти, адже у нездоровій атмосфері чи небезпечному освітньому середовищі складно забезпечити здобуття дітьми якісної освіти.

Закон також спонукає до формування в школі педагогіки партнерства, зобов’язуючи педагогічних працівників дотримуватися принципів дитиноцентризму та педагогіки партнерства у відносинах з учнями та їхніми батьками. Результати міжнародного дослідження PISA чітко засвідчують і підтверджують, що високі результати навчання учнів мають країни, педагогічні працівники яких впровадили педагогіку партнерства («здорові стосунки співпраці») не лише між вчителями і учнями, вчителями і батьками учнів, а й між адміністрацією школи та вчителями і між самими вчителями.

В основі педагогіки партнерства лежить розуміння і визнання іншої особи (вчителя, батька, учня тощо) як рівноправного суб’єкта, поваги до особистості (у тому числі особистості учня/учениці), визнання її прав, визнання права на іншу думку і свободи її вираження тощо.

Тому створення в кожній школі здорового і безпечного освітнього середовища, здорової атмосфери на засадах рівності, доброчесності, недискримінації має бути передумовою високих результатів навчання учнів.

III. Щодо безоплатності здобуття повної загальної середньої освіти

Враховуючи наявні, на жаль, в Україні непоодинокі приклади дискримінації дітей/учнів і їхніх батьків за майновою ознакою (тобто, залежно від внесення чи невнесення систематичних «добровільних» внесків за зарахування до закладу освіти, за різні активності під час освітнього процесу, за навчання в комунальній школі за «платною» освітньою програмою тощо), Міністерством зазначене питання було детально роз’яснено ще в листі від 10 серпня 2018 року № 1/11-8477, який також можна знайти в мережі Інтернет і варто ще раз перечитати для уникнення непорозумінь.

Закон «Про повну загальну середню освіту» також містить положення, які спонукають до зміни суспільних відносин між учасниками освітнього процесу в напрямі ліквідації дискримінації за будь-якою ознакою, зокрема:

  • жоден учасник освітнього процесу не повинен зазнавати жодних форм дискримінації, зокрема мати будь-які обмеження в освітньому процесі або у праві брати участь у заходах, що проводяться в закладі освіти, у тому числі на підставі надання чи ненадання благодійної допомоги закладу освіти (частина четверта статті 7 Закону);
  • державні, комунальні заклади загальної середньої освіти не можуть надавати (повністю чи частково) платні освітні послуги для досягнення їх учнями результатів навчання (компетентностей), визначених державними стандартами (абзац другий частини п’ятої статті 59 Закону);
  • у державних і комунальних закладах освіти під час освітнього процесу, що забезпечує досягнення результатів навчання, передбачених освітньою програмою закладу освіти, не можуть проводитися платні заходи чи надаватися платні послуги (абзац третій частини п’ятої статті 59 Закону);
  • учні та їхні батьки можуть отримувати в закладі загальної середньої освіти платні освітні та інші послуги виключно на добровільних засадах (абзац четвертий частини п’ятої статті 59 Закону).

Звертаємо увагу на те, що відповідно до частини третьої статті 78 Закону України «Про освіту» державні та комунальні заклади освіти мають право надавати платні освітні та інші послуги, перелік яких затверджує Кабінет Міністрів України. Засновники відповідних закладів освіти мають право затверджувати переліки платних освітніх та інших послуг, що не увійшли до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Перелік платних послуг, які можуть надаватися закладами освіти, на сьогодні визначений постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 року № 796 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-2010-п). Крім того, відповідно до вимог частини другої статті ЗО Закону України «Про освіту» заклади освіти, що мають ліцензію на провадження освітньої діяльності, зобов’язані забезпечувати на своїх вебсайтах (у разі їх відсутності – на вебсайтах своїх засновників) відкритий доступ до ряду інформації та документів, серед яких є і «перелік додаткових освітніх та інших послуг, їх вартість, порядок надання та оплати». Отже, державні і комунальні заклади освіти мають право надавати лише ті платні послуги, які визначені Урядом або затверджені їхніми засновниками, а перелік таких платних послуг в обов’язковому порядку має бути оприлюднений на вебсайті закладу освіти або вебсайті засновника такого закладу освіти.

IV. Щодо переведення педагогічних працівників, яким виплачується пенсія за віком, з безстрокових трудових договорів на строкові

  1. Відповідно до підпункту 2 пункту 3 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «набрання чинності цим Законом є підставою для припинення безстрокового трудового договору з педагогічними працівниками державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, яким виплачується пенсія за віком, згідно з пунктом 9 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України. До 1 липня 2020 року керівники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти зобов’язані припинити безстрокові трудові договори з педагогічними працівниками таких закладів освіти, яким виплачується пенсія за віком, з одночасним укладенням з ними трудових договорів строком на один рік. У разі незгоди з продовженням трудових відносин на умовах строкового трудового договору педагогічні працівники, яким виплачується пенсія за віком, звільняються згідно з пунктом 9 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України. Після закінчення строку трудового договору з такими педагогічними працівниками можуть укладатися строкові трудові договори відповідно до абзацу третього частини другої статті 22 цього Закону».

Отже, Закон передбачає не «звільнення» педагогічних працівників, яким виплачується пенсія за віком, а визначає механізм їх переведення з безстрокових трудових договорів на строкові на один рік, після закінчення строку дії яких можуть укладатися нові договори строком від 1 до 3 років відповідно до абзацу третього частини другої статті 22 Закону (Закон не визначає кількість разів переукладення таких договорів). Педагогічний працівник, який отримує пенсію за віком, може бути звільнений до 1 липня 2020 року лише у випадку небажання продовжувати свою педагогічну діяльність на основі строкового трудового договору.

Зважаючи на практику застосування трудового законодавства, рекомендуємо повідомити працівника про його переведення на строковий трудовий договір не пізніше ніж за два місяці до дня видання наказу про його переведення (але не пізніше ЗО квітня). Таке повідомлення може відбуватися у будь-який зручний і доступний спосіб, у тому числі шляхом надсилання на адресу педагогічного працівника рекомендованого листа з повідомленням про вручення. Наказ про переведення видається керівником закладу освіти виключно на підставі згоди працівника на продовження трудових відносин на умовах строкового трудового договору. Така «згода» має бути надана шляхом написання педагогічним працівником відповідної письмової заяви, або шляхом підписання ним письмового строкового трудового договору (у разі, якщо керівник закладу освіти запропонував підписання такого договору), або в будь-який інший зручний спосіб, погоджений між педагогічним працівником і керівником закладу освіти. У разі ж не надання педагогічним працівником до 1 липня 2020 року відповідної письмової згоди на продовження трудових відносин на умовах строкового трудового договору керівник закладу освіти має звільнити такого педагогічного працівника на підставі пункту 9 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України у зв’язку з відмовою продовжувати трудові відносини на умовах строкового трудового договору.

  1. Відповідно до абзацу третього частини другої статті 22 Закону педагогічні працівники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, які досягли пенсійного віку та яким виплачується пенсія за віком, працюють на основі трудових договорів, що укладаються строком від одного до трьох років. Це означає, що при досягненні педагогічним працівником пенсійного віку та отримання ним пенсії за віком керівник закладу освіти має перевести такого працівника з безстрокового трудового договору на строковий відповідно до зазначеної вище процедури.
  2. Відповідно до абзацу дев’ятого частини третьої статті 38 Закону України «Про повну загальну середню освіту» керівник закладу загальної середньої освіти має право укладати угоди (договори, контракти) з фізичними та/або юридичними особами відповідно до своєї компетенції. У разі використання керівником закладу освіти зазначеного права варто пам’ятати, що згідно з пунктом 3 частини першої статті 24 Кодексу законів про працю України контракт укладається виключно у письмовій формі.

Основні положення щодо змісту та порядку укладання контрактів визначені наразі Положенням про порядок укладання контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників, затвердженим постановою Уряду від 19.03.1994 р. № 170, (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/170-94-п) (далі – Положення), та у типовій формі контракту з працівником, затвердженій наказом Мінпраці від 15.04.1994 р. №23 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0084-94).

Варто звернути увагу на те, що відповідно до статті 9 Кодексу законів про працю України умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством України про працю, є недійсними. Також згідно з пунктом 5 Положення умови контракту, що погіршують становище працівника порівняно з чинним законодавством, угодами і колективним договором, вважаються недійсними.

Додатково акцентуємо увагу на тому, що відповідно до підпункту 9 пункту 3 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «після набрання чинності цим Законом розмір заробітної плати педагогічних працівників не може зменшитися, якщо ці працівники продовжують обіймати відповідні посади, виконувати відповідні обов’язки та зберігають відповідну кваліфікаційну категорію». Крім того, згідно з частиною третьою статті 24 Закону педагогічна діяльність вчителя може включати також «інші види педагогічної (навчальної, виховної, методичної, організаційної) діяльності, передбачені цим Законом та іншими актами законодавства, трудовим договором та/або посадовою інструкцією. За інші види педагогічної діяльності законодавством, засновником та/або закладом освіти можуть встановлюватися доплати. Також відповідно до пункту 13 Положення у контракті може бути передбачено додаткові пільги, гарантії та компенсації, не встановлені чинним законодавством, за рахунок коштів роботодавця.

Згідно з пунктом 19 Положення контрактом може бути встановлено додаткові гарантії працівникові на випадок дострокового припинення контракту з незалежних від працівника причин.

  1. Відповідно до статті 241і Кодексу законів про працю України строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку. Якщо останній день строку припадає на святковий, вихідний або неробочий день, то днем закінчення строку вважається найближчий робочий день.

V. Щодо укладення контрактів з директорами закладів загальної середньої освіти

  1. Ще Законом України «Про освіту» (частина друга статті 25) було визначено, що засновник закладу освіти або уповноважена ним особа «укладає строковий трудовий договір (контракт) з керівником закладу освіти, обраним (призначеним) у порядку, встановленому законодавством та установчими документами закладу освіти», а також «розриває строковий трудовий договір (контракт) з керівником закладу освіти з підстав та у порядку, визначених законодавством та установчими документами закладу освіти». Ця норма є загальною для всіх засновників усіх закладів освіти, якщо інше не зазначено в спеціальному законі. Таким чином, з 28 вересня 2017 року з УСІМА новими керівниками УСІХ закладів освіти всіх рівнів засновники мали вже укладати контракти.

Питання щодо укладання строкових трудових угод (контрактів) з керівниками закладів освіти, з якими були укладені безстрокові трудові угоди до набрання чинності Законом України «Про освіту», вирішувалося в кожному випадку окремо між засновником і керівником закладу освіти відповідно до законодавства.

