Monthly Archives: Червень 2020

Восени школи в Україні можуть перейти на дистанційне навчання – РНБО

У РНБО попередили, що існує ймовірність того, що новий навчальний рік школи можуть зустріти в режимі дистанційного навчання.

У зв’язку з епідемією коронавірусної хвороби у Раді національної безпеки і оборони України (РНБО) вважають за вірогідне переведення українських шкіл на дистанційне навчання восени цього року. Про це  27 червеня повідомила пресслужба Офісу президента з посиланням на слова секретаря РНБО Олексія Данілова.

“Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов заявив, що існує ймовірність того, що восени більшості українських шкіл доведеться перейти на дистанційне навчання, тому вже сьогодні мають бути підготовлені відповідні технічні можливості”, – сказано в повідомленні.

Також з посиланням на прем’єр-міністра Дениса Шмигаля повідомляється, що показник захворюваності на коронавірусну інфекцію в Україні становить понад 50 людей на 100 тисяч населення, хоча ще в середині червня він не перевищував 40 людей на 100 тисяч населення.

Раніше міністерство освіти України заявляло, що рішення про режим роботи шкіл буде ухвалюватися не раніше серпня. При цьому міністерство не планує переводити школи на обов’язкову дистанційну форму навчання. Дата початку нового навчального року в школах залежить від епідеміологічної ситуації в Україні, але попередньо це 1 вересня.

Джерело

До нового навчального року вчителі матимуть затверджений професійний стандарт

Вимоги чи можливості для зростання, спроба систематизувати вміння й навички вчителя чи наміри оцінити його роботу? Закінчилося громадське обговорення професійного стандарту вчителя.

Очікується, що до нового навчального року вчителі матимуть затверджений професійний стандарт “Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти” та “Вчитель закладу загальної середньої освіти”, який створений на основі компетентнісного підходу. Невдовзі МОН оприлюднить оновлену версію після громадського обговорення.

10-та міністерка освіти і науки Лілія Гриневич, яка брала участь у створенні документу, розповіла “Новій українській школі” про важливість і необхідність застосування професійного стандарту вчителя в підготовці молодих спеціалістів, підвищенні кваліфікації, само- та оцінюванні діяльності педагогічних працівників.

ВИВЧЕННЯ ДОСВІДУ УСПІШНИХ ОСВІТНІХ СИСТЕМ

Може виникати відчуття суперечності між поняттями “педагогічна творчість вчителя”, якої ми прагнемо, і “професійний стандарт вчителя”. Адже слово “стандарт” у нашому уявленні означає щось непорушне, що не можна змінювати. І як же можна якесь “прокрустове ложе” накласти на педагогічну діяльність? Розуміючи невідповідність у смислах цих понять, яка виникає на перший погляд, ми занурилися в те, як саме відбувається підготовка вчителів і визначаються професійні орієнтири їхнього розвитку в успішних освітніх системах.

Є два типи стандартів: технічний і розвивальний.

Технічний стандарт точно описує, що вчитель повинен вміти, щоби в певний спосіб це можна було виміряти.

А от розвивальний стандарт використовується в провідних освітніх системах світу, де він слугує насамперед для самооцінювання й формування індивідуальної траєкторії професійного розвитку вчителя. Наприклад, коли ми говоримо про певну компетентність вчителя, то вона послідовно розвивається в процесі всього професійного становлення.

У нас кар’єра вчителя відбувається поетапно. Після здобуття освіти він є молодим фахівцем, який, щойно прийшовши до школи, має кваліфікаційну категорію вчитель-спеціаліст. Й от ми маємо визначитися, який рівень тієї чи іншої компетентності у вчителя має бути на цьому етапі.

Згодом учитель розвивається і проходить інші щаблі професійної кар’єри – вчитель другої кваліфікаційної категорії, першої і вищої.

У різних країнах ці щаблі називаються по-різному, але в розвивальних стандартах допускається, що в процесі професійного розвитку вчитель удосконалює свої компетентності, здобває більше знань і умінь у розрізі кожної з них. Власне, професійний стандарт описує очікування від професійної діяльності вчителя, який здобув диплом про належну вищу освіту, та на кожному наступному щаблі вчительської кар’єри.

Часто професійна підготовка фахівців відірвана від того, що очікують на робочому місці від людини. Подібна ситуація є у вчительській професії – коли молодий фахівець, який щойно здобув вищу освіту, приходить у школу і в нього виникають багато питань і проблем, коли йому не вистачає відповідних компетентностей, щоби нормально працювати.

У Новій українській школі особливими цінностями є автономія вчителя й довіра до нього. Проте потрібне підґрунтя для довіри й автономії. Наприклад, у Фінляндії – ґрунтовна вища освіта у вчителів. Країна починала свою реформу з реформи університетів, які готують вчителів. Конкурс на вступ до вишів часто сягає 10-ти осіб на місце. Й освітні програми в них складні.

Нам треба зробити так, щоби вищі навчальні заклади готували кваліфікованого вчителя. Коли вчитель кваліфікований, йому можна давати автономію і він готовий нею скористатися. Автономія – це творення власної програми, власних матеріалів. Але до цього треба бути підготовленим.

Звісно, у нас і сьогодні є багато вчителів, які є творчими, володіють високим рівнем педагогічної майстерності, реалізують власну автономію і здатні напрацьовувати оригінальні рішення. Проте таких учителів має бути більше.

Справедливим є твердження, що система освіти не буває кращою ніж учителі, які працюють у ній. Це означає, що якщо ми справді хочемо трансформувати систему освіти, ми маємо вплинути на професійні компетентності вчителя. Отже, необхідно чітко описати ці компетентності, на які мають орієнтуватися університети, що готують майбутніх педагогів, працедавці та самі вчителі для планування свого професійного розвитку.

Ми ретельно вивчали світовий досвід, зокрема країн Європейського Союзу, Австралії. Варто пам’ятати, що немає однакових професійних стандартів учителя. Кожна система освіти має власну національну ідентичність, базується на своїх педагогічних традиціях та здобутках.

Система освіти не буває кращою ніж учителі, які працюють у ній. Фото: автор – jukai5, Depositphotos

Водночас, треба підкреслити, що якість професійної діяльності, без сумніву, залежить від соціального становища вчителя, рівня оплати його праці, від того, чи з повагою ставиться до нього суспільство, як образ учителя транслюють медіа.

За умови вищої оплати праці можливо привести в цю професію талановитіших людей. Багато з тих, хто відчувають у собі покликання вчителя, відмовляються від своєї мрії тільки тому, що остерігаються нижчого матеріального рівня життя для себе і своєї родини. Це залишається постійною проблемою, і не тільки в нашій країні.

Поряд із запровадженнями нових професійних стандартів, потрібно підвищувати заробітну плату вчителя і його соціальний статус.

НАВІЩО ПОТРІБЕН СТАНДАРТ УЧИТЕЛЯ

Перша мета стандарту – стати підґрунтям для освітньої програми у вищій освіті, за якою готують педагогів. Університети повинні орієнтуватися на фактичну потребу системи освіти. Щоби це не була переважно теорія й історія педагогіки, а й різні курси, які є прикладними і які будуть готувати вчителя, який опанував сучасні освітні технології, відповідні наскрізні і професійні компетентності.

Друга мета стандарту – планування вчителем свого професійного розвитку та підвищення кваліфікації.

Вчитель, маючи професійний стандарт як орієнтир, зможе після самооцінювання обирати ті ніші, у яких йому чи їй хотілося б розвинути свої вміння й навички.

Згідно з професійним стандартом учителя має розвиватися й система підвищення кваліфікації. Адже організації, які пропонують курси підвищення кваліфікації, зможуть орієнтуватися на формування й розвиток відповідних професійних компетентностей учителя. Важливо, щоб учителі могли реалізувати своє право на вибір підвищення кваліфікації і, співвідносячи свої потреби і пропозицію, могли ухвалювати вдалі рішення, як і де підвищувати свою кваліфікацію.

Третя мета стандарту – оцінювальна. Є два інструменти оцінювання вчителя – атестація раз на 5 років і добровільна сертифікація, яка складається із зовнішнього оцінювання й моніторингу роботи вчителя Державною службою якості освіти. Важливо, щоби професійний стандарт брали до уваги під час розроблення цих інструментів.

Наша робоча група звернулася до МОН із пропозицією – відтермінувати введення в дію оцінювальної мети професійного стандарту. Не можна перевіряти професійну діяльність учителя за новим стандартом, якщо ви не дали часу для підвищення кваліфікації за ним.

Наприклад, перші 3 роки стандарт варто запроваджувати тільки для створення освітніх програм вищої освіти і для планування підвищення кваліфікації вчителя. І лише потім застосовувати під час перевірки роботи вчителя. Тобто вчителю треба дати можливість покористуватися професійним стандартом.

