Daily Archives: 03/07/2020

Ситуація в освіті є тривожною – Лілія Гриневич

Призначення на посаду в.о. міністра освіти Сергія Шкарлета може привести до зміни мовної політики в українській системі освіти. Про це заявила міністр освіти України в 2016-2019 роках Лілія Гриневич під час Київського безпекового форуму , повідомляє segodnya.ua.

“Призначення людини з антимайданними цінностями, члена Партії регіонів, людини, яка неодноразово публічно засвідчувала, що поділяє їхні підходи, може призвести до зміни мовної політики в системі освіти”, – вважає Гриневич.

Екс-міністр нагадала, що попередня влада змогла захистити у Венеціанській комісії позиції щодо мови в освіті.

“І зараз цей трансформаційний процес якраз відбувається. І його дуже легко поставити на стоп під впливом різноманітних облудних речей, які будуть дуже добре вписуватися в російську рамку”, – підкреслила вона.

Також Гриневич вважає, що зараз ситуація у сфері освіти є тривожною.

“Як тільки розпочалася ця ідея про скасування ЗНО, суспільство піднялося. Тому що завдяки цій реформі дали можливість вступати дітям чесно і за власними результатами”, – сказала екс-міністр.

Згідно з її словами, ризик з’явився і для Нової української школи, яку почав впроваджувати уряд Арсенія Яценюка.

“Ця реформа вже йде, але попереду ще дуже багато складних етапів. І є велика проблема, якщо ми будемо бачити поточний бездіяльність уряду щодо цієї реформи”, – додала Гриневич.

Вища освіта і карантин: досвід дистанційного навчання в Університеті Грінченка

Безсумнівно, карантин став викликом для усієї системи освіти. Проте Київський університет імені Бориса Грінченка зміг належно та оперативно відповісти на нього.

Однією з основних передумов успішної організації освітнього процесу під час карантину стало впровадження колективом університету дистанційних технологій ще задовго до пандемії. Так, станом на початок березня 2020 року, понад 80 % навчальних дисциплін з розкладу в Університеті Грінченка вже були забезпечені власними електронними навчальними курсами (ЕНК), створеними у системі електронного навчання LMS Moodle. 

З 2019 року викладачі університету мають можливість створювати навчальні відеоматеріали у спеціально обладнаних Студіях дистанційного навчання, серед яких: відеолекції, відеопрезентації, відеоінструкції, скрінкасти тощо. У подальшому вони використовуються для організації технологій змішаного та перевернутого навчання. За допомогою сучасного обладнання студій можна організовувати вебінари, онлайн-конференції та надалі використовувати їх записи.

Також для ефективної роботи викладачів і студентів застосовувалися й інші сервіси та платформи: Coursera; сервіси Google Suite, зокрема Hangouts Meet для організації відеозанять (лекцій, практичних, семінарських), Classroom (для пришвидшення обміну файлами між викладачами та студентами); Webex Meet та Skype. Окрім корпоративної електронної пошти, для оперативної комунікації грінченківці користувалися популярними месенджерами.

Варто зазначити, що усі практичні заняття відбувалися за графіком та проводилися за допомогою відеозв’язку. Викладачі організовували онлайн-тренування, записували наочні інструкції для виконання необхідних завдань, а студенти у відповідь надсилали детальні та креативні відеозвіти. Також, залежно від дисципліни чи освітньої програми, практичні заняття відбувалися у режимі колективних чи індивідуальних онлайн-зустрічей. Все це допомагало швидко надавати зворотній зв’язок та об’єктивно оцінювати результати кожного студента. Використання сучасних інформаційних технологій дозволяло забезпечити продуктивну двосторонню роботу між усіма учасниками освітнього процесу зі збереженням високої якості його реалізації.

Разом з тим, грінченківці із задоволенням проявляли ініціативу та організовували додаткові активності поза навчанням, як от спілкування у месенджерах за допомогою коротких відео англійською мовою, прямі ефіри у соцмережах із щоденною ранковою зарядкою тощо.

Під час карантину працівники навчальних частин щоденно здійснювали моніторинг виконання розкладу, участь студентів і працівників у роботі на дистанційних та онлайн-платформах.

Про відновлення справедливості у питанні оплати праці педагогічним працівникам закладів дошкільної і позашкільної освіти

Засідання Верховної Ради у п’ятницю, 3 липня, розпочнеться з традиційної години запитань до уряду. Сьогодні на перше читання виноситься “Проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо відновлення справедливості у питанні оплати праці педагогічним працівникам закладів дошкільної і позашкільної освіти”.