  1. Згідно з підпунктом 1 пункту 3 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «набрання чинності цим Законом є підставою для припинення безстрокового трудового договору з керівниками державних і комунальних закладів загальної середньої освіти згідно з пунктом 9 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України. До 1 липня 2020 року засновники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти або уповноважені ними органи зобов’язані припинити безстрокові трудові договори з керівниками таких закладів та одночасно укласти з ними (за їх згодою) трудові договори строком на шість років (з керівниками, які отримують пенсію за віком, – на один рік) без проведення конкурсу. У разі їх незгоди з продовженням трудових відносин на умовах строкового трудового договору – звільнити їх згідно з пунктом 9 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України. Після завершення строку трудового договору такі особи мають право обиратися на посаду керівника того самого закладу освіти на ще один строк відповідно до статті 39 цього Закону». З особою, яка отримує пенсію за віком, але стала переможцем конкурсу, контракт укладається строком на шість років (або на два роки, якщо ця особа обійматиме посаду керівника закладу загальної середньої освіти вперше). Досягнення пенсійного віку керівником закладу освіти, з яким укладено контракт на визначений строк, не є підставою дострокового припинення строку дії контракту.

Всі інші питання щодо процедури переведення на контракт викладено вище.

Щодо змісту контрактів з директорами закладів загальної середньої освіти

Крім тих питань, що окреслені вище, варто звернути увагу на те, що відповідно до статті 39 Закону додатковими підставами для дострокового звільнення керівника закладу загальної середньої освіти, які повинні бути передбачені у трудовому договорі, є:

  • порушення вимог цього Закону щодо мови освітнього процесу;
  • порушення вимог статей ЗО і 31 Закону України «Про освіту»;
  • порушення прав учнів чи працівників, встановлене рішенням суду, яке набрало законної сили;
  • систематичне неналежне виконання інших обов’язків керівника, визначених цим Законом;
  • неусунення у визначений строк порушень вимог законодавства, виявлених під час інституційного аудиту чи позапланового заходу державного нагляду (контролю).

У цьому контексті варто також звернути увагу на те, що Законом внесені зміни і до Закону України «Про освіту», зокрема, частина третя статті 31 Закону України «Про освіту», що визначає особливості відносин між закладами освіти та політичними партіями (об’єднаннями), викладена в новій редакції і містить перелік заборон, дотримання яких варто забезпечувати у будь-якому закладі освіти.

  1. Відповідно до частини першої статті 38 Закону «керівником закладу загальної середньої освіти може бути особа, яка … пройшла конкурсний відбір та визнана переможцем конкурсу відповідно до цього Закону». Це положення Закону застосовується до тих осіб, які претендують на зайняття вакантних посад керівників закладів загальної середньої освіти після набрання чинності цим Законом. При цьому Закон не дає будь-яких переваг особам, які обіймали посаду керівника закладу освіти до набрання чинності Законом і наразі продовжують обіймати зазначену посаду. Після завершення строку дії контракту такі особи беруть участь у конкурсному відборі на загальних засадах. Згідно з абзацом першим частини дванадцятої статті 39 Закону після закінчення строку, на який укладено строковий трудовий договір, трудові відносини припиняються та не можуть бути продовжені на невизначений строк. Таким чином, будь-які форми «переукладення» строкових трудових договорів без проходження конкурсного відбору Законом заборонені.

Засновникам закладів освіти слід звернути увагу на те, що конкурсний відбір потрібно організовувати відповідно до вимог статті 39 Закону, в якій доволі детально виписана нова процедура. Зокрема, варто звернути увагу на формування складу конкурсних комісій, що мають складатися з представників трьох сторін – засновника (як правило, це місцеві ради різних рівнів), держави (в особі представників місцевої державної адміністрації або Державної служби якості освіти України – державних службовців) та представників інститутів громадянського суспільства. Всі три сторони входять до складу конкурсної комісії на паритетних засадах, що означає однакову (рівну) кількість представників від кожної сторони. Мінімальна кількість представників від кожної сторони – 2 особи, а максимальна – 5 осіб. Загальний склад конкурсних комісій – від 6 до 15 осіб.

  1. Згідно з підпунктом 4 пункту 3 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону з дня набрання чинності цим Законом положення абзацу третього частини дванадцятої статті 39 цього Закону застосовується до посад, що стали вакантними в установленому законодавством про працю порядку. Відповідно до положення абзацу третього частини дванадцятої статті 39 цього Закону особа не може бути керівником одного і того ж закладу загальної середньої освіти більше ніж два строки підряд (крім тих, що розташовані в населених пунктах з одним закладом загальної середньої освіти).

Отже, особа, яка обіймала посаду керівника закладу освіти на день набрання чинності цим Законом, після завершення строку дії чинного контракту має право обіймати посаду керівника цього ж закладу освіти ще два строки підряд у разі визнання її переможцем конкурсів. Крім того, в населених пунктах з одним закладом загальної середньої освіти кількість строків перебування на посаді не обмежена. Проте за будь-яких умов після завершення кожного строку перебування на посаді керівника закладу загальної середньої освіти має відбуватися новий конкурс на зайняття відповідної посади.

Крім того, варто мати на увазі, що для врахування особливостей і специфіки функціонування кожного закладу освіти чи регіону, кожен засновник має затвердити своє положення про конкурс на посаду керівника закладу загальної середньої освіти, в якому, зокрема, прописати вимоги до членів конкурсної комісії та порядок її формування.

  1. Відповідно до абзацу другого частини дванадцятої статті 39 Закону з особою, яка призначається на посаду керівника закладу загальної середньої освіти вперше, укладається трудовий договір строком на два роки. Після закінчення строку дії такого строкового трудового договору та за умови належного його виконання сторони мають право продовжити строк дії відповідного строкового трудового договору ще на чотири роки без проведення конкурсу, адже згідно з абзацом третім частини дванадцятої цієї статті до першого шестирічного строку включається дворічний строк перебування на посаді керівника закладу загальної середньої освіти, призначеного вперше. Під словом «вперше» розуміється призначення на посаду керівника закладу загальної середньої освіти особи, яка не обіймала раніше аналогічної посади в жодному закладі загальної середньої освіти.

VI. Щодо мережі закладів загальної середньої освіти

Засновникам і керівникам закладів загальної середньої освіти у подальшій діяльності щодо формування мережі та забезпечення функціонування відповідних закладів потрібно враховувати таке:

1)   у Законі не вживаються терміни «І ступінь» чи «І-ІІ», «І-ІІІ ступені». Натомість Закон містить терміни «початкова школа», «гімназія», «ліцей». Відповідно до абзацу восьмого частини першої статті 35 Закону заклад загальної середньої освіти, що здійснює освітню діяльність на декількох рівнях загальної середньої освіти, має тип закладу вищого рівня, на якому провадиться освітня діяльність (це означає, що якщо, наприклад, заклад освіти здійснює свою освітню діяльність на першому і другому рівнях повної загальної середньої освіти, то він має називатися «гімназією», якщо на другому і третьому – «ліцеєм»);

2)   не всі положення Закону набрали чинності з дня, наступного за днем його опублікування, тобто з 18 березня 2020 року. Так, зокрема, з 1 вересня 2024 року набирають чинності такі вимоги Закону:

^ кількість учнів у класі (наповнюваність класу) державного, комунального закладу освіти не може становити більше 24 учнів, які здобувають початкову освіту (абзац другий частини другої статті 12). До 1 вересня 2024 року наповнюваність у класі не може перевищувати 30 осіб (підпункт 11 пункту 3 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону);

^ початкова школа має функціонувати як окрема юридична особа або як структурний підрозділ гімназії (абзац п’ятий частини першої статті 35);

^ гімназія та ліцей мають функціонувати як окремі юридичні особи (абзац шостий частини першої статті 35);

^ для започаткування та провадження освітньої діяльності комунального ліцею у його складі має бути створено та функціонувати не менше чотирьох 10 класів (абзац восьмий частини першої статті 32);

3) як виняток, за рішенням засновника ліцей може також забезпечувати здобуття базової середньої освіти (абзац сьомий частини першої статті 35). Ця норма набирає чинності одночасно з набранням чинності всім Законом, проте вона не змушує засновників закладів освіти приймати наразі якісь спеціальні рішення щодо функціонування ліцеїв. Це положення Закону визначає вектор у питанні формування мережі ліцеїв: ліцей з можливістю здобуття в ньому базової середньої освіти – це скоріше виключення, аніж правило. Крім того, Закон передбачає затвердження Кабінетом Міністрів України окремого положення про ліцей;

4) одночасно на всіх рівнях повної загальної середньої освіти можуть здійснювати свою освітню діяльність лише заклади загальної середньої освіти, особливості освітньої діяльності яких визначені міжнародними договорами України, приватні та корпоративні заклади освіти (абзац дев’ятий частини першої статті 35), а також мистецький і спортивний ліцеї (частина п’ята статті 35);

5) у прикінцевих та перехідних положеннях Закону передбачені зміни до Закону України «Про освіту», зокрема до частини другої статті 13, відповідно до яких опорні заклади освіти мають забезпечувати на належному рівні здобуття виключно початкової та базової середньої освіти. У контексті положення абзацу шостого частини першої статті 35 Закону, згідно з яким «гімназія та ліцей мають функціонувати як окремі юридичні особи», який набирає чинності з 1 вересня 2024 року, опорні школи мають не пізніше 1 вересня 2024 року припинити забезпечувати здобуття профільної середньої освіти;

6) відповідно до статті 32 Закону:

–  мережа закладів загальної середньої освіти формується відповідно до законодавства з урахуванням соціально-економічної та демографічної ситуації, а також відповідно до культурно-освітніх та інших потреб територіальної громади та/або суспільства;

–        рішення про утворення комунальних початкових шкіл, гімназій як окремих юридичних осіб, їх реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) приймають районні, міські, сільські, селищні ради;

–        рішення про утворення комунальних ліцеїв як окремих юридичних осіб, їх реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) приймають Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, міські ради (міст з населенням більше 50 тисяч);

–        ліцеї можуть бути утворені та здійснювати освітню діяльність за умови дотримання вимог цього Закону, ліцензійних умов та положення про ліцей, затвердженого Кабінетом Міністрів України;

–        у разі реорганізації чи ліквідації закладу загальної середньої освіти засновник зобов’язаний забезпечити учням можливість продовжити здобуття загальної середньої освіти на відповідному рівні освіти;

–        реорганізація і ліквідація закладів загальної середньої освіти у сільській місцевості допускаються лише після громадського обговорення проекту відповідного рішення засновника.

Отже, Закон не передбачає можливості подальшого функціонування шкіл «І-ІІІ ступенів», крім закладів загальної середньої освіти, особливості освітньої діяльності яких визначені міжнародними договорами України, а також приватних, корпоративних закладів освіти та закладів спеціалізованої освіти – мистецьких і спортивних ліцеїв (Закон не передбачає функціонування початкових шкіл у складі військових і наукових ліцеїв).