Я із сумом визнаю, що свого часу стандарт вчителя початкових класів не вдалося зробити компетентнісним у прямому розумінні цього слова. Він загнаний у формат, який затверджений Кабінетом міністрів.

Є сподівання, що цього разу стандарт буде цікавішим, сучаснішим і зможе краще вплинути на систему підвищення кваліфікації, на систему оцінювання праці вчителя й на систему підготовки у вищих навчальних закладах.

Зрозумілими є побоювання вчителів щодо запровадження нового професійного стандарту. Вони мають гіркий досвід впровадження реформ, коли нагорі думають не стільки про те, щоби дати вчителю можливості для розвитку і змін, скільки про необхідність контролювати його педагогічні досягнення. Коли надто багато очікувань і водночас надто мало інвестицій у вчительську професію.

Тому, коли ми запроваджували НУШ, було критично важливо підняти зарплату вчителя, що було зроблено з 2017 року, дати методичні матеріали, обладнати класи, щоби вчителю було, з чим працювати.

Тому ми наполягаємо, що має бути принаймні 3 роки для впровадження й підтримання стандарту через систему підвищення кваліфікації, через освітні програми вищих навчальних закладів, через нові інвестиції у вчителя.

ТРУДОВІ ФУНКЦІЇ В ПРОФЕСІЙНОМУ СТАНДАРТІ

Трудові функції – невід’ємна частина стандарту для кожної професії згідно з українським законодавством

Професійна діяльність учителя в проєкті Стандарту розкладена на такі трудові функції:

  • застосування сучасних змісту освіти, методик і технологій;
  • партнерська взаємодія з учасниками освітнього процесу;
  • організація здорового, безпечного, розвивального, інклюзивного освітнього середовища;
  • управління освітнім процесом;
  • безперервний професійний розвиток.

У межах кожної трудової функції вказано компетентності, якими має володіти вчитель.

 

Усі компетентності діляться на дві групи: загальні (громадянська, соціальна, культура самовираження, лідерська й підприємницька компетентності) і професійні (мовно-комунікативна, предметна, методична, інформаційно-цифрова, психологічна, емоційно-етична, компетентність педагогічного партнерства, інклюзивна, здоров’язбережувальна, проєктувальна, прогностична, організаційна, оцінювально-аналітична, інноваційна, здатність до навчання впродовж життя, рефлексивна компетентність).

Під час громадського обговорення були дискусії. Мовляв, навіщо вчителю лідерська компетентність. Не всі можуть бути лідерами. Так, але вчитель має бути лідером свого життя, вчителю доводиться бути лідером у щоденній роботі, коли він працює з класом. Для того, щоби мотивувати дітей, він мусить мати лідерські якості.

Або ж підприємницька компетентність – також необхідна як здатність проявляти ініціативу, розв’язувати комплексні проблеми.

“Не можна перевіряти професійну діяльність учителя за новим стандартом, якщо ви не дали часу для підвищення кваліфікації за ним”. Фото: автор – alexraths, Depositphotos

ПРИКЛАД КОМПЕТЕНТНОСТІ І ЇЇ ЗАСТОСУВАННЯ

Серед переліку компетентностей є такі, що пов’язані зі знаннями навчального предмету й методики викладання, що було й у попередньому стандарті. Поряд із ними є й ті компетентності, без яких сучасний учитель не може бути успішним – таким, який здатний до інновацій та педагогіки партнерства.

Наприклад, усі батьки хотіли б, щоби їхніх дітей навчав учитель, який здатний зрозуміти потреби дитини, який любить свою професію, який ставиться до кожного з повагою. Це описується часто класичною категорією – любити дітей. Через які компетентності це можна описати в професійному стандарті?

Наприклад, через емоційно-етичну компетентність. Це знання про емпатію та її формування, вміння розуміти емоції іншої людини, долати стреси, взаємодіяти в різних ситуаціях, знати, як концентрувати увагу і стабілізувати свій емоційний стан. Такі вміння має опанувати вчитель і вміти навчити цього своїх учнів.

НАВІЩО ПОТРІБНА КОДИФІКАЦІЯ

Стандарт кодифікований. Це означає, що кожна трудова функція, компетентність, здатність, знання й уміння мають свій шифр.

Суть полягає в тому, що ті, хто пропонуватиме підвищення кваліфікації, повинні, використовуючи цю кодифікацію, чітко повідомляти вчителю, на розвиток якої компетентності, яких здатностей та умінь спрямовані їхні навчальні курси. Тоді це стає дуже прикладним для планування вчителем свого професійного розвитку.

Наприклад, трудова функція “Партнерська взаємодія з учасниками освітнього процесу” позначена літерою Б. Ця функція потребує наявності емоційно-етичної компетентності (Б2), яка передбачає здатність усвідомлювати особисті відчуття й почуття, управляти власними емоційними станами (Б21), що включає знання типів та інтенсивності емоцій, причини їх виникнення (Б2131), а також уміння усвідомлювати й конструктивно реагувати на прояви емоцій без осуду, скеровувати та підтримувати увагу в процесі педагогічної діяльності (Б21У1).

Маючи таку систему кодифікації, можна також каталогізувати напрацьовані матеріали для користування вчителем за всім спектром компетентностей. І коли вчителеві потрібні матеріали за конкретною здатністю, знаннями чи умінням, він зміг би зайти у відповідний каталог матеріалів за відповідним шифром і знайти всю необхідну інформацію. Очевидно, що це справа не одного року. Та потрібно розпочати. І професійний стандарт може стати основою організації платформи навчальних і методичних матеріалів для вчителя.

Ольга Головіна, “Нова українська школа

Титульне фото: автор – Syda_Productions, Depositphotos

Цей матеріал підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Висловлені тут погляди жодним чином не можуть сприйматися як офіційна думка Європейського Союзу чи Міністерства закордонних справ Фінляндії.

Правильні відповіді ЗНО-2020 з математики

Предметна фахова комісія Українського центру оцінювання якості освіти встановила правильні відповіді до завдань сертифікаційної роботи з математики. 

Зовнішнє незалежне оцінювання з математики відбулося 25 червня.

Випускники закладів загальної середньої освіти, а також учні (слухачі, студенти) закладів професійної (професійно-технічної), вищої освіти, які в 2020 році здобудуть повну загальну середню освіту, можуть вибрати математику для проходження державної підсумкової атестації у формі зовнішнього незалежного оцінювання.

Зміст сертифікаційної роботи з  математики визначено Програмою зовнішнього незалежного оцінювання з математики, затвердженою Міністерством освіти і науки України. Програму розроблено на основі чинних навчальних програм з математики для загальноосвітніх навчальних закладів.

 

Сертифікаційна робота з математики налічує 35 завдань різних форм: з вибором однієї правильної відповіді (20 завдань), на встановлення відповідності (4 завдання), відкритої форми з короткою (8 завдань) та розгорнутою (3 завдання) відповіддю.

Під час визначення результату зовнішнього незалежного оцінювання з математики за шкалою 100–200 балів ураховують тестовий бал, отриманий учасником за виконання всіх завдань сертифікаційної роботи. Визначення тестового бала здійснюється на основі схем нарахування балів за виконання завдань сертифікаційної роботи (подано в Характеристиці сертифікаційної роботи) та Критеріїв оцінювання завдань відкритої форми з розгорнутою відповіддю.

У процесі визначення результатів зовнішнього незалежного оцінювання за шкалою 100–200 балів буде встановлено поріг «склав/не склав» – мінімальний тестовий бал, який за виконання сертифікаційної роботи може отримати учасник із мінімальним рівнем знань. На основі тестового бала кожного учасника, який подолав поріг «склав/не склав», буде визначено його рейтингову оцінку за шкалою 100–200 балів.

Учасники, які подолають поріг «склав/не склав», зможуть узяти участь у конкурсному відборі до закладів вищої освіти.

Здобувачі повної загальної середньої освіти поточного року, які вибрали математику для проходження державної підсумкової атестації у формі зовнішнього незалежного оцінювання, також отримають оцінку за шкалою 1–12 балів. У такому разі у процесі визначення результату буде використано тестовий бал, отриманий учасником за виконання завдань № 1–30, 33, 34.

Результати зовнішнього незалежного оцінювання з математики буде оголошено до 17 липня.

Нагадуємо, що засідання експертної комісії при Українському центрі оцінювання якості освіти з визначення порога «склав/не склав» з математики відбудеться до 17 липня. Результати тестування з цього предмета буде розміщено на інформаційних сторінках учасників до 17 липня.