Про що йдеться? Далі – пояснювальна записка:

Комітет Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій на своєму засіданні 17 червня 2020 року (протокол № 34) розглянув проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення справедливості у питанні оплати праці педагогічним працівникам закладів дошкільної і позашкільної освіти  (реєстр. № 2180 від 25.09.2019), поданий народними депутатами України І.Констанкевич, Л.Білозір, М.Кучером, І.Гузем та іншими.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про дошкільну освіту» та Закону України «Про позашкільну освіту», якими підвищити рівень оплати праці педагогічних працівників дошкільної та позашкільної освіти. Запропоновані зміни фактично дублюють окремі положення статті 61 Закону України «Про освіту» щодо посадових окладів, встановлення доплат, надбавок, премій, інших видів заохочень, надання матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань. Зокрема, законопроектом встановлюється наступне:

– посадовий оклад педагогічного працівника закладу дошкільної освіти і закладу позашкільної освіти найнижчої кваліфікаційної категорії встановлюється в розмірі трьох мінімальних заробітних плат;

– посадовий оклад педагогічного працівника закладу дошкільної освіти та закладу позашкільної освіти кожної наступної кваліфікаційної категорії підвищується не менше, ніж на 10 відсотків;

– педагогічним працівникам закладів дошкільної освіти встановлюються щомісячні надбавки за вислугу років у розмірах:

понад три роки – 10 відсотків;

понад 10 років – 20 відсотків;

понад 20 років – 30 відсотків посадового окладу;

  • педагогічний працівник закладу дошкільної освіти, який пройшов сертифікацію, отримує щомісячну доплату в розмірі 20 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати) пропорційно до обсягу педагогічного навантаження протягом строку дії сертифіката;
  • педагогічним працівникам закладів дошкільної освіти встановлюються доплати за наукові ступені та вчені звання відповідно до закону.

Також законопроект пропонує встановити посадовий оклад помічників вихователів та нянь в розмірі не менше ніж 50 відсотків посадового окладу педагогічного працівника закладу дошкільної освіти найнижчої кваліфікаційної категорії.

До Комітету надійшли експертні висновки щодо законопроекту № 2180, які містять низку зауважень і пропозицій щодо необхідності удосконалення законопроекту.

Головне науково-експертне управління Верховної Ради України у своєму висновку зазначає, що за результатом розгляду у першому читанні законопроект доцільно повернути на доопрацювання.

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету ухвалив рішення, що зазначений законопроект має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення оплати праці педагогічним працівникам). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону). 

Комітет Верховної Ради України з питань інтеграції України з Європейським Союзом визнав його положення такими, що регулюються національним законодавством країн-членів Європейського Союзу та не підпадають під дію міжнародно-правових зобов’язань України у сфері європейської інтеграції.

Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів зазначає, що законодавча пропозиція стосовно визначення в законах «Про дошкільну освіту» і «Про позашкільну освіту» посадового окладу педагогічного працівника закладів позашкільної та дошкільної освіти найнижчої кваліфікаційної категорії в розмірі трьох мінімальних заробітних плат не узгоджується з положеннями пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII, згідно з яким мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів рекомендує повернути законопроект суб’єктам права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

Міністерство соціальної політики України  у своєму висновку не підтримує законопроект, також зазначивши, що згідно з чинним законодавством мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для нарахування заробітних плат та інших виплат. Вона виступає нижньою межею оплати праці в нормальних умовах праці та включає не лише тарифну частину заробітної плати, а й інші складові, крім компенсаційних виплат за відхилення від нормальних умов та деякі виплати стимулюючого характеру. Формування схеми посадових окладів працівників установ, закладів і організацій, що фінансуються з бюджету, відбувається на основі мінімального розміру посадового окладу (тарифної ставки), встановленого Кабінетом Міністрів України, та міжпосадових (міжкваліфікаційних) співвідношень розмірів посадових окладів (тарифних ставок) і тарифних коефіцієнтів.

Міністерство освіти і науки України, в цілому підтримуючи ініціативи, спрямовані на підвищення рівня соціального захисту педагогічних працівників, висловлює низку зауважень до законопроекту. Зокрема,  звертає увагу на те, що відповідно до ч. 2 статті 9 закону України «Про оплату праці» умови розміру оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України. Статтею 67 зазначеного Закону визначено, що системами оплати праці є тарифна та інші системи, що формуються на оцінках складності виконуваних робіт і кваліфікації працівників.