Тобто, починаючи з дня набрання чинності Законом, сільські, селищні, районні, міські (міст з населенням менше 50 тисяч) ради не мають права створювати нові комунальні ліцеї. Такі комунальні ліцеї можуть утворюватися обласними, міськими радами (міст з населенням більше 50 тисяч), а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим. Проте, якщо ліцей (заклад загальної середньої освіти III, ІІ-ІІІ чи І-ІІІ ступенів) було утворено сільською, селищною, районною, міською радою (міста з населенням менше 50 тисяч) до набрання чинності цим Законом, відповідна рада має забезпечити функціонування такого ліцею, але не більше ніж до 1 вересня 2024 року. Втрата права «утворювати» не означає втрату права залишатися засновником таких закладів до 1 вересня 2024 року, коли набере чинності абзац шостий частини першої статті 35 Закону, згідно з яким «гімназія та ліцей мають функціонувати як окремі юридичні особи». У засновника закладу освіти залишається загальне право, передбачене абзацом першим частини першої статті 32 Закону, щодо прийняття рішення про утворення, реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) закладу загальної середньої освіти. Крім того, засновник має передбачений цією ж статтею 32 Закону обов’язок забезпечити учням можливість продовжити здобуття загальної середньої освіти на відповідному рівні освіти у разі реорганізації чи ліквідації закладу загальної середньої освіти.

Отже, до 1 вересня 2024 року сільські, селищні, районні, міські (міст з населенням менше 50 тисяч) ради мають прийняти одне з таких управлінських рішень стосовно кожного із заснованих ними раніше закладів загальної середньої освіти «І-ІІІ», «ІІ-ІІІ» або «III» ступенів, у тому числі опорних:

а)  змінити тип таких закладів на початкову школу («І ступінь») або гімназію, яка забезпечуватиме здобуття виключно базової середньої освіти («II ступінь») або початкової освіти і базової середньої освіти («І-ІІ ступінь»);

б)  для забезпечення здобуття профільної середньої освіти ініціювати передання закладу загальної середньої освіти в управління обласній раді шляхом зміни його засновника.

Ураховуючи зазначені вище положення, засновники таких закладів загальної середньої освіти мають достатньо часу «перехідного» періоду, щоб проаналізувати мережу закладів освіти, врахувати демографічні показники, міграційні процеси на певній території, пов’язані у тому числі з активною забудовою території, спланувати ефективну, доступну і спроможну мережу початкових шкіл і гімназій та закріпити за ними територію обслуговування. Обласним радам необхідно розпочати роботу над формуванням мережі ліцеїв, які за умови наявності стандарту профільної середньої освіти та відповідної типової освітньої програми і на підставі відповідного рішення Кабінету Міністрів України зможуть з 2024 року запровадити трирічні освітні програми в межах дванадцятирічної повної загальної середньої освіти (підпункт 4 пункту 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про освіту»).

VII.  Щодо центрів професійного розвитку педагогічних працівників

Важливою новелою Закону є започаткування діяльності центрів професійного розвитку педагогічних працівників (абзац другий частини третьої статті 52 Закону).

Пунктом 5 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону визначено завдання органам місцевого самоврядування та місцевим державним адміністраціям до 1 вересня 2020 року «забезпечити створення районних, міських (районних у містах) центрів професійного розвитку педагогічних працівників шляхом реорганізації науково-методичних (методичних) установ (центрів, кабінетів), крім закладів післядипломної освіти, та організувати і забезпечити відбір працівників до зазначених центрів на конкурсних засадах».

Звертаємо увагу на те, що засади формування та функціонування мережі центрів професійного розвитку педагогічних працівників, їх основні функції та завдання будуть визначені відповідним Положенням, що має затвердити Кабінет Міністрів України. На сьогодні одним із пріоритетних завдань Міністерства є розроблення відповідного проекту, що після його громадського обговорення та погодження в установленому порядку буде подано на розгляд Уряду. Тому просимо всіх зацікавлених осіб слідкувати за новинами на офіційному вебсайті Міністерства та після оприлюднення проекту Положення про центр професійного розвитку педагогічних працівників взяти участь у його громадському обговоренні.

VIII. Академічна доброчесність

До засад державної політики у сфері освіти та принципів освітньої діяльності закладів освіти віднесено, зокрема, академічну доброчесність і нетерпимість до проявів корупції та хабарництва (частина перша статті 6 базового Закону України «Про освіту»). Відповідно до частини першої статті 15 Закону України «Про повну загальну середню освіту» виховний процес у закладах освіти має спрямовуватися, у тому числі на формування нетерпимості до проявів корупції та порушень академічної доброчесності.

Згідно з частиною першою статті 42 Закону України «Про освіту» академічна доброчесність – це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

Закон України «Про повну загальну середню освіту», зокрема стаття 42, деталізує та доповнює відповідні положення Закону України «Про освіту», зокрема зобов’язує всіх дотримуватись академічної доброчесності, встановлюючи види відповідальності за її порушення.

Що вважається порушенням академічної доброчесності, чітко визначено у частині четвертій статті 42 Закону України «Про освіту» та у частині четвертій статті 43 Закону України «Про повну загальну середню освіту». Ці дві статті двох законів України є основою для формування кожним закладом загальної середньої освіти своїх внутрішніх процедур і процесів щодо забезпечення академічної доброчесності. Звертаємо увагу і на те, що частина четверта статті 42 Закону України «Про освіту» доповнена двома новими видами порушення академічної доброчесності, зокрема:

  • надання здобувачам освіти під час проходження ними оцінювання результатів навчання допомоги чи створення перешкод, не передбачених умовами та/або процедурами проходження такого оцінювання;
  • вплив у будь-якій формі (прохання, умовляння, вказівка, погроза, примушування тощо) на педагогічного працівника з метою здійснення ним необ’єктивного оцінювання результатів навчання.

Згідно з частиною другою статті 42 Закону внутрішня система забезпечення якості освіти формується закладом освіти та має, зокрема, включати механізми забезпечення академічної доброчесності, порядок виявлення та встановлення фактів порушення академічної доброчесності, види академічної відповідальності педагогічних працівників та учнів за конкретні порушення академічної доброчесності. Методичні рекомендації з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти будуть розроблені Державною службою якості освіти України, затверджені Міністерством освіти і науки України та оприлюднені на офіційних вебсайтах.

При розробленні механізмів забезпечення академічної доброчесності варто завжди пам’ятати про те, що:

1)      формування та забезпечення дотримання академічної доброчесності учасників освітнього процесу має відбуватися з обов’язковим дотриманням їхньої гідності та прав;

2)      перелік видів академічної відповідальності педагогічних працівників визначений частиною п’ятою статті 42 Закону України «Про освіту» та частиною п’ятою статті 43 Закону України «Про повну загальну середню освіту», а перелік видів академічної відповідальності учнів – частиною шостою статті 42 Закону України «Про освіту» та частиною сьомою статті 43 Закону України «Про повну загальну середню освіту». Крім того, згідно з частиною сьомою статті 42 Закону України «Про освіту» зазначені види академічної відповідальності можуть бути деталізовані або доповнені іншими видами академічної відповідальності за конкретні порушення академічної доброчесності. Але це питання має бути обов’язково визначене внутрішніми документами закладу освіти, що мають бути затверджені (погоджені) основним колегіальним органом управління закладу освіти (педагогічною радою) та погоджені з відповідними органами самоврядування здобувачів освіти в частині їхньої відповідальності;

3) відповідно до частини десятої статті 43 Закону види академічної відповідальності, що можуть бути застосовані до учнів та педагогічних працівників, повинні бути співмірними із вчиненими порушеннями. За одне порушення може бути застосовано лише один із видів академічної відповідальності.

При цьому, варто пам’ятати, що механізми забезпечення академічної доброчесності мають бути спрямовані насамперед на формування у педагогічних працівників та учнів культури доброчесності та нетерпимості до будь-яких проявів недоброчесної поведінки, у тому числі корупції, хабарництва та будь-яких форм обману, а також на запобігання вчиненню академічної недоброчесності, а не на покарання за вчинення відповідних дій.

Всі інші питання щодо формування системи та механізмів академічної доброчесності будуть деталізовані у згаданих вище методичних рекомендаціях з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

Шановні вчителі, керівники закладів освіти, представники засновників, батьки та учні!

Будь-який ЗАКОН завжди спрямований на ЗМІНУ суспільних відносин. Новий Закон України «Про повну загальну середню освіту» також містить перелік новацій, кожна з яких спрямована на забезпечення інтересів учнів і вчителів, як основних учасників освітнього процесу. Звертаємо вашу увагу на те, що основою суспільних відносин у сфері загальної середньої освіти відповідно до Закону мають стати (якщо ще не стали) людино і дитиноцентризм, педагогіка партнерства, єдність навчання, виховання та розвитку учнів, безпечне освітнє середовище, повага до гідності КОЖНОГО учасника освітнього процесу, академічна доброчесність, відсутність будь-якої дискримінації (привілеїв чи обмежень) за будь-якою ознакою тощо.

З повагою

Т.в.о Міністра  Любомира Мандзій

Неповнолітні українські студенти у Польщі не можуть виходити навіть у магазин

Неповнолітні українські студенти у Польщі, за діючими правилами, не можуть вийти навіть у магазин чи аптеку.

Як повідомляє “Європейська правда“, на цю ситуацію звертає увагу уповноважений з прав людини у Польщі Адам Боднар.

У своєму зверненні до поліції Любліна омбудсмен зазначає, що, за діючими обмеженнями, у Польщі особи віком до 18 років можуть виходити з дому лише у супроводі батьків або інших повнолітніх осіб. Внаслідок цього українські студенти у Польщі, яким ще немає 18, позбавлені можливості вийти навіть за продуктами чи в аптеку, хоча проживають самі.

За його словами, таких студентів у Люблінському воєводстві – 48, більшість із них навчаються у Люблінській політехніці.

“Міський голова Любліна вже звертав увагу очільника поліції на особливість їхнього становища. Поліцейські мають враховувати ці обставини під час виконання своїх обов’язків… Ця ситуація важлива з точки зору дотримання фундаментальних прав і свобод”, – наголошує Адам Боднар.

Зазначається, що консульство України у Любліні вже знає про цю ситуацію.

Омбудсмен звертає увагу, що у подібній ситуації опинилися усі неповнолітні особи, які проживають без батьків і не можуть розраховувати на чиюсь допомогу.

Адам Боднар просить очільника поліції Люблінського воєводства доповісти, чи поліцейські останнім часом стикалися з такими проблемами у своїй роботі. 

Нагадаємо, 9 квітня уряд Польщі оголосив про продовження карантинних обмежень на всій території країни. Крім того, з 16 квітня у громадських місцях дозволено перебувати тільки у масках.

До 19 квітня триватимуть обмеження щодо церков, торгових центрів, кінотеатрів, театрів та закладів обслуговування. До 26 квітня продовжується закриття шкіл, призупинення міжнародного повітряного та залізничного руху. Закриття кордонів, санітарний прикордонний контроль та обов’язковий карантин для приїжджих зберігається до 3 травня.