 

Правильні відповіді ЗНО-2020 з математики:

Кабмін призначив Сергія Шкарлета в.о. міністра освіти і науки

Кабінет Міністрів призначив ректора Чернігівського національного технологічного університету Сергія Шкарлета заступником міністра освіти і науки і одночасно поклав на нього обов’язки в.о. міністра освіти і науки України.

Відповідне рішення було ухвалено на засіданні Кабінету Міністрів 25 червня.

Як відомо, кандидатуру Сергія Шкарлета порекомендував ректорський корпус під час зустрічі з Володимиром Зеленським, що відбулась на початку червня.

Водночас імовірність призначення ректора Чернігівського технологічного університету міністром освіти викликала хвилю обурення серед громадських активістів та у ЗМІ.

Зокрема, йому закидають випадки плагіату у наукових роботах, невідповідність доходів і видатків в декларації, політичні симпатії до Партії регіонів, зв’язки з екс-міністром освіти Дмитром Табачником тощо.

17 червня 2020 року прем’єр-міністр подав кандидатуру Шкарлета до парламенту для призначення міністром освіти і науки.

18 червня парламентський Комітет з питань освіти, науки та інновацій, в якому більшість складають депутати від «Слуги народу», не рекомендував Верховній Раді голосувати за його кандидатуру.

Постанова про призначення була у порядку денному Ради 18 червня, але це питання до розгляду не дійшло, оскільки необхідних голосів на призначення Шкарлета на посаду не вистачає. Значна група противників його кандидатури є також у президентській фракції.

Сергій Шкарлет народився 19 жовтня 1972 року.

Він працював в Чернігівському технологічному інституті на кафедрі економетрії обліку і аудиту. Також був проректором, а згодом ректором Чернігівського інституту інформації, бізнесу і права Міжнародного науково-технічного університету (за сумісництвом).

З травня 2010 року – ректор Чернігівського державного технологічного університету.

Рекомендації МОН щодо створення інклюзивного освітнього середовища

Міністерство освіти і науки України надає рекомендації щодо створення інклюзивного освітнього середовища, зокрема універсального дизайну та розумного пристосування будівель, приміщень та прибудинкових територій, в закладах дошкільної освіти.

 

Рекомендації щодо створення інклюзивного освітнього середовища, зокрема універсального дизайну та розумного пристосування будівель, приміщень та прибудинкових територій, в закладах дошкільної освіти.

 

Впровадження інклюзивної освіти дітей з особливими освітніми потребами раннього та дошкільного віку (далі – дітей з ООП) передбачає створення для них комфортного освітнього середовища, яке б відповідало потребам і можливостям кожної дитини та забезпечило б належні умови для здобуття освіти відповідно до Базового компонента дошкільної освіти, отримання корекційно-розвиткових послуг, спрямованої на усунення порушень психофізичного розвитку дитини, ранньої соціалізації тощо.

Невід’ємною складовою організації освітнього простору для дітей з ООП в умовах закладу освіти є забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування будівель, приміщень та прибудинкових територій, а також наявність ресурсної кімнати.

Порядком організації діяльності інклюзивних груп у закладах дошкільної освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2019 р. № 530, передбачено, що засновник (засновники) закладу дошкільної освіти за умови створення інклюзивної групи має забезпечити в установленому законодавством порядку:

  • приведення території закладу, будівель та приміщень у відповідність із вимогами державних будівельних норм щодо закладів дошкільної освіти та інклюзивності;
  • створення відповідної матеріально-технічної та навчально-методичної бази, у тому числі забезпечення необхідними навчально-методичними та навчально-наочними посібниками, навчально-дидактичним й ігровим обладнанням;
  • облаштування ресурсної кімнати для проведення психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових занять тощо.

Державними будівельними нормами ДБН В.2.2-4:2018 «Будинки і споруди. Заклади дошкільної освіти», затвердженими наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25.04.2018 № 107 (далі – ДБН В.2.2-4:2018), передбачено, що при будівництві нових (реконструкції) закладів дошкільної освіти обов ’язкове проектування на першому поверсі будівлі групового осередку для інклюзивної групи, в якому додатково розміщується ресурсна кімната площею не менше ніж 16 м2. Вона повинна мати вихід у загальний коридор. Двері в такому осередку мають бути завширшки не менше ніж 0,9 м.

Створення в закладі дошкільної освіти ресурсної кімнати – є важливим кроком на шляху формування ефективного інклюзивного освітнього середовища для дітей з ООП для забезпечення реалізації права дітей на здобуття якісної дошкільної освіти, їх фізичного, розумового і духовного розвитку.

При створені ресурсних кімнат важливо дотримуватися ДБН В.2.2-4:2018 та ДБН В.2.2-40-2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення», Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 24.03.2016 № 234 (далі – Санітарний регламент) та інших норм і правил.

Створюючи ресурсну кімнату, необхідно звернути увагу на:

1) предметно-просторове планування:

  • кімната має бути достатньо просторою та незахаращеною зайвим обладнанням;
  • слід уникати предметів, які можуть спричинити травмування;

2) освітлення та вентиляція:

  • приміщення повинне мати природне освітлення, однак необхідно передбачити штори, жалюзі, ролети або інші види захисту;
  • робоче освітлення здійснюється люмінесцентними лампами, допускається використання світлодіодних ламп, світильників, які відповідають вимогам Санітарного регламенту, ДБН В.2.2-4:2018;
  • розрахункова температура повітря – +19-23 °С;

3) санітарно-гігієнічні умови:

  • в ресурсній кімнаті, або поруч з нею, має бути розташована умивальна раковина;
  • з ресурсної кімнати має бути швидкий доступ до туалетної кімнати;

4) зовнішній шумовий фон:

  • не бажано, щоб поруч з ресурсною кімнатою знаходилися спортивний або музичний зали, це може перешкоджати проведенню корекційно-розвиткових занять.

Гама кольорів та текстур обладнання в ресурсній кімнаті підбирається максимально нейтральних та природніх відтінків, лише деякі меблі можуть мати насичене забарвлення, являючись яскравими акцентами інтер’єру кімнати.

Вимоги до обладнання та опис призначення ресурсної кімнати міститься у Типовому переліку спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку осіб з особливими освітніми потребами, які навчаються в інклюзивних та спеціальних класах (групах) закладів освіти, затвердженого наказом МОН 23.04.2018 № 414 (із змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 травня 2018 р. за № 582/32034 (далі – Типовий перелік спеціальних засобів корекції).

Основне призначення ресурсної кімнати – створення комфортного простору для організації освітнього процесу дітей з ООП на основі застосування особистісно-орієнтованих методів. Вона має бути зручною та затишною, водночас максимально функціональною, спеціально облаштованим приміщенням, призначеним для розвитку дітей з ООП, гармонізації їхнього психоемоційного стану, надання (проведення) психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг (занять).

Для цього приміщення ресурсної кімнати може бути поділено за допомогою стаціонарної або мобільної перегородки на дві зони – навчально- пізнавальну та ігрову. У навчально-пізнавальній зоні може здійснюватися процес навчання (корекції) дітей з ООП (груповий або індивідуальний). В ігровій зоні створюється простір, який сприятиме покращенню психоемоційного стану дітей, зниженню у них тривожності, агресії, нервового збудження тощо.

Використання ресурсної кімнати дасть можливість підвищити ефективність освітнього процесу та соціалізації дітей з ООП на основі сенсорної стимуляції та емоційного розвантаження, допоможе гасити спалахи роздратування, невротичні стани та агресивну поведінку.

У дітей з порушеннями розвитку такі пізнавальні сфери, як зір, слух, тактильні відчуття, вестибулярний апарат, часто працюють розгалужено. Тому важливо, щоб у ресурсній кімнаті були зібрані стимулятори, які діють на всі сенсорні сфери дітей: зорові (світло і колір), слухові (звуки (музика)), нюхові (легкі аромати), тактильні (іграшки, обладнання різні за структурою) відчуття.

Супроводження дітей з ООП до ресурсної кімнати можуть здійснювати асистент вихователя, вихователь, асистент дитини, вчитель-дефектолог, практичний психолог або інші працівники закладу освіти. Заборонено залишати дітей в ресурсній кімнаті без нагляду.

Для зручності керівником (заступником керівника) може бути складений розклад використання ресурсної кімнати для надання (проведення) психолого- педагогічних та корекційно-розвиткових послуг (занять).

Ресурсна кімната може використовуватися усіма учасниками освітнього процесу. В разі потреби та за умови наявності необхідних ресурсів (вільних приміщень, коштів для обладнання) в закладі освіти може бути створено більше однієї ресурсної кімнати.