Народні депутати України – члени Комітету відзначають актуальність і своєчасність вирішення питання підвищення оплати праці в сфері дошкільної та позашкільної освіти. Разом з тим, висловлюють низку зауважень до законопроекту, які також містяться у вищезазначених експертних висновках. Зокрема:

  • Дублювання норм Закону України «Про освіту» в інших галузевих законах є недоцільним і не узгоджується з вимогами законодавчої техніки.
  • Відсутність належного фінансово-економічного обґрунтування є порушенням вимог ч.1.ст. 27 Бюджетного кодексу України та ч.3 статті 91 Регламенту Верховної Ради України. Натомість, за орієнтовними розрахунками Міністерства фінансів України лише збільшення посадового окладу педагогічного працівника найнижчої категорії до розміру трьох мінімальних заробітних плат потребуватиме додаткових коштів з державного та місцевого бюджетів на 2020 рік в обсязі понад 222,3 млрд. грн.
  • Некоректно вказаний порядок набрання чинності Закону «з дня, наступного за днем його опублікування», оскільки реалізація його положень потребує оновлення підзаконної нормативно-правової бази, на яке Кабінету Міністрів України надається один місяць (п. 2 розділу ІІ проекту), та здійснення низки практичних заходів. У зв’язку із цим потрібно визначити певний період набрання чинності цим Законом.
  • Встановлення посадового окладу помічникам вихователя та нянь залежно від посадового окладу педагогічного працівника не є коректним з огляду на те, що ці посади не відносяться до посад педагогічних працівників.

Враховуючи викладене, а також рішення підкомітету з питань раннього розвитку та дошкільної освіти від 1 червня 2020 року рекомендувати направити законопроект № 2180 на доопрацювання з урахуванням пропозицій, зазначених у цьому Рішенні, Комітет в и р і ш и в:

  1. Рекомендувати Верховній Раді України відповідно до пункту 3 частини першої статті 114 Регламенту Верховної Ради проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення справедливості у питанні оплати праці педагогічним працівникам закладів дошкільної і позашкільної освіти (реєстр. № 2180 від 25.09.2019), поданий народними депутатами України І.Констанкевич, Л.Білозір, М.Кучером, І.Гузем та іншими, за наслідками розгляду у першому читанні направити на доопрацювання.
  2. Рекомендувати Міністерству освіти і науки України створити робочу групу з метою напрацювання до 15 липня механізму підвищення оплати праці педагогічним працівникам. Включити до складу робочої групи народних депутатів України, у тому числі народних депутатів України-членів Комітету з питань освіти, науки та інновацій.
  3. Доручити виступити від Комітету при розгляді цього питання на пленарному засіданні Верховної Ради України народному депутату України, Голові Комітету з пи-тань освіти, науки та інновацій С. Бабаку.

Джерело

План роботи МОН на друге півріччя 2020 року

Новопризначений виконуючий обов’язки міністра освіти Сергій Шкарлет розповів про напрямки роботи та нові цілі міністерства. 

План роботи Міністерства освіти і науки України на друге півріччя 2020 року Шкарлет презентував під час засідання Комітету Верховної Ради з питань  освіти науки та інновацій 1 липня. 

Очільник міністерства розповів про майбутні плани та зміни в сфері освіти, науки та інновацій, а також виокремив ключові завдання в організації навчальних процесів під час пандемії. 

В сфері шкільноїінклюзивної та позашкільної освіти:

  • Затвердження державного стандарту базової середньої освіти, тобто створення умов для переходу в 2022 до реалізації реформи Нова українська школа на рівні базової середньої освіти 5-9 клас.
  • Організація та проведення в 2020-2021 – року математики в Україні.
  • Затвердження професійного стандарту за професією вчитель закладу загальної середньої освіти, керівник закладу загальної середньої освіти, директор навчально-виховного закладу практичний психолог та інші.
  • Подальша реалізація проекту «Спроможна школа для кращих результатів».
  • Забезпечення шкіл електронно-освітніми ресурсами, комп’ютерним та мультимедійним обладнанням під час пандемії, а також сучасними меблями та обладнанням для природничо-технічних кабінетів, а також STEAM-лабораторій.
  • Запуск національної освітньої електронної платформи.
  • Затвердження нового порядку організації інклюзивного навчання в закладах загальної та середньої освіти.
  • Затвердження порядку проживання та утримання учнів в пансіонних закладах освіти.
  • Розроблення нової редакції закону «Про позашкільну освіту» – розширення можливостей дітей.
  • Забезпечення участі України в міжнародному порівняльному дослідженні природничо-математичної освіти TIMSS-2023.
  • Забезпечення участі України в міжнародному дослідженні якості освіти PISA 2021.