Хакери зламали Zoom і показали учням порно

У Сингапурі призупинили використання сервісу відеоконференцій Zoom для навчання. Це сталося після “дуже серйозного інциденту” під час домашнього уроку.

Сингапур закрив школи в середу через зростання кількості випадків коронавірусу.

Але одна з матерів розповіла місцевим ЗМІ, що під час уроку географії на екрані її доньки з’явились непристойні зображення, а потім двоє чоловіків попросили дівчат “посвітити” тілом.

Zoom завила BBC, що компанія “глибоко засмучена” через ці інциденти.

Нещодавно Zoom змінив налаштування за замовчуванням для домашнього навчання і видав посібник для вчителів.

Батьки розповіли місцевим ЗМІ, що такі інциденти сталися на уроці географії. На віртуальному уроці було приблизно 39 дітей підліткового віку. Хакери зламали стрім, а потім на екрані з’явилися “двоє білих чоловіків” і почали говорити непристойності. Урок негайно зупинили.

Чи вперше зламали Zoom?

Zoom – це інструмент для відеоконференцій, який почали широко використовувати з 2013 року. Але оскільки через пандемію Covid-19 в усьому світі почалися карантинні заходи, використання Zoom “сягнуло небес” протягом усього однієї ночі.

До минулого року його найбільша кількість щоденних користувачів становила 10 мільйонів. У березні цього року вона перевищила 200 мільйонів. Але таке швидке зростання спричинило і проблеми. Зустрічі почали зламувати.

В одній з американських шкіл нещодавно через расистські образи було зірвано відеоконференцію. А під час засідання органу місцевої влади з’явилася порнографія.

Нещодавно компанія заявила, що витратить 90 днів і всі необхідні ресурси, аби “краще визначити та вирішити проблеми”.

Навчання в домашніх умовах повинно бути безпечним простором, – заявив один з батьків виданню Straits Times. – Я знаю, що ним важко керувати, але це мене дуже турбує“.

Як хакери отримали доступ, невідомо. Зустрічі в Zoom мають дев’ятизначні коди, і до них може приєднатися будь-який користувач із кодом, якщо ця сесія не захищена її організатором.

Це дуже серйозний інцидент“, – завили в урядовому підрозділі, який займається технологією освіти. “Як запобіжний захід наші викладачі призупинять користування Zoom, поки ці питання безпеки не будуть виправлені“, – додали там.

 

Навчальний рік треба завершити зараз, – Ігор Лікарчук

На думку багатьох освітян, в Україні варто вже зараз ухвалити рішення про завершення поточного навчального року.

Про це у фейсбуці написав український освітній діяч, екскерівник Українського центру оцінювання якості освіти  Ігор Лікарчук.

Зі слів Ігоря Лікарчука, педагоги загралися в дистанційну освіту в школі.

Читайте також: Помилки Всеукраїнської школи онлайн ще будуть, ймовірно багато

«Шоу занадто затяглося. Воно вже стає не цікавим. І спустошливим. Думаю, що було б правильно уже ЗАРАЗ прийняти рішення про завершення поточного навчального року. Усі формальності типу «виконання навчальних програм», «річні оцінки» тощо – несуттєві. Іх можна вирішити, як кажуть, «розчерком пера». Тим, хто буде мати бажання працювати над засвоєнням навчального матеріалу дистанційно – вчителі завжди підуть назустріч. А для тих, хто вчитися не хоче, – продовження шоу не допоможе. Давайте не робити вигляд, що «все хорошо, прекрасная маркиза»…. У складні часи потрібно мати мужність та відповідальність приймати не прості рішення», – йдеться в дописі.

Раніше Ігор Лікарчук висловлювався щодо забезпечення вчителів ноутбуками, електронними навчальними матеріалами та швидкісним інтернетом.

Уже майже місяць заклади загальної середньої освіти працюють в режимі дистанційної освіти. Карантин карантином, але освітянський віз продовжує помаленьку котитися. Ну не так, як по автобану, а швидше так, як Кайдаші їздили до Біївців на оглядини Меланки, але все-таки якийсь рух є.

І от під час цієї їзди стало абсолютно очевидним, що вона можлива і без п’ятого колеса до отого освітянського воза. Маю на увазі існуючі органи управління освітою.

Що вони зробили для того, щоб цей освітянський віз в умовах організації дистанційної освіти все-таки котився?

Забезпечили учителів казенними ноутбуками з ліцензованим програмним забезпеченням чи сучасними смартфонами, котрі здатні у повному обсязі забезпечувати потреби успішної та продуктивної цифрової освіти? Не забезпечили.

Забезпечили вчителя необхідним цифровим навчальним контентом? Не забезпечили.

Забезпечили учнів і вчителів високошвидкісним Інтернетом та оплатили його доступ хоча б педагогам, котрі 16 годин на добу працюють в мережі у режимі дистанційного навчання? Ні, вони цього не зробили.

Натомість вони почали вимагати додаткові плани роботи від учителя, не передбачені чинними нормативними документами звіти про дистанційне навчання, організували вивчення стану «проведення та результативності» дистанційного навчання.

Тобто як завжди: для організації дистанційного навчання зусиль не доклали, але у контролерів-міліціонерів гратися продовжують. То і виникає запитання: «Чи потрібне таке п’яте колесо до воза?»

Однозначна моя відповідь така: «Не потрібна. І стан карантину під час епідемії ще раз це довів. Не було б щастя, так нещастя допомогло».

P.S. Пишу цей пост, а із одного районного центру Київщини зателефонував колишній завідуючий районним відділом освіти. Дуже високопрофесійний фахівець. Та і розповів, що у їхньому райцентрі тепер два відділи освіти та два методкабінети. Один – районної державної адміністрації, а інший – ОТГ. І обидва не встигають, образно кажучи, вмоститися однією д….ю на один унітаз. Адже ні кількість закладів освіти, ні кількість педагогів, ні кількість здобувачів освіти у райцентрі й районі не збільшилася… Навпаки – значно зменшилася. Але ж командувати хочеться…

 

Читайте також: В Україні організували опитування батьків щодо онлайн-навчання дітей

Помилки Всеукраїнської школи онлайн ще будуть, ймовірно багато

Нещодавно українців обурило відео з телеуроків, де вчителька математики Олена Бурдун помилилася в прикладі.

Коли вона віднімала “2,2” від “30,2”, то замість відповіді “28” написала на дошці “18”.

Відео було в рамках проєкту “Всеукраїнська школа онлайн”. Це уроки з 11 предметів для учнів 5-11 класів.

На адресу вчительки полетіли образи.

Ще один “ляп” трапився на уроці української мови. Вчителька “переселила” білого ведмедя в Антарктиду.

Вона сказала, що їй написав повідомлення “Мишко Антарктичний”, хоча білі ведмеді мешкають лише в Арктиці.

Математик Дмитро Номіровський, який долучився до зйомок, розповів, що через умови, в яких створювали проєкт, помилок уникнути неможливо.

“Помилки ще будуть. І ймовірно багато. Це тільки перші ластівки пішли”, – написав Номіровський у Facebook.

Наприклад, вчителів збирали без кастингу, за роботу їм не платять, а більшість бачать камеру вперше в житті.

Вчителі працюють, поки у всякому разі, виключно на своєму ентузіазмі, тобто даром”, – пише Номіровський. 

За його словами, від основної роботи в школі вчителів ніхто не звільняв. 

Також проблеми з термінами, каже математик:

“Тривалість проекту весь час змінюється. Спочатку було 3 тижні, потім 7, далі 8. Тепер, якщо не помиляюся, 10 тижнів. А кожна зміна – це зміни в плануванні уроків. Це все, звісно, теж на вчителі”.

Сценарії уроків, ілюстративні матеріали, презентації вчитель робить сам, без будь-якої допомоги.

Фото: Freepik

Коректорів та редакторів, відповідальних за перевірку цих матеріалів, в проєкті просто немає, стверджує Номіровський.

Можливості переглянути і внести правки в уже змонтоване відео не існує, тому що монтаж відбувається в ніч перед ефіром на ТБ.

Він підозрює, що підсумкове відео взагалі ніхто не встигає дивитися – відразу в ефір.

“Я спробував домогтися перегляду свого першого уроку. 

Дійшов до продюсера. Отримав від нього по шапці, оскільки (цитата) “потрапляння в ефір більш пріоритетне завдання ніж задоволення чиїхось інтересів”.

“Чиї-небудь інтереси” – це він про моє бажання зробити якісний продукт”, – пише Номіровський. 

Також частина уроків виходить на проросійських каналах.

Тому директор Львівської школи східних мов та бойових мистецтв “Будокан” Олександр Козловський заборонив вчителям закладу використовувати контент каналів “112”, “Zik” та “NewsOne” для підготовки онлайн-уроків.

Читайте також: ОПИТУВННЯ: Вподобай вчителя Всеукраїнської школи онлайн

 
Катерина Хорощак 
журналістка УП.Життя
 

В Україні організували опитування батьків щодо онлайн-навчання дітей

Офіс освітнього омбудсмена ініціював проведення опитування батьків школярів про навчання дітей під час карантину.

Про це на своїй сторінці у фейсбуці повідомив освітній омбудсмен Сергій Горбачов. 

“Навчання під час карантину стало певним викликом для вчителів, батьків та учнів. Цей досвід є надзвичайно важливим для нас усіх, аби зрозуміти, що зараз відбувається в освіті та які висновки ми з цього досвіду зробимо. Зараз я спостерігаю три виразні тенденції, три варіанти організації дистанційного навчання на рівні закладу освіти. 

Варіант перший – позитивний. Вчителі постійно на зв’язку з учнями, батьками, керівництвом школи, відстежують важливі новини щодо дистанційного навчання, сумлінно готуються до уроків на онлайн-платформах, не обмежуються “начиткою”, а пропонують учням ретельно вибудувані завдання адекватного обсягу, перевіряють їх виконання, ведуть облік оцінок за період карантину.

Варіант другий – формальний. Ці вчителі, нібито, проводять дистанційне навчання. Але роблять вони це в формі закинутого у Viber переліку завдань (іноді – просто фотографії – написаного від руки аркушу з переліком параграфів та завдань). Виконання завдань або не перевіряється взагалі, або дуже вибірково. Обсяг завдань – величезний і не узгоджується з іншими предметами.