Незамінним інструментом для адаптації дітей до умов навколишнього середовища та розвитку є сенсорна кімната (сенсорний куток) – це спеціально організоване середовище, оснащене обладнанням для стимуляції систем сприйняття: тактильної, слухової, зорової, смакової, нюхової та вестибулярної. Вона стимулює активність дітей з низькою мотивацією до навчання, аутичними або психомоторними розладами і розслаблює дітей з підвищеною агресією, тривожними розладами, гіперактивністю.

Завдяки процедурам стимуляції різних сенсорних систем, можна домогтися таких ефектів:

  • розслаблення – зняття м’язового та емоційного напруження;
  • стимуляція сенсорного сприйняття і рухової активності;
  • розвиток концентрації і управління увагою;
  • підвищення позитивних емоцій шляхом стимулювання психічної і пізнавальної активності;
  • розвиток правої півкулі головного мозку, а значить – творчих здібностей, уяви, інтуїції;
  • корекція і відновлення зорово-моторної координації;
  • корекція та відновлення рецепторної чутливості;
  • корекція психічних станів – зниження агресії та тривожності;
  • профілактика розумової і фізичної перевтоми.

Сенсорні кімнати в закладах дошкільної освіти можуть бути облаштовані світловим пучком для психологічного розвантаження, сенсорними світловими іграшками, інтерактивними панелями з сенсорними датчиками, м’якими пазлами, конструкторами, звуковим обладнанням, безкаркасними меблями тощо.

Використання сенсорної кімнати допомагає дитині з ООП відволіктись від освітнього процесу, розслабитись і заспокоїтись. Особливо відчуття спокою та безпеки є важливою складовою життя дітей з аутизмом.

Типовим переліком спеціальних засобів корекції визначено вимоги до обладнання для сенсорної кімнати (сенсорного кутка), кабінету психологічної реабілітації. Сенсорний куток може розміщуватися в ресурсній кімнаті, кабінеті психолога тощо.

Реалізація права дітей з ООП щодо рівного доступу до якісної дошкільної освіти вимагає забезпечення безбар’єрного доступу до закладів освіти та організації безпечного інклюзивного освітнього середовища.

Основними елементами забезпечення архітектурної доступності та умов для організації інклюзивного навчання в закладі освіти є:

  • доступність прилеглої території до будівлі закладу освіти (шляхи руху, зона паркування транспорту);
  • безбар’єрний вхід (входи, виходи, сходи, пандуси);
  • безперешкодний рух в приміщеннях (коридори, ліфти, підйомники, позначення, піктограми);
  • доступність до дверних і відкритих прорізів;
  • пристосування приміщень (шляхів руху, загальних і санітарних приміщень, рекреаційних зон).

Заходи щодо доступності освітнього середовища потребують забезпечення виконання обов’язкових регламентних вимог, дотримання технічних характеристик матеріалів, обладнання, визначених відповідними державними будівельними нормами (ДБН) і державними стандартами України (ДСТУ).

При розробленні проектно-кошторисної документації для будівництва, реконструкції, капітального ремонту або технічного переоснащенні закладів дошкільної освіти необхідно дотримуватись ДБН і ДСТУ, що дозволить реалізувати безбар’єрне середовище.

 

 

З метою надання інформаційної підтримки органам місцевого самоврядування щодо створення безбар’єрності та умов для інклюзивного навчання в закладах освіти Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України підготовлено інформаційний посібник «Новий освітній простір. Безбар’єрність», який можна завантажити за посиланням.

Таким чином, забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування навколишнього середовища, в тому числі створення ресурсної кімнати, є невід’ємною частиною інклюзивного простору та забезпечує основу для належної організації дошкільної освіти дітей з особливими освітніми потребами.

Джерело Лист МОН № 1/9-348 від 25 ЧЕРВНЯ 2020р. 

 

 

Як розрахувати середній бал без ДПА? Лист МОН.

18 червня 2020 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань завершення 2019/2020 навчального року», згідно з яким у зв’язку зі здійсненням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), здобувачі освіти, які завершують здобуття повної загальної середньої освіти у 2019/2020 навчальному році, звільняються від проходження державної підсумкової атестації. Здобувачі освіти, які завершують здобуття повної загальної середньої освіти у 2019/2020 навчальному році, мають право пройти державну підсумкову атестацію, у тому числі у формі зовнішнього незалежного оцінювання, за власним бажанням.

Закон звільняє від державної підсумкової атестації (далі – ДПА) у будь-якій формі (як в закладі освіти, так і у формі зовнішнього незалежного оцінювання) всіх здобувачів освіти (незалежно від форми здобуття освіти), які завершують здобуття повної загальної середньої освіти. При цьому, Закон не звільняє від проходження зовнішнього незалежного оцінювання здобувачів освіти, які планують вступати до закладів вищої освіти, у 2020 році.

Зважаючи на зазначене, Міністерство освіти і науки України надає роз’яснення щодо обчислення середнього бала документа про здобуття повної загальної середньої освіти під час вступної кампанії 2020 року.

У зразках документів про повну загальну середню освіту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2015 р. № 645, внесення запису про середній бал документа про повну загальну середню освіту випускників у додаток до цього документа не передбачено.

Розрахунок середнього бала документа про повну загальну середню освіту здійснюється вступниками до закладів вищої (фахової передвищої) освіти самостійно при подачі заяв (у паперовому та електронному вигляді) та перевіряється приймальними комісіями закладів вищої освіти.

Відповідно до Порядку подання та розгляду заяв в електронній формі на участь у конкурсному відборі до закладів вищої (фахової передвищої) освіти України в 2020 році, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06 квітня 2020 року № 482, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 червня 2020 року за № 501/34784 середній бал додатка до документа про повну загальну середню освіту, обчислюється за 12-бальною шкалою з округленням до десятих частин бала і розраховується як середнє арифметичне усіх зазначених в додатку до документа оцінок (інваріантна частина, варіативна частина, державна підсумкова атестація). Предмети, за якими зроблено запис «звільненяй(а)»/«зараховано», а також факультативи у загальну кількість не враховуються.

Таким чином у разі надання вступником документа про повну загальну середню освіту, у якому замість оцінок державної підсумкової атестації зроблений запис «звільнений(а)», середній бал обчислюється без врахування державної підсумкової атестації з відповідного(-их) предмета(-ів) у загальну кількість предметів у відповідному додатку.

З повагою
Заступник Міністра                       Єгор Стадний

 

Лист МОН № 1/9-342 від 24 червня 2020 року

Завтра стартує основна сесія ЗНО

25 червня стартує основна сесія зовнішнього незалежного оцінювання. Розпочинається вона тестуванням з математики, для участі на яке зареєстровано 186 072 особи.

Наразі в соціальних мережах ширяться чутки, що випускник / випускниця поточного року має обов’язково підтвердити свій намір узяти участь в ЗНО, написавши відповідну заяву в закладі освіти, у якому завершує здобуття повної загальної середньої освіти.

Наголошуємо на тому, що для входу в пункт тестування учасник / учасниця має обов’язково подати три документи:

  • оригінал Сертифіката зовнішнього незалежного оцінювання;
  • паспорт або інший документ, серію (за наявності) та номер якого зазначено у Сертифікаті;
  • запрошення-перепустку для участі у зовнішньому незалежному оцінюванні, яке учасники мають самостійно роздрукувати з інформаційної сторінки.

Працівники пунктів тестування не будуть вивчати наявність / відсутність заяви про рішення учасника стосовно ДПА у формі ЗНО, тому здобувачі повної загальної середньої освіти можуть не хвилюватися, якщо оперативно не повідомлять заклад освіти про свій вибір.

Для участі в ЗНО учасник / учасниця має своєчасно прибути до пункту тестування, взяти з собою зазначені вище документи, дотримуючись рекомендацій, пройти процедуру допуску до пункту тестування.

Учасника / учасницю ЗНО не допустять до пункту ЗНО у разі:

  • непред’явлення Сертифіката; документа, що посвідчує особу; нотаріально засвідченого перекладу українською мовою документа (для осіб, які пред’являють документ, оформлений іноземною мовою);
  • ­запізнення.

Важливо також зазначити, що станом на сьогодні понад 20% учасників, зареєстрованих для участі в ЗНО з математики не роздрукували свої запрошення-перепустки.

Ті учасники, які мають намір взяти участь у тестуванні, мають терміново роздрукувати цей документ: у ньому зазначено проміжок часу, протягом якого рекомендовано прибути до пункту тестування і пройти процедуру допуску.

Читайте також: МОН затвердило Порядок подання заяв онлайн на вступ до закладів вищої освіти

#ЗНО #ЗНО-2020

МОН надає рекомендації щодо організації змішаного навчання у закладах вищої освіти

ЯК ОРГАНІЗУВАТИ ЯКІСНЕ ЗМІШАНЕ НАВЧАННЯ – МОН РОЗРОБИЛО РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ УНІВЕРСИТЕТІВ ТА КОЛЕДЖІВ.