У сфері професійної освіти:

  • Розроблення та подання до Кабміну проекту закону «Про професійну освіту».
  • Законодавче регулювання створення єдиної системи професійної освіти в Україні.
  • Створення навчально-практичних центрів в закладах професійної освіти за кошти державного бюджету.
  • Розроблення рекомендацій з оптимізації мережі професійної освіти державної та комунальної форм власності на основі проведення аудиту регіональних мереж системи професійної освіти.
  • Розроблення проекту нової системи фінансування державного замовлення на підготовку кваліфікованих робітників. 
  • Оновлення змісту професійної освіти, зокрема, розроблення стандартів професійної освіти та освітніх програм на компетентнісній основі.
  • Залучення представників бізнесу до освітнього процесу в закладах професійної освіти, зокрема, розширення можливостей індивідуального оформлення навчання.
  • Проведення регіональних та всеукраїнських конкурсів фахової майстерності, в тому числі міжнародного конкурсу WORLDSKILLS.

В сфері вищої освіти та освіти дорослих:

  • Забезпечення фінансової автономії закладів вищої освіти для здійснення власної діяльності.
  • Подальша акредитація формули фінансування закладів вищої освіти за результатами їх діяльності.
  • Пілотування електронної системи моніторингу працевлаштування випускників.
  • Завершення розроблення стандартів вищої освіти всіх рівнів на компетентнісній основі.
  • Підписання кредитної угоди з міжнародним банком реконструкції розвитку для продовження реформування вищої освіти – 200 млн євро.
  • Пілотування єдиного державного кваліфікаційного іспиту за технологіями ЗНО для регульованих професій.
  • Розроблення та винесення на розгляд Уряду проектів плану заходів щодо популяризації можливостей здобуття вищої освіти в Україні для іноземних громадян.
  • Розроблення та редакція ліцензійних умов для запровадження електронної діяльності в закладах у сфері  вищої освіти.
  • Розроблення та апробація порядку експерименту про дуальну форму здобуття вищої освіти.
  • Розроблення та внесення на розгляд Уряду закону України «Про освіту дорослих».
  • Розроблення за участі  Національного інституту стратегічних досліджень та Національної академії наук України та винесення на розгляд Уряду стратегії розвитку вищої освіти 2021- 2023 років.
  • Розроблення та внесення на розгляд Уряду проекту державної програми «Відновлення та розбудова мереж гуртожитків для проживання студентів закладів вищої освіти».

 

В сфері науки:

  • Надання фінансової підтримки українським науковцям та інноваційним підприємствам в межах допомоги Україні від ЄС в рамках програми «Горизонт 2020».
  • Забезпечення грантової підтримки найкращих проектів українських вчених в межах конкурсу Національного фонду досліджень.
  • Здійснення заходів щодо приєднання України до грантової програми «Горизонт Європа».
  • Розроблення дорожньої карти інтеграції України до європейського дослідницького простору.
  • Пролонгація державної цільової науково-технічної програми антарктичних досліджень.
  • Вдосконалення механізмів та інструментів реалізації прав учасників освітнього процесу та наукових працівників на академічну мобільність.
  • Скасування оподаткування іноземних грантів на проведення наукових досліджень та розробок.
  • Продовження робіт зі створення національної електронної науково-інноваційної системи.

 

В сфері інновацій:

  • Розроблення та внесення на розгляд уряду законопроекту «Про внесення змін до деяких законів щодо стимулювання діяльності у сфері трансферу технологій».
  • Формування переліку потенційно готових до впровадження розробок створених за бюджетні кошти.
  • Запровадження закордонного патентування за бюджетні кошти.
  • Запровадження  інноваційного ваучеру.
  • Реалізація пілотного проекту зі створення на базі закладів вищої освіти та наукових установ мережі стартап-школа-інкубатор-акселератор.
  • Забезпечення доступу до міжнародних грантових фондів щодо підтримки інновацій та баз даних.
  • Забезпечення функціонування пілотних регіональних центрів трансферних технологій та центрів експертиз і науково-технічних розробок.
  • Проведення заходів, спрямованих на підвищення рівня знань, щодо інноваційної діяльності та розвитку інноваційної культури.

 

Ключові завдання МОН на період пандемії:

  • Створення умов для сталої роботи закладів освіти під час пандемії.
  • Проведення зовнішнього незалежного оцінювання.
  • Організація дистанційного навчання в закладах середньої, професійної та вищої освіти.
  • Організація вступної кампанії до закладів освіти в 2020 році.
  • Розроблення рекомендацій для роботи закладів освіти 2020-2021 навчальному році в умовах пандемії.
  • Розроблення моделей виходу закладів освіти з карантинних обмежень.
  • Розроблення протоколів та рекомендацій, щодо організації роботи закладів загальної та середньої освіти в умовах профілактики та розповсюдження коронавірусу.

Українська правда