Варіант третій – негативний, тобто відсутність навчання. Це відсутність бажання, зусиль та можливостей для організації навчання дітей під час карантину. Причин такого стану може бути декілька. Деякі вчителі під час карантину взагалі відмовляються працювати з дітьми, не роблять нічого, ігнорують вимоги батьків та керівництва школи, тут немає сенсу звертатися до професійної гідності таких педагогів. Частина цих педагогів не володіє необхідними навичками для організації дистанційного навчання. У деяких педагогів відсутнє потрібне комп’ютерне обладнання та достатня швидкість інтернет з’єднання для проведення дистанційного навчання. Також, звичайно, я бачу велику проблему у чинному законодавстві, яке поки що не розглядає і не пропонує актуальних та сучасних рішень для проведення дистанційного навчання у таких складних умовах”, – написав він. 

Тому зараз хочуть побачити дистанційне навчання очима батьків. Відтак усіх просять висловлюватися відверто, аби могли зрозуміти, які проблеми виникли з навчанням під час карантину у батьків та дітей.

Результати опитування будуть представлені на Антикризовому національному онлайн-EdCamp’i, а результати та пропозиції будуть надіслані до Міністерства освіти і науки України.

Заповнення опитування займе до 10 хвилин часу.

Якщо у закладі освіти навчається більше ніж одна дитина, просять заповнити окремі анкети. Опитування за посиланням: https://bit.ly/2JNJcK7

Що буде з освітою, – Любомира Мандзій дала розгорнуте інтерв’ю

Про дистанційну освіту, терміни закінчення навчального року та відповідальність батьків та вчителів під час карантину розповіла в розгорнутому інтерв’ю Українській Правді т.в.о. міністра освіти Любомира Мандзій. 

 

Карантинне інтерв'ю з т.в.о. міністра освіти Любомирою Мандзій

Як карантин вплине на учнів, студентів та викладачів? Які проблеми виникнуть через зменшення фінансування освіти та науки? Які зміни чекатимуть на освіту та науку, коли карантин завершиться?Про все це — у карантинному онлайн-інтерв'ю з т.в.о. міністра освіти Любомирою Мандзій

Опубліковано Українська правда Понеділок, 6 квітня 2020 р.

Чи законне припинення безстрокових договорів з вчителями-пенсіонерами?

Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про повну загальну середню освіту» № 463-IX від 16.01.2020, а саме у підпунктах 1 та 2 пункту 3, передбачено припинення до 1 липня 2020 року безстрокових трудових договорів з керівниками державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, а також з педагогічними працівниками, яким виплачується пенсія за віком.

Крім того, підпунктом 1 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень закону передбачено, що набрання чинності цим Законом є підставою для припинення безстрокового трудового договору з керівниками державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, а також з педагогічними працівниками, яким виплачується пенсія за віком, згідно з пунктом 9 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України.

Але на даний час не встановлено механізму реалізації таких нововведень. Адже пунктом 9 частин першої статті 36 Кодексу встановлено, що підставами припинення трудового договору є підстави, передбачені іншими законами. Але підпункт 9 не місить норми щодо визнання підставою для припинення безстрокового трудового договору безпосередньо закону.

У зазначеному пункті Кодексу йдеться виключно про припинення безстрокових договорів, без зазначення можливості укладення замість них строкових трудових договорів, до того ж терміном на один рік. Набрання чинності новим законом не може бути самостійною підставою для припинення трудового договору, оскільки це суперечить принципам правової визначеності законодавчих норм.

У Рішенні від 13 березня 2012 року № 5-рп/2012 Конституційний Суд України дійшов висновку, що «оскільки Кодекс є основним актом цивільного законодавства, то будь-які зміни у регулюванні однопредметних правовідносин можуть відбуватися лише з одночасним внесенням змін до нього…».

У цьому Рішенні зроблено висновок, що оспорювані положення Закону не узгоджуються з нормами Кодексу законів про працю України – основного (спеціального) закону, який регулює трудові відносини, що порушує принцип правової визначеності, котрий вимагає, щоб норми були чіткими і точними та спрямованими на забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишалися передбачуваними (стаття 8 Конституції України).

Статтею 24 Конституції України передбачено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.  Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Відповідно до статті 43 Конституції кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно до статті 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Дискримінація громадян похилого віку в галузі праці забороняється також Законом України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» від 16.12.1993 № 3721-XII. Статтею 2 закону встановлено, що громадяни похилого віку користуються всіма соціально-економічними і особистими правами і свободами, закріпленими Конституцією України, іншими законодавчими актами.

Статтею 6 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» дискримінація в Україні заборонена. Частиною 1 цієї статті встановлено, що відповідно до Конституції України, загальновизнаних принципів і норм міжнародного права та міжнародних договорів України всі особи незалежно від їх певних ознак мають рівні права і свободи, а також рівні можливості для їх реалізації. Відповідно до частини 2 цієї статті форми дискримінації з боку державних органів, їх посадових осіб забороняються.

Рекомендаціями Міжнародної організації праці, зокрема статтею 4 Конвенції Міжнародної Організації Праці № 158 «Про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця» 1982 року, передбачено, що трудові відносини з працівниками не можуть припинятися, якщо тільки немає законних підстав для такого припинення, пов’язаного із здібностями чи поведінкою працівника або викликаного виробничою потребою підприємства, установи чи служби.

Пунктом 5 Рекомендації Міжнародної організації праці «Щодо літніх працівників» № 162 від 23.06.1980 передбачено, що літні працівники без дискримінації за віком повинні користуватися рівністю можливостей та ставлення нарівні з іншими працівниками відносно доступу, з урахуванням їхніх особистих здібностей, досвіду та кваліфікації до роботи за їхнім вибором як у державному,  так і у приватному секторах.

Відповідно до пункту 5 Рекомендації щодо припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця № 166 від 22.06.1982 для припинення трудових відносин не повинні бути такі причини, як вік.

Відповідно до статті 43 Кодексу законів про працю України, яка регулює питання розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), встановлено, що розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.

 

Відповідно до статті 40 Кодексу законів про працю України, яка регулює питання розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, трудовий договір, укладений на невизначений строк може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом лише у випадках:

  • 1) змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників;

  • 2) виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов’язків вимагає доступу до державної таємниці;

  • 3) систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення;

  • 4) прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;

  • 5) нез’явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності і родах, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні. За працівниками, які втратили працездатність у зв’язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;

  • 7) появи на роботі в нетверезому станіу стані наркотичного або токсичного сп’яніння.

  • Не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

Відповідно до статті 41 Кодексу законів про працю України, яка регулює питання додаткових підстав розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників за певних умов,  крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадках:

  • винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір’я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу;

  • вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи;

Розірвання договору у випадках, передбачених частинами першою і другою цієї статті, провадиться з додержанням вимог частини третьої статті 40, а у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої цієї статті, – також вимог статті 43 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 10 частини першої статті 38 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» виборний орган первинної профспілкової організації на підприємстві, в установі або організації дає згоду або відмовляє у дачі згоди на розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця з працівником, який є членом діючої на підприємстві, в установі, організації профспілки, у випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган профспілки), крім додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищестоящого виборного органу цієї профспілки (об’єднання профспілок).

ЦК Профспілки звернувся листом від 24.03.2020 № 02-5/211 до Уповноваженої Верховної Ради України з прав людини щодо внесення нею конституційного подання до Конституційного суду України про встановлення відповідності положень статті 22 Закону України «Про повну загальну середню освіту» від 16 січня 2020 року № 463-IX, а також та підпунктів 1 і 2 пункту 3 його Прикінцевих та перехідних положень Конституції України, який нині опрацьовується в Секретаріаті Уповноваженого.

У Конституційному поданні 56 народних депутатів України від 18 березня 2020 року № 44/18-03 «Щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про повну загальну середню освіту» від 16 січня 2020 року № 463-IX» наголошується, що за частиною другою статті 23 Кодексу законів про працю України строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Зважаючи, що допоки чинним законодавством не встановлено механізму виконання норм підпунктів 1 та 2 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про повну загальну середню освіту», виборні профспілкові органи мають неухильно дотримуватися норм Кодексу, Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», а також положень колективних договорів, укладених з дотриманням положень Закону України «Про колективні договори і угоди» у разі зміни трудових відносин, а саме припинення безстрокових трудових договорів та запровадження замість них строкових, з керівниками закладів загальної середньої освіти та з педагогічними працівниками, які отримують пенсію за віком, за ініціативою роботодавця чи уповноваженого ним органу.

Дистанційне навчання в 3-4 класах: інструкції, приклади уроків

3 квітня прем’єрміністр Денис Шмигаль заявив, що карантинні обмеження наприкінці квітня можуть бути послаблені, але це не стосуватиметься шкіл – карантин для школярів і студентів буде продовжений. Це означає, що вимушене дистанційне навчання триватиме і в травні.

“Нова українська школа” продовжує збирати найкращий досвід вчительок і вчителів, які практикують навчання за допомогою цифрових платформ і інструментів.

Читайте також: Відеоуроки для дистанційного навчання 1-11 клас

Своїми напрацюваннями діляться:

  • Наталя Яйко, вчителька 3 класу (26 учнів) Львівської школи №27, засновниця групи Вчительські закамарки у Facebook
  • Леся Павлюк, вчителька 4 класу (30 учнів) Івано-Франківської ЗОШ №7, регіональна тренерка НУШ, експертка з інституційного аудиту

Вони розповідають:

  • як організувати роботу з урахуванням різних технічних можливостей;
  • як надавати консультації тим, хто не все зрозуміли (спойлер: створити дитячу групу, де самі діти приходять на допомогу одне одному, а також записувати і викладати відео проведених Zoom-конференцій для тих, кого не було чи просто хоче переглянути ще раз);
  • як не втрачати контакту з дітьми (спойлер: читати їм книги онлайн);
  • як використати час карантину, щоб підтягнути дітей із питань, які чомусь раніше складно давалися – наприклад, як нарешті опанувати циферблат годинника.

1. НЕОБХІДНІ ПЕРЕДУМОВИ ТА ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Наталя Яйко

У батьківський групі Viber я написала, що треба спробувати Google-клас, і батьки погодились. Вони звикли довіряти мені і підтримують у всьому. До того ж, ми з ними вже мали комунікацію через Google-форми, тому це було для них не супер-нове. Хоч я на “ти” з комп’ютером, спочатку від кількості різних опцій трохи розгубилася і подумала – треба обрати щось одне і переконатися, як воно працює в нашій ситуації.

Я надіслала лінк та код класу, і до вечора зареєстрованих було 19, а згодом доєдналися решта. У мене це було природно: лінк, код, відео з поясненнями і консультації тим, хто потребував. Хтось із батьків створював облікові записи дітям, хтось використовував свої.

Спершу було важко організувати дітей. Я консультувала телефоном, згодом стала створювати у своєму YouTube-каналі інструкції-пояснення щодо організації роботи з простими правилами (1. Вимкнути мікрофони. 2. Піднімати року. 3. Поважати всіх учасників – і тому подібне), аби полегшити процес діджиталізації вчителям, батькам і дітям.