Міністерство освіти і науки розробило рекомендації щодо організації змішаного навчання у закладах вищої та фахової передвищої освіти. Рекомендації надіслані керівникам закладів .

“Ми зібрали прекрасну команду українських фахівців, які вже запроваджували змішане навчання у своїх закладах. За кожною порадою стоїть як позитивний, так і негативний досвід та велике бажання допомогти закладам пройти цей шлях без повторення чужих помилок. Дякую усьому авторському колективу цих рекомендацій, завдяки їм заклади зможуть організувати освітній процес так, щоб виклики, які ставить епідемія коронавірусу, не загрожували якості освіти” – зазначив заступник Міністра освіти і науки Єгор Стадний.

Університети та коледжі отримають поради щодо того, як розгорнути змішане навчання, яке нормативне забезпечення та технологічна база для цього потрібні, як підготувати персонал та спланувати навчальний процес. Викладачі у документі знайдуть детальні рекомендації щодо створення або адаптації навчальних курсів, планування результатів навчання та ефективного оцінювання успішності студентів. Рекомендації доповнені чеклістами, прикладами моделей змішаного навчання, матрицями планування курсів та іншими допоміжними матеріалами, які керівники закладів та викладачі можуть використовувати у процесі підготовки до нового навчального року.

 

Організація змішаного навчання неможлива без використання платформи електронного навчання, що містить систему управління навчанням LMS. Рекомендації дають чіткі інструкції, як обрати та розгорнути навчальну платформу, а також який інструментарій потрібен для створення навчального контенту.

Рекомендації розроблені робочою групою за участю Науково-методичної підкомісії “Дистанційне навчання” сектора вищої освіти Науково-методичної ради МОН у складі Ольги Бершадської, Юрія Зубаня, Олега Іларіонова, Олега Лагодонюка, Олени Майбороди, Ірини Наумчук, Наталії Піндус, Олександра Поддєнєжного, Миколи Сидорова, Марини Сільченко та Романа Яценка за загальною редакцією Єгора Стадного та Євгена Ніколаєва.

Нагадаємо, що МОН розробило методичні рекомендації закладам фахової передвищої та вищої освіти щодо проведення семестрового оцінювання студентів, а також захистів дипломних робіт і складання атестаційних іспитів.

Освітяни можуть тимчасово працювати без медогляду

На період дії карантину закладам освіти тимчасово дозволяється залучення працівників освіти до роботи без проходження попереднього та періодичних медичних оглядів.

 

Про це йдеться у коментарі Київської міської організації Профспілки працівників освіти і науки щодо проходження профілактичних медичних оглядів працівниками освіти під час карантину.

 

У профспілці зазначають, що постановою КМУ від 10.05.2020 року №392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» передбачено, що на період дії карантину тимчасово дозволяється залучення до роботи без проходження попереднього (під час прийняття на роботу) та періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, робота яких пов’язана із забезпеченням безпеки руху та обслуговуванням залізничного транспорту, підприємств міжгалузевого промислового залізничного транспорту, працівників окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення, визначених переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2001 р. № 559.

 

«Таким чином, на період дії карантину тимчасово дозволяється залучення працівників освіти до роботи без проходження попереднього (під час прийняття на роботу) та періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів», – підкреслили в Київській міській організації Профспілки працівників освіти і науки.

Визначено найкращого учителя української мови за кордоном

МОН підвело підсумки VI Міжнародного конкурсу «Найкращий учитель української мови за кордоном» у 2019/2020 навчальному році.

В номінації «Учитель початкової школи», І місце – лауреат, отримала Миц Оля, учитель української мови Католицької початкової школи Святого Матвія, м. Едмонтон, Альберта, Канада.

II місце – дипломант, Мошняга Інна Василівна, учитель початкових класів Муніципального освітнього закладу «Рибницька українська середня загальноосвітня школа № 1 з гімназичними класами імені Лесі Українки», Республіка Молдова.

III місце – дипломант, Бондарева Валентина Михайлівна, учитель початкових класів Муніципального освітнього закладу «Рибницька українська середня загальноосвітня школа № 1 з гімназичними класами імені Лесі Українки», Республіка Молдова.

Кращим учасником у номінації «Учитель початкової школи» визнана Звягінцева Світлана Григорівна, учитель початкових класів Муніципального освітнього закладу «Рибницька українська середня загальноосвітня школа № 1 з гімназичними класами імені Лесі Українки», Республіка Молдова.

Джерело

 

МОН не переводить школи на дистанційну освіту з 1 вересня

Навчальний рік 2020/2021 розпочнеться 1 вересня, а формат роботи шкіл залежатиме виключно від епідеміологічної ситуації. Про це заявила т.в.о. Міністра освіти і науки Любомира Мандзій сьогодні, 23 червня 2020 року.

 

“МОН не переводить школи на обов’язкову дистанційну форму навчання. Рішення про те, чи безпечно буде учням повертатись за парти 1 вересня, прийматимуть Комісія ТЕБ і НС та Головний державний санітарний лікар на основі епідеміологічної ситуації й не раніше серпня, ближче до старту навчального року. Наразі МОН готується до нового навчального року. Зокрема, спільно з Головним санлікарем ми готуємо вимоги для роботи шкіл в умовах пандемії – щодо правил дезінфекції, підготовки приміщень, перебування учнів у школі тощо”, – зазначила т.в.о. Міністра освіти і науки Любомира Мандзій.

 

Міністерство також систематизує досвід освітнього процесу з використанням дистанційних технологій під час карантину в березні-травні 2020 року і оновлює законодавство, щоб учням, вчителям і директорам було зрозуміло, як працювати під час карантину та в умовах пандемії.

 

Зокрема, це стосується Положення про дистанційну форму здобуття загальної середньої освіти, проєкт якого запропоновано для громадського обговорення. Документ має на меті врегулювати особливості дистанційного навчання саме в закладах загальної середньої освіти, зокрема на основі досвіду, отриманого під час дистанційного навчання на карантині наприкінці 2019/2020 навчального року. 

 

“Положення про дистанційне навчання затверджено ще 2013 року. І вимушений перехід на дистанційний формат під час пандемії COVID-19 показав нам слабкі місця у шкільній освіті. Тому зараз ми працюємо над тим, щоб дистанційна освіта відповідала реальним потребам і можливостям учнів та педагогів. Це стосується організації освітнього процесу, розвитку вчителів і, найголовніше, технічних можливостей учнів та педагогів”, – додала Любомира Мандзій. 

Пропозиції до проєкту Положення про дистанційну форму здобуття загальної середньої освіти можна подати до 21 липня 2020 року. Докладніше про громадське обговорення документа дізнавайтесь за посиланням

В уряді ще немає рішення, чи підуть діти в школу 1 вересня

Затяжний карантин став серйозним викликом для української системи освіти. Учні та студенти, по суті, перейшли на дистанційне навчання. Батьки школярів масово нарікали, що основна педагогічна робота лягла на їх плечі. Вчителі ж скаржилися на брак комунікації із профільним міністерством, у якого досі нема постійного очільника.

У складній ситуації опинилися і випускники-2020. З 25 червня їм доведеться здавати Зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО) в нестандартних умовах: без пробного “тренувального” тестування, без очної підготовки в школах в останні півроку, та ще й в масках.

Рішення про те, яким чином почнеться наступний навчальний рік уряд ще не ухвалив. Детальніше про нові реалії школярів та абітурієнтів цього року в інтерв’ю РБК-Україна розповіла тимчасово виконуюча обов’язки міністра освіти і науки Любомира Мандзій.

– Ви обіймаєте посаду т.в.о. міністра з 25 березня майже з самого початку карантину і коронакризи. Які наслідки ці процеси завдали сфері освіти?

– Нам вдалося стабілізувати ситуацію з навчанням з використанням дистанційних технологій. Ми напрацювали рекомендації, як можна організувати процеси в школі. Стабілізували ситуацію з виплатою зарплати вчителям та вихователям. Я можу сказати, що для нас викликом залишаються технічні можливості. Це те, на що ми оперативно не можемо відреагувати. Це складно організувати в короткий проміжок часу.

– Багато вчителів жалілися, що під час карантину в них була мінімальна комунікація з МОН. За їх словами, було поставлено завдання зробити дистанційне навчання, але при цьому якихось зрозумілих рекомендацій не було.

– В Україні загалом 15 106 шкіл і кожна з них використовує різні стратегії й інструменти дистанційного навчання, щоб охопити максимальну кількість учнів. Ми скерували рекомендації як власне це можна організувати.

Але кожний вчитель вправі самостійно визначити зручні для себе інструменти, які дозволяють продовжувати освітній процес в умовах карантину. З 2017-го року в законі “Про освіту” передбачена автономія школи.