Леся Павлюк

Зважаючи на те, що умови в дітей різні, я розробила програму на час карантину у вигляді таблички. У ній є розклад і теми уроків, джерела інформації (підручник, посилання на сайти, платформи, відео з YouTube). Остання колонка – це практичне завдання, яке діти мають виконати. Табличка оновлюється регулярно, і її отримали всі батьки та учні через Viber.

2. ФОРМУВАННЯ ЗАГАЛЬНИХ ПРАВИЛ З УРАХУВАННЯМ РІЗНИХ ТЕХНІЧНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ

Наталя Яйко

Для моментів, в яких дитина потребуватиме моєї допомоги і розтлумачення, знімаю короткі відео (приклади: першийдругийтретій). Я публікую заплановані уроки щодня о 8:30, і вже дитина вирішує, коли що робити. Встановлений час є лише для Zoom-конференцій, де відбувається живе спілкування, діти висловлюються, отримують зворотний зв’язок.

Ми з учнями працюємо за чіткими інструкціями: я повністю розписую те чи інше завдання для Google-клас. Маємо з дітьми групу у Viber. Також вони телефонують і запитують, якщо щось не розуміють. Але найчастіше це більше потреба в підтримці і спілкуванні, аніж поясненні завдань. Перші самостійні роботи показали дітям, що якщо ти не прочитав інструкцію з роботи в Google-клас, то припускаєшся помилки. А тестові роботи, до того ж, перевіряє комп’ютер, а не вчителька.

В однієї учениці немає доступу до інтернету, бо вона в бабусі. Завдання для неї я дублюю у Viber, спілкуюсь за потреби телефоном. Решта учнів освоїли Google-клас, їм подобається нова форма навчання. Чекають нових платформ.

Леся Павлюк

З 30 березня виходжу на відеозв’язок із дітьми кожного дня. Проводжу по 2 уроки (35-40 хвилин уроку, 20 хвилин перерви і знову 35-40 хвилин уроку). Окрім мене, у такому форматі з моїм класом працює вчителька англійської мови.

Не всі діти можуть бути під час відеоконференції, робити онлайн-тести, переходити на матеріали за посиланнями. Тому треба організувати роботу і таких дітей. Тут більше роботи відбувається з підручником – я даю завдання і перевідряю їх у телефонному режимі, остаточно перевірю після завершення карантину.

3. МЕТОДИКИ

Наталя Яйко

Важливо погодити з дітьми правила. Наприклад, ми пишемо “Карантинна робота”; не пишемо “Задача”, “Приклади”, а позначаємо завдання 1,2,3; не записуємо відповідь, а лише “В.:” – це все для економії часу, бо його дуже мало, зважаючи на тонкощі зв’язку.

Урок проводжу в Zoom, презентація та матеріали відкриті в Classroom (аби діти бачили, де матеріал та як працювати) і паралельно на телефоні відкрито ClassDojo (або ж фіксую собі активність у нотатках) – це для мотивації.

У дітей відкритий тільки Zoom, решта матеріалів – на моєму екрані, який проєктується на їхні. Хто з дітей буде відповідати – обирається через рандом (довільний вибір) у ClassDojo, або діти піднімуть руку (у Zoom є така функція), або так, щоб принаймні один раз спитати кожного.

Дистанційне навчання в 3-4 класі: інструкції, приклади уроків та комунікації з батьками

Фото: автор – Mateus Campos Felipe, Unsplash

Ще одна важлива порада: наголосіть, що всі мікрофони мають бути вимкнені, а вмикаються тоді, коли ви дозволяєте.

І головне – пам’ятайте, що урок у Zoom, на 100% вартовіший від завдань у Viber. Ми з учнями навіть провели контрольну в Zoom. Діти були готові, записали дату, я вивела завдання на екран, ми обговорили їх, і діти почали писати. Коли написали – піднімали руку, фотографували роботу і відправляли в ClassDojo. Я відразу давала зворотний зв’язок.

Ще раз нагадаю про зворотний зв’язок: він дуже важливий. Коментуйте, відповідайте, надсилайте смайли.

Ми працюємо згідно з затвердженим школою розкладом. Я мала необережність у перший тиждень карантину виставити розклад на кілька днів і була здивована, коли діти вже в понеділок надсилали четвергові поробки з трудового навчання.

Діти дуже люблять практичні завдання. В Instagram і TikTok вони виставляли свої відео з виконаними роботами з образотворчого мистецтва і трудового навчання.

Або тема “Ділення круглого числа на кругле виду 42:3”. У книжці є детальне пояснення, яке дитина прочитає. Та мені важливо, аби я проговорила це пояснення і записала (знімаю аркуш, на якому записую детальне пояснення ). Це коротеньке відео (дивіться перший приклад в розділі “Формування загальних правил…”), що допоможе дитині засвоїти матеріал. На наступний урок даю невеличку Google-форму, аби знати, що діти зрозуміли.

Під час дистанційного навчання варто давати більше творчих і цікавих робіт. Якщо говорити про літературне читання, то варто давати аудіозаписи (це той момент, коли дитина заплющить очі і просто послухає, свого роду аудіювання).

На мові учні отримали завдання вести журнал спостережень за ситуацією, яка відбувається.

Можна просто щодня вести щоденник, відповідаючи на запитання: які заклади біля твого дому відкриті, які страви сьогодні готували у твоїй родині тощо. Це дасть дитині відчуття контролю над ситуацією.

Леся Павлюк

Через відеоконференцію в Zoom проводжу уроки з української мови, літературного читання, математики, природознавства. Інколи вдається інтегрувати уроки. Завдання з інших предметів діти виконують самостійно і відправляють мені у Viber результати своєї роботи (фото малюнків чи виробів з трудового навчання, творчі завдання).

Під час фронтальної роботи, коли я щось розповідаю, діти сидять із вимкненими мікрофонами – коли їх багато, то є зайві звуки, втрачається їхня увага. Але в початковій школі навчання відбувається через постійну взаємодію з учнями, вони довго просто слухати вчителя не можуть.

Тому, по ходу своєї розповіді я даю дітям запитання, а вони пишуть короткі відповіді в чаті. Або ж пишуть свої запитання. Це не відволікає усіх. Також ми використовуємо кнопку “Емоції” чи “Підняти руку” – я бачу, в кого піднята рука, і ми говоримо за порядком.

Якщо ж дітей мало, то деякий час даю можливість бути з увімкненим мікрофоном і просто питати – тобто трохи поспілкуватися, як у режимі офлайн.

Тобто, як на уроці вчитель змінює види роботи – так і тут є моменти з увімкненими мікрофонами, є моменти, коли діти пишуть свої думки в чаті (але тільки короткі відповіді). Вчитель сам може виписати для себе зручний формат – пояснення, закріплення і оцінювання. Ніхто краще за вас не знає ваших учнів.

Наприклад, треба було пояснити тему “Дроби”.

Самостійно її важко зрозуміти. Я її пояснювала з допомогою підручних матеріалів – аркушів А4 і маркерів. Записала частину пояснення на відео.


Це було в Zoom, але я не використовувала дошку (мається на увазі біла дошка на екрані, на якій учитель чи учень може писати і малювати – ред.). Вважала, що краще вийде пояснити, виконуючи практичні дії з папером. Мікрофони дітей не вимикала, бо хотіла їх чути. Тоді на зв’язок вийшли не багато дітей, зайвого шуму не було.

4. ПРИКЛАД УРОКУ

Наталя Яйко

Якщо говорити про структуру дистанційного уроку, то я певна, що кожен учитель має змоделювати його самостійно, опираючись на знані структури. Розкажу про свою структуру уроку математики.

1. Перевірка засвоєних знань

Цей етап або відбувається до уроку, або ж у кінці уроку у вигляді Google-форми з тестами. Завдання як відкритого, так і закритого чи тестового типу.

2. Повідомлення теми уроку

Тему уроку діти бачать у розкладі на тиждень. Тому вже ознайомлені з тим, що вчитимуть. Розклад є в щоденниках. Години узгоджуємо з батьками в батьківському чаті.

3. Вступна (організаційна) частина

Важливо, аби діти були налаштовані. Готовий зошит, записана дата (під час карантину ми записуємо “Карантинна робота” – треба ж якось веселити дітей). Вітання відбувається помахом руки або поцілунком і усмішкою (відвідування позначаю за допомогою програми ClassDojo, яка згодом допомагає мені рандомно обирати учнів для відповіді).

4. Мотивація до навчання. Цікаве ігрове завдання, яке захоплює дітей

Наприклад, у перший день карантину я спробувала підготувати урок математики. Я знала, що моїм учням важко дається визначення часу на годиннику, тож знайшла кілька мультфільмів, навчальних відео, які дитина могла виконати для закріплення. Це були не завдання на кшталт “зроби вправу”, а цікаві малюнки, пропонувалось зробити годинник самостійно і додавався урок Авраменка (мої діти дуже його люблять).

Із літературного читання вони мали прочитати казку про годинник Ігоря Калинця і заповнити Google-форму із запитаннями щодо тексту, а на мові були вправи про годинник. Тобто невидимою стрічечкою усі завдання були пов’язані з темою “Годинник”.

Такі завдання – це була хитрість з мого боку, аби зацікавити.

На урок образотворчого мистецтва діти отримали завдання пройти віртуальну екскурсію в музеї Ван Гога, подивитися мультфільм і намалювати свою картину або розмалювати роздруківку.

Такі завдання дають можливість не обмежуватись чотирма стінами, а відкрити простір для мистецтва. Ми з дітьми й колись подорожували віртуально, а тепер – це “злочин” не скористатися такою можливістю.

5. Вивчення нового матеріалу

Важливо, аби завдання були інтерактивними і цікавими, бо тримати увагу дистанційно набагато важче. Треба використовувати різні методи, також не можна забувати про руханку, хоча б кількахвилинну.

6. Актуалізація знань

Я намагаюсь не давати домашнього завдання, оскільки діти багато часу працюють за комп’ютером. Та, все ж, коли даю приклади, намагаюсь запитати кількох дітей (нагадую про рандом і про важливість запитати всіх).

7. Узагальнення і систематизація знань

  • засвоєння правил, їх спільне проговорення;
  • вправи на закріплення;
  • систематизація того, про що почули на уроці.

8. Рефлексія

Леся Павлюк

У нас був урок позакласного читання. Ми читали історію з “Книги Добра” – “Врятоване життя” Дар’ї Веденьєвої.

1. Спочатку я показала дітям комікс, який створила за змістом твору.

2. Запитала, чи вони зможуть розказати історію, зображену на серії малюнків. Дитина за допомогою кнопки підняла руку (в Zoom – ред.). Спробувала розказати історію. Потім спробувала інша дитина. Тоді діти захотіли прочитати оригінал історії.

3. Оскільки підручники учні залишили у школі, я ввімкнула демонстрацію екрану і діти по частинах за порядком прочитали текст. Я визначала, в якій послідовності вони будуть читати.

4. Ми проаналізували зміст тексту, визначили головних героїв, головну думку. Порівняли текст із розповідями за коміксом.

5. Творче завдання для дітей – створити комікс за іншою історією з “Книги Добра”. Ми дійшли висновку, що комікс – це серія малюнків із короткими репліками, за допомогою яких можна передати зміст твору. Діти можуть малювати комікс на папері, а можуть створювати онлайн.

6. Тоді я ввімкнула запис відео і показала дітям, як це робити. Записувати потрібно для дітей, які не змогли підключитися, і для всіх, хто захочуть ще раз подивитися пояснення. Після цього я ввімкнула демонстрацію екрану і вимкнула мікрофони дітей.

Як результат, діти прочитали твір, опрацювали його зміст, пригадали особливості побудови коміксів, отримали творче завдання (на вибір), детальну інструкцію створення коміксів онлайн. Після завершення заняття я продублювала у групу Viber інструкцію створення коміксів, посилання на “Книгу Добра” і посилання на сайт для створення коміксів.

5. ОБСЯГ НАВАНТАЖЕННЯ

Наталя Яйко

Я намагаюсь не зловживати часом, який діти проводять перед екранами. Ми знаємо, що, за нормами, третьокласник має 1 годину 10 хвилин на виконання домашнього завдання. Оскільки ще мають бути уроки, а предметів багато, то вчитель має детально підбирати матеріал, тривалість уроку, аби не перевантажувати дитину.

Важливо, аби вчитель ставив себе на місце учня – тобто завдання мають бути насамперед цікаві. Друге – можливість обрати. До прикладу, я пропоную три задачі, а дитина обирає лише одну, хоча читає всі. Є завдання, які пропоную зробити з друзями.

Леся Павлюк

Під час одного уроку намагаюсь опрацювати кілька тем. Справа в тому, що у звичному розкладі в дітей 5 уроків на день. Навчання триває з 8:30 до 13:00. Звісно, весь цей час діти не можуть сидіти перед комп’ютером. Тому на день проводимо лише два уроки онлайн. Решту часу вони працюють із підручником, зошитом та іншими джерелами інформації самостійно. Але перед тим отримують усі потрібні посилання та інструкції.

Безкоштовний сеанс у Zoom триває 40 хвилин (на період карантину це обмеження знято – ред.). За 2 уроки стараюсь звернути увагу на різні предмети – з’ясувати, чи зрозуміли діти основні теми, які мали опанувати, чи засвоїли тему загалом. Діти можуть ставити мені запитання або під час конференції в Zoom, або потім у чаті.

6. ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ

Наталя Яйко

Я використовую платформу Google-клас, тому і тести готую в ній. Результати – такі ж, як і успіхи дітей у класі. Є певне відсоткове співвідношення, що дає мені розуміння, що дитина зробила самостійно.

Якщо результат роботи дитини гірший, ніж зазвичай, спілкуюся індивідуально з дитиною чи її батьками, даю рекомендації.

За час карантину я провела кілька самостійних робіт – з математики і літературного читання. Спочатку я думала, що замість дітей завдання (те ж заповнення Google-форми) виконуватимуть батьки, але згодом зрозуміла, що це роблять діти.

Завдання допомагають побачити, наскільки дитина зрозуміла текст. Звісно, до кожного тесту давала завдання із відкритою відповіддю, саме тут я розуміла, чи це формулювання дитини? чи все робила мама. Бо часом є фрази із Вікіпедії, і ми напевне знаємо, хто це писав.

Леся Павлюк

Спочатку я давала завдання в робочому зошиті. Виконані роботи діти мали сфотографувати і надіслати мені. Але потім я зрозуміла, що цього не варто робити і нікому не раджу. Уявіть, 30 дітей із кожного предмету відправляють усі завдання! Враховуючи ще якість фотографій, помарки, почерки, то на перевірку піде надто багато часу. Тому насамперед я значно скоротила кількість письмових завдань у робочому зошиті: 2-4 завдання з математики і 1-2 вправи з української мови.

Фото: автор – NadineDoerle, Pixabay

Натомість, даю тести. Саме вони дозволяють побачити рівень володіння теоретичним матеріалом і результат роботи дітей. І їх робити набагато цікавіше, ніж просто писати в зошиті. Наприклад, користуюсь платформою “На урок”. Там одразу видно результат.

Для виконання математичних завдань спрямовую на платформи:

Їхня особливість у тому, що дитина не візьметься виконувати наступне завдання, поки не впорається з попереднім. Я можу бачити, якого числа яка дитина що саме виконувала.

Також даю творчі завдання (створити комікс, намалювати малюнок, зняти відео тощо). Запустити навчальний процес вдалося завдяки малюнкам з образотворчого мистецтва. Діти отримали завдання намалювати кота і відправити свої малюнки мені. Дехто навіть кілька малюнків малював.

З образотворчого мистецтва чи трудового навчання діти присилають фотографії своїх робіт. Вони страшенно люблять коментарі. І тепер ми постійно робимо онлайн-виставки у блозі.

Якщо потрібно вивчити напам’ять вірш, діти записують свої відео, як їх декламують.

Важко сказати, скільки часу діти витрачають на виконання завдань, адже кожен працює у своєму темпі, організовує свій день по-своєму. Рекомендую батькам організувати роботу дітей за розкладом, який максимально нагадує їхній розклад до карантину. Тому й відеоуроки проводжу зранку.

Під час дистанційного навчання дитина має витрачати часу на уроки не більше, ніж під час навчання у школі. Вдома діти більше розслабляються, тому обов’язкових завдань треба дати трохи менше. А для організації вільного часу можна запропонувати творчі завдання, завдання на вибір учня.

7. ПЕДАГОГІКА ПАРТНЕРСТВА (СПІЛКУВАННЯ З БАТЬКАМИ ТА УЧНЯМИ)

Наталя Яйко

У технічній організації дистанційного навчання потрібна допомога і підтримка батьків, особливо на перших порах. Адже саме вони входять у віртуальний клас (не всі діти вміють це зробити), налаштовують усе. Моя подруга взагалі відмінно оволоділа ресурсами для відеоконференцій і вже провела батьківські збори. Ви лишень уявіть, яка економія часу – як для вчителя, так і батьків.

Зараз зв’язок із батькам відбувається у групі Viber (у батьків – своя, у дітей – своя), а також у закритій групі у Facebook, в якій я публікую корисні посилання.

Я тішуся, що маю здорову комунікацію з батьками. Днями вони проходили опитування про задоволеність/незадоволеність подачею матеріалу, організацією. Кожен міг висловитись.

Також я підтримую неформальне спілкування з учнями – запустила челендж #читаючавчителька і через день о 20:00 ми зустрічаємось у закритій групі у Фейсбук і я читаю дітям історії. До цього долучають і батьки.

У кінці я нагадую дітям про карантинні заходи, особисту гігієну, правила спілкування з друзями в соціальних мережах.

Не всі діти мають власні телефони, тому я запропонувала виділити день на тиждень, скажімо субота з 18.00 до 21.00, коли весь клас може спілкуватися в чаті Viber. Щоб ми знали, що ми всі тут, які в кого справи, що після закінчення карантину обов’язково поїдемо на екскурсію.

Леся Павлюк

Усі потрібні матеріали розміщую в таблиці з розкладом у блозі. Якщо виникають індивідуальні питання під час виконання самостійних завдань, ми спілкуємось у Viber. Також туди відправляю посилання, дублюю завдання з блогу. Для деяких дітей та батьків Viber зручний і зрозумілий. На інших сайтах вони губляться.

Я створила групу з дітьми. Якщо хтось щось не зрозумів, то вони питають і тоді або я, або хтось з дітей відповідає.

8. РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ

Наталя Яйко

1. Найперше – дбайте про себе. Вчителі зараз роздратовані, бо дистанційне навчання застало нас зненацька. У моменти, коли дуже розлютитесь, скористайтесь технікою саморегуляції: назвати 5 речей, які бачите; 4 звуки, які чуєте; 3 відчуття в тілі; 2 запахи; 1 смак.

Зараз є багато ресурсів, на яких можна знайти інформацію, а також колег, які радо діляться своїми доробками. Водночас, ви можете ділитися своїми.

2. Нехай завдання будуть цікаві. Навіть якщо ви використовуєте Viber, то зателефонуйте дітям, зніміть відео, використовуйте різні форми роботи. Адже просто написані завдання на аркуші і сфотографовані – не те, що зараз потрібно.

Давайте завдання приготувати щось і зняти відео (мої діти знімали, як готують млинці, штруделі, печиво, піцу). Це неймовірне задоволення від самого процесу.

Нехай знімають рекламу книжок, танцюють. Це має бути цікаво, а не просто суха інформація.

3. Потрібно опанувати тайм-менеджмент – тобто розподілити час, бо це надважливий ресурс. Розподіляйте його з розумом: сон, спорт, професійні обов’язки, родина, час для себе.

Леся Павлюк

1. Відеоконференція – це новий формат роботи як для вчителя, так і для учнів. Раджу спочатку ввести правила такої роботи (що робити, якщо дитина захоче щось сказати, показати, де можна “Підняти руку”, де знайти чат, пригадати правила культури спілкування, ввести правила користування [білою] дошкою тощо).

2. Онлайн-конференції краще використовувати для пояснення важких тем і перевірки того, як діти засвоїли тему.

3. Не всі діти зможуть підключитися до онлай-конференції, дехто захоче ще раз щось переглянути. Тому раджу найважливіші моменти записувати і відправляти відео батькам чи дітям.

Ольга Головіна, “Нова українська школа”

Титульне фото: автор – Victoria_Borodinova, Pixabay

Публікація підготовлена за підтримки Представництва “Фонду Фрідріха Науманна за Свободу” в Україні. Фонд Фрідріха Науманна за Свободу – фонд ліберальної політики, що сприяє зміцненню свободи та гідності людини в усіх сферах суспільства. Детальніше за посиланням.

Профспілка освітян закликає не зловживати пандемією, щоб підірвати права працівників!

Останні кілька тижнів спостерігаються численні спроби з боку роботодавців та урядів підірвати права працівників, примушуючи їх до вирішення проблеми пандемії за їх рахунок.

Роботодавці прагнуть перейти на більш тривалий робочий день або вимагають більшої гнучкості від працівників без проведення переговорів. У той же час деякі уряди зловживають законами, які були прийняті для подолання надзвичайної ситуації та необхідні для швидкого реагування на пандемію коронавірусу Sars-COV-2, що так швидко розвивається, шляхом введення обмеження свобод або примусових змін до трудових кодексів.

Роботодавці та уряди роблять це в той момент, коли працівники, які досить часто представляють значну небезпеку для себе і своїх сімей через відсутність засобів індивідуального захисту, протоколів з охорони праці та техніки безпеки і відповідної підготовки, намагаються зберегти сферу охорони здоров’я та медичного обслуговування, а також сферу громадських послуг, транспортну галузь, харчову промисловість та навіть більше.

Європейська федерація профспілок громадського обслуговування та інші профспілки намагалися втрутитися в подібні ситуації в Хорватії, Польщі та Угорщині.

Уряд Хорватії зняв свої пропозиції після протестів, як і Уряд Литви. Він утримався від внесення пропозицій про більшу гнучкість працівників, які могли б принести вигоду лише роботодавцям.

Уряд Угорщини відмітився у ЗМІ, оскільки наділив себе надзвичайними повноваженнями, що дозволяють йому втручатися в суспільні дебати і незалежну журналістику. Уряд також прагне надати роботодавцям велику гнучкість, щоб вони могли ухилятися від виконання і укладення колективних договорів.

Роботодавців наділили значними повноваженнями щодо встановлення тривалості робочого часу та звільнення працівників. Заробітна плата може бути знижена, а право на відпустку скасовано. Більш того, закони щодо надзвичайних ситуацій в Угорщині не мають часових обмежень і можуть стати постійними.

Польський Уряд хоче усунути представників профспілок або роботодавців від участі в національному органі щодо соціальному діалогу.

Уряд Франції дозволив роботодавцям відступати від обмежень робочого часу (з 10 до 12 годин), обмежувати час відпочинку між змінами (скорочення з 11 до 9) і переходити на більш тривалий робочий тиждень (з 48 до 60). Ці відступи триватимуть до кінця року.

Така надмірна тривалість робочих годин та обмеження у відпочинку позначаться на добробуті працівників.

Профспілки не залучаються до дискусій про те, що являють собою життєво важливі послуги. Парламентський контроль обмежений, що стосується зборів виробничих рад та профспілок, то їм важко контролювати робочі місця, так як обмеження стосуються й їх теж.

Криза також свідчить, що праві приймуть рішення змусити працівників платити за наслідки пандемії. Заступник Прем’єр-міністра Італії Маттео Сальвини запропонував поправки до італійського закону про надзвичайні ситуації в сфері охорони здоров’я, які звільняли б роботодавців від будь-якої кримінальної та цивільної відповідальності за допущені помилки, тим самим, переклавши весь тягар відповідальності на працівників.

Членські організації Європейської федерації профспілок громадського обслуговування, які об’єднують працівників охорони здоров’я, стверджують, що тим самим працівників змушують платити тричі: за відсутність засобів індивідуального захисту, які загрожують їх здоров’ю; за відсутність ресурсів, брак персоналу, за те, що зарплати залишаються низькими. І тепер у вкрай стресових ситуаціях кримінальна і цивільно-правова відповідальність покладається на працівників.

ЄФПГО повністю підтримує профспілки у всіх вищезазначених випадках і відкидає авторитарний підхід деяких урядів.

Існує й інший шлях.

Профспілки, роботодавці та уряди в багатьох інших країнах використали переговори та соціальний діалог для укладення угод про неповний робочий тиждень, про надання додаткової оплати в разі, якщо працівники тимчасово не мають роботи, про звільнення та інші подібні питання.

Такий діалог і переговори є ще більш важливими зараз, коли кілька країн розглядають можливість пом’якшення заходів, щоб більше працівників могло повернутися до роботи. Працівники в усіх секторах хочуть знати, що їхні роботодавці гарантуватимуть безпечне робоче середовище і що зроблять роботодавці та акціонери, щоб допомогти їм у цей важкий період?!

Європейська федерація профспілок громадського обслуговування і Європейська конфедерація профспілок закликали компанії не виплачувати дивіденди в цьому році, а використовувати гроші для підтримки працівників і компаній.

Ключовий урок фінансової, економічної і соціальної криз 2008 року полягає в тому, що атака на колективні переговори і права працівників в рамках політики жорсткої економії – це не шлях, що веде вперед.

Профспілки наголошують, що зараз усі ми розплачуємося за довгострокові наслідки цієї політики, особливо в сфері охорони здоров’я і надання послуг по догляду. У нас є можливість вийти з цієї кризи з покращеним соціальним захистом, кращими громадськими послугами, з підвищенням ролі колективних переговорів та соціального діалогу і суспільства, націленого на перспективу, в якому центральне місце займатиме добробут.

Стартував освітній серіал «Діджитал-фізкультура для школярів за участі зірок спорту»

Міністерство цифрової трансформації України презентувало новий освітній серіал “Діджитал-фізкультура для школярів за участі зірок спорту” для платформи “Дія.Цифрова освіта”.

Серіал представила заступниця міністра цифрової трансформації з питань євроінтеграції Валерія Іонан на онлайн-презентації освітнього серіалу в Києві.

“Серіал вже доступний на платформі “Дія.Цифрова світа”. Ми знаємо, що зараз школяри та підлітки активно користуються соціальними мережами, але активність в інтернеті має поєднуватися із активністю в офлайні”, — наголосила урядовець.

Іонан уточнила, що освітній серіал складається з 12 уроків фізкультури, кожна серія йде до восьми хвилин. Там багато інформації про розминку, правила стрибків, бігу, кіберспорт, спортивні лайфхаки і там навіть є спортивні челенджі. Вчителями на таких уроках будуть гравці футбольного клубу «Шахтар» — капітан команди Андрій Пятов і захисник Сергій Кривцов. Також у серіалі взяли участь зірки гумористичного проєкту Мамахохотала-шоу Олег Маслюк і Євген Янович.

Чим займаються німецькі підлітки замість навчання у вишах?

Далеко не всі абітурієнти у Німеччині відразу після школи продовжують навчання. Вони все частіше хочуть визначитися з професією, отримуючи життєвий досвід і допомагаючи іншим.

Зіанна Блок
Зіанна Блок

Коли німецьких школярів запитали, що вони робитимуть після закінчення школи, кожен третій відповів, що збирається вступати до університету. Менше третини заявили, що хочуть отримати професійну освіту. На третьому місці опинився “добровільний соціальний рік” (Freiwilliges soziales Jahr) – шість відсотків учнів назвали його серед своїх пріоритетів. Портал Statista проводив опитування на цю тему серед школярів п’ять років тому.

З роками тема соціальної відповідальності прижилася, і тепер уже нікого не дивує, коли школярі після диплома про середню освіту спочатку прагнуть отримати досвід роботи в соціальних сферах не тільки в Німеччині, але й за її межами. Зіанна Блок (Sianna Block) закінчила гімназію з середнім балом атестата “1,3” (за німецькою системою “1,0” – найвищий бал). З такою оцінкою дівчина могла б вступати до кращих вищих навчальних закладів Німеччини, обираючи з найперспективніших професій. Але Зіанна на той час ще не визначилася зі своїм вибором.

Соціальний рік у культурній столиці Європи

Спочатку вона вирішила отримати соціальний досвід за кордоном і подала заявку на європейську програму Europ?isches Solidarit?tskorps. Після успішних співбесід Зіанна отримала запрошення до Ірландії. “Мені завжди хотілося потрапити в цю країну, – каже дівчина. – Я отримала місце роботи в Голуеї”. Зіанна вже пів року живе в цьому провінційному ірландському містечку, яке у 2020 році отримало титул “культурної столиці Європи”. “Мені іноді здається, що тут лише одна вулиця, – розповідає дівчина. – Але атмосфера тут чудова. Музика лунає з відкритих дверей кожного пабу”.

 

У найближчі пів року, які Зіанна проведе в Ірландії, вона, звичайно, відвідає не один культурний захід, однак, на першому місці в неї все-таки-робота. Разом з іншими добровольцями зі США, Іспанії, Італії та Німеччини Зіанна живе в одному гуртожитку й допомагає безхатченкам: вони готують, прибирають, відвідують громадські заходи. У середньому Зіанна працює 35 годин на тиждень. Зміни бувають як денні, так і нічні.

“Я думала, що набагато сильніше сумуватиму за домом, – зізнається вона. – Мені дуже подобається працювати з людьми, і я часто навіть не помічаю, що ми маємо справу з безхатченками. Це, мабуть, найсильніше враження за останні пів року. Адже раніше я думала, що в бездомних немає професії, немає, так би мовити, позитивного досвіду. Це зовсім не так. Багато хто з наших “клієнтів”, як ми їх називаємо, – інтелектуальні люди, які отримали гарну освіту. І це лякає, що на вулиці, по суті, може опинитись кожен”.

Роттердам допоміг визначитися

Зіанна не шкодує, що поїхала працювати в притулок для безхатченків і змінила благополучне середовище на проблемне. Буває, неприємні спогади захоплюють когось із підопічних, і він стає агресивним. Чутлива на вигляд дівчина і з такими ситуаціями навчилася справлятися. Вона точно знає, що може сміливо вписувати до свого резюме такі якості, як впевненість в собі, чуйність, незалежність, соціальні навички. Після повернення до Німеччини вона, швидше за все, піде вчитися на психолога.

Ліза-Софі
Ліза-Софі перервала своє стажування у Роттердамі

Ліза-Софі Комез (Lisa-Sophie Comes) у лютому святкуватиме 20 років. У березні вона почне навчання у виші Кобленца. Її вибір припав на соціальну роботу не випадково. Отримавши німецький атестат зрілості в липні 2019 року, вона спочатку вирішила зробити паузу й не продовжувати навчання відразу. За програмою для молоді Ліза-Софі поїхала до Нідерландів. Вона ретельно вивчила умови участі й була добре поінформована, але замість пів року провела в Роттердамі лише три місяці.


“Це було не моє,- зізнається Ліза-Софі. – Я дуже хотіла отримати досвід роботи в соціальній сфері. Тому вибрала проєкт, де було необхідно працювати з людьми різних вікових груп з обмеженими можливостями здоров’я”. Однак після трьох місяців Ліза-Софі перервала своє стажування й повернулася додому. Їй не сподобалася організація проєкту. Щотижня змінювався графік роботи, ніхто конкретно не пояснював дівчині її обов’язки. Та й саме місто здалося їй непривітним і занадто великим: “Але я абсолютно не шкодую про те, що спробувала свої сили. Завдяки цьому досвіду я тепер точно знаю, чому хочу вчитися. Після повернення до Німеччини я пройшла ще кілька стажувань у соціальній сфері. Я щаслива, що навіть не дуже вдалий досвід допоміг мені визначитися з вибором професійного шляху”.

І Зіанна, і Ліза-Софі збираються здобувати освіту в Німеччині. Після невеликої паузи вони знову готові вчитися. Під час свого стажування вони навчилися роботі в команді, набули впевненості в собі, спробували свої сили в абсолютно новій незнайомій ситуації і придбали безцінні навички спілкування з людьми. Як зазначають обидві дівчини, серед їхніх друзів дуже багато схожих прикладів. Після школи німецькі абітурієнти часто відправляються за досвідом і тільки потім вважають за краще сісти на студентську лаву. 

 

DW.COM