– Чи не мав такий підхід негативного впливу на навчання через дезорганізованість?

– За організацію освітнього процесу в межах школи відповідає не МОН, а директор школи. В нас 440 тисяч вчителів. Тому розумію, що в різних школах було по-різному. Так, ми як держава не мали єдиної точки доступу, щоб спонукати вчителів та учнів використовувати лише цей ресурс. Я про Нову освітню електронну платформу (НОЕП). Зараз ми працюємо над тим, щоб вона запрацювала з вересня.

– За словами багатьох батьків, як такого навчання не відбувалось. Воно перейшло на самоосвіту вдома.

– Я теж читаю про те, що були надіслані завдання і більше нічого. Але категорично не погоджуюсь, що в межах України це перейшло на самоосвіту. Ми розуміємо випадки, які були. Але море прикладів вчителів, які і записували уроки, і навіть проводили батьківські збори онлайн.

Не погоджуюсь із тим, що все було виключно на використанні потенціалу батьків. Ми розуміємо важливість залучення батьків до цього процесу, але згадайте і закон “Про освіту”. В законі теж прописано, що батьки є учасниками освітнього процесу.

Тобто це той період, коли потрібно було підтримати своїх дітей та допомогти. Це був виклик. Я вважаю, що ми з цим викликом впорались.

– А якщо батьки бачать, що вчитель лише скидає завдання і більш ніяк не допомагає. Чи є механізм як реагувати на це?

– Безперечно. Я розумію, що загально в такій кількості шкіл, яка є у нас – це не реально з’ясувати по кожній школі. Але маємо море прикладів, як були створені батьківські чати, учасником яких був директор школи. Вони могли відслідковувати ситуацію з відгуками батьків по кожному окремому класу. Тому батькам варто звертатись до директора школи.

– Наскільки ефективним був процес навчання в сільських школах? Адже в нас далеко не всі села мають якісне підключення до інтернету.

– На 5 вересня 2019 року, за нашою статистикою, 3% шкіл не мали якісного інтернету. Але в період карантину ми організовували навчання в домашніх умовах. Щоб всі мали можливість здобувати освіту, незважаючи на наявність інтернету, і була запроваджена Всеукраїнська школа онлайн. Телевізор більше наявний в наших домівках.

– Чи буде продовжено цей проект? І чи є ризики, що з вересня навчання із використанням дистанційних технологій продовжиться?

– Так, на початку березня ми не були готові до такого всеукраїнського переходу на дистанційне навчання. Що буде з епідеміологічною ситуацією та чи буде друга хвиля епідемії у серпні/вересні – на жаль, але ми цього зараз сказати не можемо. Такі моніторинги веде МОЗ.

Але ми маємо бути більш готові до такого виклику, який був у березні. Ми працюємо зараз над тим, щоб мав продовження проект Всеукраїнська школа-онлайн, який можна було б реалізовувати з вересня. Але у якому форматі це буде, поки що узгоджуємо.

– Всередині Кабміну вже є розуміння і рішення: ми з 1 вересня дітей відпускаємо в школу чи садимо знову за гаджети?

– Всередині Кабміну немає такого рішення. Поки що адаптивний карантин продовжено до 31 липня. Як буде розвиватись епідемічна ситуація, важко судити. Безперечно, я за те, щоб діти повернулись до школи. Але щоб умови навчання у школі були безпечними. Тому зараз ми готуємося до проведення ЗНО та вступної кампанії. Наше основне завдання – це збереження здоров’я учасників освітнього процесу.

Я хочу трохи спростувати фейк. В коментарі одному з телеканалів я сказала про те, що навчання вже буде з використанням тих інструментів та технологій, які опанували вчителі. Але це не означає, що з 1 вересня ми перейдемо на дистанційне навчання. Живого спілкування ніхто не скасовував. В тому й суть школи.

До кінця червня спільно з МОЗ готуємо додаткові протоколи, які визначатимуть заходи безпеки у закладах освіти до повернення дітей з 1 вересня. Я впевнена, що новий навчальний рік для учнів шкіл розпочнеться з 1 вересня. Для студентів першого курсу з 17 вересня. Ми передбачили коригуюче навчання в наступному році, щоби кожен вчитель зрозумів, як опанували матеріал його учні.

– Чи були скорочення або урізання зарплат вчителів?

– Ми моніторили цю ситуацію. Таких сигналів до нас не надходило. Всі вчителі повинні були отримати повністю заробітну плату. По окремих випадках була інформація про дещо інший підхід до оплати праці вихователів дошкільної освіти. Але по школі таких звернень не було.

– Верховна рада прийняла закон, який передбачає проходження ДПА в формі ЗНО.

– Закон вже підписано президентом. Повернуто з підписом в Раду. В понеділок вони мали б все завершити.

– Ви можете чітко пояснити, чим ЗНО та вступ цього року відрізняються від минулого? Люди дуже сильно заплуталися.

– Якщо ми говоримо про вступ цього та минулого року, він не буде відрізнятися нічим. Окрім того, що цього року буде можливість подати електронну заяву у свій кабінет з 1 серпня. Інших змін немає.

Якщо ми говоримо про закон, який звільнив здобувачів повної загальної середньої освіти від обов’язкової державної підсумкової атестації, то наголошую на тому, що цей закон не скасовує проведення ЗНО для тих випускників, які мають вступити до закладу вищої освіти. Іншого шляху вступу немає. Ми зобов’язанні забезпечити чесний та прозорий вступ.

– А чи не було б логічно продумати інший шлях, зважаючи на те, що все-таки зібрати дітей разом, щоб вони писали ЗНО – це епідеміологічний ризик?

– МОН забезпечило всі необхідні засоби індивідуального захисту. З четверга почалась перевірка щодо наявності засобів на пунктах тестування. Спершу в нас було 1714 пунктів, а потім їх стало дещо менше. В окремих школах Києва пункти були переведені в область, тому були виявлені особи (хворі на коронавірус, – ред.), які мали доступ до приміщень.

– У тих, хто наважиться здавати ДПА в формі ЗНО будуть якісь переваги при вступі ?

– Це два процеси в одному. Законом “Про повну загальну середню освіту” передбачено, що в нас є ДПА у формі ЗНО. Якщо здобувачі освіти звільнені від підсумкової атестації, вони мають право написати свою ДПА в формі ЗНО. Якщо ви цього року складаєте ЗНО, ви можете використати свій результат на наступний рік.

– Тобто можна ДПА не складати, а складати ЗНО і ніякої різниці не буде?

– Так, можна. Ви отримаєте результат ЗНО в шкалі оцінювання до 200. А потім вам оцінку за ЗНО трансформують від 1 до 12. Цю оцінку отримує школа і виставляє вам в документ про освіту. Якщо ви хочете, щоб вам врахували ваші бали вже від 1 до 12, то вам в шкалі ДПА буде цей результат (балів за ЗНО, – ред). Тепер це один процес.

– Освітній омбудсмен заявив, що за його інформацією ЗНО хочуть скасувати. Чи є у вас інформація, що від ЗНО відмовляться?

– В нас є затверджені стратегії оцінювання в Україні. Я не знаю прізвище наступного міністра, але сподіваюсь ніхто в Україні не підважить права на справедливе оцінювання та право на чесний і прозорий вступ.

– Ви заявляли, що МОН розробило кілька сценаріїв щодо дати складання ЗНО. А чому не пішли по сценарію перенесення ЗНО на серпень?

– Комісія техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій затвердила показники: якщо 50% областей не відповідають умовам і не перейшли до адаптивного карантину, якщо є 60 активних хворих на 100 тисяч населення. Якщо ці показники досягнуті, розгортаємо інший сценарій. Але сьогодні, ці показники не досягнуті.

ЗНО відбудеться! Сьогодні комісія прийняла рішення, що епідеміологічна ситуація дозволяє провести зовнішнє незалежне оцінювання з 25 червня по 17 липня, відповідно до всіх рекомендацій Головного державного санітарного лікаря.

– Якщо показники дозволяють провести ЗНО, навіщо було скасовувати пробне ЗНО?

– Пробне ЗНО було скасовано, виходячи з загрозливої кількості захворювань в окремих великих містах. Це Львів та Київ.

– Скасування пробного ЗНО вплине на те, що результати тестування під час основної сесії можуть бути нижчими?

– Ні, воно не впливає. Результати пробного ЗНО мало на меті ознайомити учасників з процесом. Випускники цього року занурювалися в атмосферу ще минулого року, тому тут не можна говорити, що хтось в нерівних умовах. Безперечно, випускники 10-их класів могли би бути краще підготовлені до наступного року. Але пандемія вносить свої корективи, на які ми, на жаль, не маємо впливу.

– Чи буде змінена дата старту вступної кампанії цього року?

– Вона зміщена вже. Вступна кампанія розпочнеться з 1 серпня з реєстрації в електронних кабінетах. Прийом заяв триває з 13 до 22 серпня, до 16 серпня – для тих, хто складає вступні іспити замість ЗНО. Подача документів для зарахування на бюджет закінчиться 31 серпня о 6:00. Зарахування вступників на бюджет – до 5 вересня. З 15-17 вересня починаємо навчальний рік для першого курсу.

– Ви не виключали, що вступна кампанія завершиться в жовтні. Чому МОН відмовилось від цієї ідеї?

– У нас було два варіанти проведення ЗНО. Перший варіант: 25 червня – 17 липня. Тоді вступна кампанія розпочинається 1 вересня. Якби у нас ЗНО відбулося в серпні, вступна б завершилась у жовтні.

– Чи будуть зміни в правилах прийому до ВНЗ цього року?

– Зміни відбулись. Вони пов’язані зі зміщенням термінів вступної кампанії. Інших змін не було передбачено. Сподіваюсь, що вже нічого не підважить умови прийому.

– Чи буде цього року менше абітурієнтів ніж у попередній рік?

– Ні, я не думаю що станеться так, що буде менше абітурієнтів. В нас достатньо бюджетних місць для того, щоб цьогорічні випускники могли вступати до ВНЗ.

– Чи не стане їх менше за рахунок абітурієнтів з окупованих територій? Адже зараз ускладнений перетин КПВВ.

– Не стане менше. Майже 100 закладів сьогодні готові брати вступників з окупованих територій за спрощеною схемою. Ми працюємо над змінами і хочемо зробити їм таку схему, за якою вступають абітурієнти з Криму. Тобто кожен ВНЗ буде мати квоту, яку вони зможуть використовувати. Для цього треба змінити закон. Сподіваємось, до початку вступної кампанії – організуємо.

– Чи відомо скільки абітурієнтів вступатиме з окупованого Донбасу та Криму?

– Невідомо, але в нас більше ніж 1,5 тисячі осіб зголосилося на ЗНО з цієї території. Вони мають право складати ЗНО, не хочуть – ми пропонуємо інший варіант – це освітній центр.

 

– Коли ми вже отримаємо постійного міністра освіти?

– Не знаю. Я не приймаю рішень.

– Чи вас якимось чином долучали до відбору кандидатів?

– Ні, працюю заступником міністра. А на мене просто поклали виконання обов’язків. Я не маю права радити президенту або прем’єру з приводу кадрових призначень.

– Ви самі претендуєте на цю посаду? Були перемовини?

– Зі мною були перемовини, але я поки що працюю заступником міністра, на якого покладено виконання обов’язків.

– Обговорювалось, що на посаду міністра претендує близько 10 кандидатур. Чи є якісь критерії відбору? Чи це виключно політичне рішення уряду та президента?

– Я не можу це коментувати. Я не була на співбесідах з потенційними претендентами.

– У Раді були заяви, що призначать Сергія Шкарлета, в якого достатньо цікава біографія, в тому числі співпраця з Партією регіонів. Чи готові ви залишитись в міністерстві, якщо він буде ним керувати?

– Для мене це теж непросте питання. Але для мене пріоритет – це проведення ЗНО. Все зроблю від мене залежне, щоб був організований безпечний процес. Я для себе вирішила, що проведення ЗНО залишається для мене пріоритетом, а згодом – прийму рішення.

– Чи немає ризиків, що буде скасована або загальмована реформа Нової української школи (НУШ)?

– Ми рухаємось тим шляхом, який був передбачений. В програмі діяльності уряду записано продовження реформи, і я сподіваюсь, що це не буде згорнуто. Нам вдалось зберегти 1,06 мільярда на НУШ. Прикро, що ця стаття теж піддалась секвестру. Але поки що ми і не могли організувати підвищення кваліфікації вчителів. Домовлялись з прем’єром, що ми повернемось до цього питання після виходу з карантину.

– Чи є статистика скільки іноземних абітурієнтів вступають в українські ВНЗ?

– У 2019 році в українські виші вступило 80 470 (70 696 основне навчання) студентів зі 158 країн світу.

– У зв’язку з карантином чи другою хвилею коронавірусу, чи не буде у наших абітурієнтів, які хочуть вступити за кордон, проблем? Чи зможе міністерство їм допомогти, можливо на міжурядовому рівні?

– Як я розумію, найбільша їх проблема це закритий кордон. Поки що ми переступили цей поріг. В нас 42 випадки захворювання на 100 тисяч осіб. А якщо менше ніж 40, тоді можуть бути відкриті кордони. Але вступна кампанія, наприклад, в польські університети теж зміщена у часі.

– Чи показав карантин необхідність вносити якісь додаткові зміни в законодавство, окрім закону про скасування ДПА?

– Так, ми виходимо на фінішну пряму зі змінами до положення про навчання з використанням технологій дистанційного навчання. Думаю, що наступного тижня це положення вже буде оприлюднено. Найближчим часом ми його і приймемо. Будемо працювати над проектом “Єдина освітня електронна платформа” та Всеукраїнською школою онлайн.

– Як пережили карантин заклади інклюзивної освіти? Бачимо багато занепокоєння, що ця тема якось перейшла на другий план, начебто за цих дітей перестали піклуватись.

– Ні, в жодному випадку. Зараз інклюзивні ресурсні центри в областях, де є пом’якшення карантину, вже працюють для того, щоб всі особи могли пройти комплексну оцінку. Вона є підставою для зарахування дітей в інклюзивні групи, в заклади дошкільної або середньої освіти з 1 вересня.

Також для такої дитини складається індивідуальна програма розвитку і надається додаткова психолого-педагогічна допомога. Там нічого не змінилось, ми тримаємо руку на пульсі. Хочемо прийняти стратегію інклюзивного навчання.

Анастасія Світлевська
Владислав Красінський

РБК-Україна

Як отримати документи про освіту без ДПА?

Заклади освіти мають видати свідоцтва про здобуття повної загальної середньої освіти і додатки до них випускникам, які цього року не бажають проходити державну підсумкову атестацію.

Про це йдеться у роз’ясненні Міністерства освіти і науки щодо набрання чинності законом, що звільняє від ДПА учнів, які завершують здобуття повної загальної середньої освіти у 2019/20 навчальному році.

Разом з тим, керівникам закладів загальної середньої та професійної (професійно-технічної) освіти рекомендовано виявити випускників, які бажають пройти ДПА.

Для цього рекомендовано у найкоротші терміни отримати заяву-підтвердження бажання пройти ДПА у закладі освіти чи у формі ЗНО. Заява має бути від повнолітніх здобувачів або від одного з батьків чи інших законних представників неповнолітніх.

«Випускникам, які не бажають проходити ДПА, необхідно видати свідоцтва про здобуття повної загальної середньої освіти і додатки до них із записом «звільнений(а)» у відповідній графі бланку додатку», – зазначають у Міносвіти.

Для випускників, які бажають пройти ДПА у формі ЗНО, закладам необхідно: організувати підвезення учасників до пунктів тестування; після отримання від УЦОЯО результатів ДПА у формі ЗНО видати свідоцтва про здобуття повної загальної середньої освіти, зазначивши результати у відповідній графі бланку додатку.

Для випускників, які хочуть пройти ДПА у закладі освіти, закладам необхідно: перевірити наявність права проходити ДПА саме в закладі освіти; організувати ДПА в письмовій формі за завданнями та у строки, затверджені керівником закладу освіти, але не пізніше закінчення навчального року; після проходження ДПА видати свідоцтва про здобуття повної загальної середньої освіти із зазначенням результатів ДПА у відповідній графі бланку додатку.

Окрім того, здобувачі освіти, які претендують на Золоту або Срібну медаль, мають право отримати такі медалі без проходження ДПА.

Роз’яснення щодо завершення 2019/2020 навчального року. Лист МОН.

Щодо реалізації Закону України «Про внесення змін до деяких законів
України щодо окремих питань завершення 2019/2020 навчального року». Лист МОН № 1/9-338 від 22.06.20 року.

Шановні колеги!

18 червня 2020 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань завершення 2019/2020 навчального року», згідно з яким у зв’язку зі здійсненням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), здобувачі освіти, які завершують здобуття повної загальної середньої освіти у 2019/2020 навчальному році, звільняються від проходження державної підсумкової атестації. Здобувачі освіти, які завершують здобуття повної загальної середньої освіти у 2019/2020 навчальному році, мають право пройти державну підсумкову атестацію, у тому числі у формі зовнішнього незалежного оцінювання, за власним бажанням.

Закон звільняє від державної підсумкової атестації (далі – ДПА) у будь-якій формі (як в закладі освіти, так і у формі зовнішнього незалежного оцінювання) всіх здобувачів освіти (незалежно від форми здобуття освіти), які завершують здобуття повної загальної середньої освіти. При цьому, Закон не звільняє від проходження зовнішнього незалежного оцінювання здобувачів освіти, які планують вступати до закладів вищої освіти, у 2020 році.

Зважаючи на зазначене, рекомендуємо керівникам закладів загальної середньої та професійної (професійно-технічної) освіти (далі – заклади освіти):

1) встановити здобувачів освіти, які виявляють бажання проходити ДПА. Для цього рекомендуємо керівникам закладів освіти отримати у найкоротший строк від повнолітніх здобувачів освіти або одного з батьків, інших законних представників неповнолітніх здобувачів освіти, підтвердження (у формі письмової заяви) їхнього бажання проходити ДПА у закладі освіти чи у формі ЗНО. Заява у довільній формі може бути подана до закладу освіти особисто або у відсканованому вигляді електронною поштою (кінцевий термін і спосіб подання заяви визначає заклад освіти);

2) організувати видачу здобувачам освіти, які не виявили бажання проходити ДПА, свідоцтв про здобуття повної загальної середньої освіти, у тому числі додатків до них із записом «звільнений(а)» у відповідній графі бланку додатку;

3) у випадку виявлення бажання проходження ДПА у формі ЗНО:

  • організувати підвезення здобувачів освіти до пунктів тестування;
  • після отримання від УЦОЯО результатів ДПА у формі ЗНО видати свідоцтва про здобуття повної загальної середньої освіти із зазначенням таких результатів у відповідній графі бланку додатку до них;

4) у випадку виявлення бажання проходження ДПА у закладі освіти (не у формі ЗНО):

  • перевірити наявність права у конкретного здобувача освіти проходити ДПА саме в закладі освіти (таке право мають лише категорії здобувачів освіти, визначені пунктами 6-12, 14-16, 18 розділу ІІ Порядку проведення державної підсумкової атестації, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 07 грудня 2018 року № 1369, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02 січня 2019 року за № 8/32979 (далі – Порядок));
  • організувати проведення ДПА в письмовій формі за завданнями та у строки, затвердженими керівником закладу освіти, але не пізніше закінчення навчального року;
  • після проходження ДПА видати свідоцтва про здобуття повної загальної середньої освіти із зазначенням результатів ДПА у відповідній графі бланку додатку до них.

Слід пам’ятати, що ДПА в закладі освіти слід проводити з урахуванням вимог, визначених абзацом дев’ятнадцятим пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів». Контроль за проведенням атестації в закладі освіти здійснюється його засновником (уповноваженим ним органом управління у сфері освіти).

Здобувачі освіти, які претендують на нагородження Золотою або Срібною медалями та звільнені від проходження ДПА Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань завершення 2019/2020 навчального року», мають право на отримання таких медалей без проходження ДПА.

Щодо свідоцтв про здобуття повної загальної середньої освіти

Здобувачам освіти, які висловили бажання не проходити ДПА (у будь-якій формі) свідоцтва про здобуття повної загальної середньої освіти мають бути видані невідкладно, але в будь-якому випадку не раніше дати видачі відповідного свідоцтва, що у ньому зазначена.

Здобувачам освіти, які висловили бажання проходити ДПА (незалежно від їй форми) свідоцтва про здобуття повної загальної середньої освіти видаються після проведення ДПА та відображення її результатів у додатку до свідоцтва, але в будь-якому випадку не раніше дати видачі відповідного свідоцтва, що у ньому зазначена.

Привертаємо увагу, що на підставі письмової заяви здобувача освіти з мотивованою та обґрунтованою потребою у виправленні документа про освіту керівник закладу освіти має право звернутися про заміну документів та їх карток до відповідного департаменту (управління) освіти і науки обласних, Київської міської державних адміністрацій. Такі виправлення документа та заміна картки здійснюються на підставі письмової заяви його власника на ім’я керівника відповідного закладу освіти згідно з Порядком замовлення документів про базову середню освіту та повну загальну середню освіту, видачі та обліку їх карток, затвердженого наказом МОН від 10 грудня 2003 року № 811, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 лютого 2004 року за № 201/8800 (із змінами).

Одночасно звертаємо увагу на те, що дата видачі додатка до свідоцтва про здобуття повної загальної середньої освіти не обов’язково має співпадати з датою видачі самого свідоцтва (при цьому, додаток не може бути виданий раніше, ніж свідоцтво). Зважаючи на це, на підставі письмової заяви здобувача освіти, з мотивованою та обґрунтованою потребою у виправленні додатка до свідоцтва про здобуття повної загальної середньої освіти, що не потребує одночасного виправлення картки свідоцтва, заклад освіти має право видати такому здобувачу освіти тільки виправлений додаток (без одночасної заміни картки свідоцтва про здобуття повної загальної середньої освіти).

Випуск (відрахування) із закладу освіти з видачею документів про освіту оформлюється наказом керівника закладу освіти (в межах навчального року) на підставі рішення педагогічної ради закладу освіти.

З метою організації видачі документів про повну загальну середню освіту особам, визначеним пунктом 7 розділу ІІ Порядку, рекомендуємо пропонувати зазначеним особам пройти ДПА в закладі освіти. В іншому випадку зазначені особи не зможуть отримати документ про повну загальну середню освіту у зв’язку з відсутністю будь-якого підтвердження відповідності результатів навчання державним стандартам освіти.

З метою організації видачі документів про повну загальну середню освіту особам, визначеним пунктом 11 розділу ІІ Порядку, такі особи мають пройти річне оцінювання за 11 клас та за Їхнім бажанням можуть пройти ДПА у закладі освіти або у формі ЗНО. У випадку, якщо зазначені особи не були зараховані до закладів освіти на території, підконтрольній Україні, і не мають результатів річного оцінювання, для них не може бути замовлено та видано документи про повну загальну середню освіту. Також пропонуємо довести до відома здобувачів освіти з окупованої, неконтрольованої території інформацію про можливість скористатися спрощеним механізмом вступу до закладів вищої освіти відповідно до Порядку прийому для здобуття вищої та професійно-технічної освіти, які проживають на тимчасово окупованій території України (наказ Міністерства освіти і науки України від 24 травня 2016 року № 560, зареєстрований у Міністерстві юстиції України від 31 травня 2016 року за № 795/28925) та Порядку прийому для здобуття вищої, фахової передвищої та професійної (професійно-технічної) освіти осіб, місцем проживання яких є тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях (наказ Міністерства освіти і науки України від 21 червня 2016 року № 697, зареєстрований у Міністерстві юстиції України від 01 липня 2016 року за № 907/29037).

Разом із цим, інформуємо, що на найближчому засіданні Уряду запропоновано до розгляду проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України «Про закінчення 2019/2020 навчального року в закладах загальної середньої та професійної (професійно-технічної) освіти», згідно 3 яким закінчення 2019/2020 навчального року відбувається:

  • для учнів закладів загальної середньої освіти, які продовжують здобувати повну загальну середню освіту у 2020/2021 навчальному році, не пізніше 1 липня 2020 року;
  • для учнів закладів загальної середньої освіти, які завершують здобуття повної загальної середньої освіти, упродовж 10 робочих днів після визначення результатів додаткової сесії зовнішнього незалежного оцінювання, але не пізніше 31 серпня 2020 року;
  • для учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти не пізніше 31 липня 2020 року.

З повагою
Т. в. о. Міністра                    Любомира Мандзій

 

Джерело

МОН винесло на обговорення положення про дистанційну форму навчання

Міністерство освіти і науки винесло на громадське обговорення проєкт положення про дистанційну форму здобуття загальної середньої освіти.

Проєкт розмістили на сайті міністерства.

Як зазначають у відомстві, положення має врегулювати проведення дистанційного навчання у школах за двома напрямами:

  • дистанційна форма як окрема форма здобуття освіти;
  • використання технологій дистанційного навчання під час організації здобуття освіти за різними формами (денною, вечірньою, заочною, мережевою, екстернатною, сімейною (домашньою), педагогічним патронажем).

“Планується спрощення процедур організації дистанційного навчання для закладів освіти і здобувачів освіти, які бажають навчатися дистанційно. У тексті проєкту акта враховано особливості дистанційного навчання під час карантину, а також передбачено умови для реалізації змішаного навчання.

Проєктом акта не передбачено положення щодо оплати праці, наповнюваності класів (груп), штатного розпису, оскільки ці питання належать до предмета регулювання інших нормативних актів”, – пояснили у МОН.

Ознайомитись із проєктом можна у документі нижче: