Monthly Archives: Серпень 2020

В МОЗ уточнили, хто буде виявляти підозрілі випадки COVID-19 серед учнів шкіл

Виявлення випадків респіраторних захворювань в учнів покладається на керівництво школи.

Так, під час пресбрифінгу на питання, який протокол дій у школі, якщо виявлено 2 і більше людей з підозрою на COVID-19 й хто повинен виявляти цих  людей, відповів міністр охорони здоров’я Максим Степанов. 

 

Ці правила достатньо чітко визначені.

МОЗ розробляв ці правила разом з міністерством освіти та науки.

В цих правилах визначено, що це покладається на керівництво школи, цей обов’язок щодо виявлення, щодо дотримання відповідних правил та виявлення дітей з ознаками респіраторних захворювань.

Як вимірювати температуру, як звертатися до лікарень, в які терміни.

Все це достатньо чітко визначено“, – розповів Степанов.

Також він додав, що відповідальність за дотримання санітарних норм теж покладена на керівництво та власників школи.

Санітарні норми та правила, які розроблені, їх треба виконувати.

Тому що за виконанням цих норм  безпека наших учнів. 

Тому ми поклали цю відповідальність на керівництво шкіл“, – пояснив міністр.

УПЖ

У Києві наступного тижня стартують перевірки шкіл, ліцеїв і університетів

Емоційне вигорання вчителів: як школа може допомогти знизити рівень стресу

МОН: освітян можна преміювати за дистанційну роботу

Працівникам закладів освіти, які проводять заняття в умовах дистанційного навчання, можуть бути встановлені відповідні надбавки.

Про це йдеться у відповіді Міністерства освіти і науки на звернення Профспілки працівників освіти і науки щодо встановлення стимулюючих виплат вчителям та викладачам закладів за роботу в умовах дистанційного навчання, що було надіслане на урядову «гарячу лінію».

В освітньому відомстві зазначають, що відповідно до Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, оплата праці педагогічних працівників установ і закладів освіти провадиться виходячи із встановлених ставок заробітної плати (посадових окладів) з урахуванням підвищень, фактичного обсягу педагогічної роботи, доплат та надбавок.

Вчителям, викладачам закладів освіти, які на період карантину були переведені на роботу в гнучкому та/або дистанційному режимі виплачувалась заробітна плата на загальних підставах з розрахунку заробітної плати, встановленої при тарифікації.

Також у Міносвіти повідомляють, що керівникам закладів надано право у межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах доходів і видатків, установлювати працівникам цих закладів конкретні розміри посадових окладів та доплат і надбавок до них.

«Зокрема, працівникам закладів освіти, які проводять заняття в умовах дистанційного навчання, керівником закладу може бути установлена надбавка за складність і напруженість у роботі у розмірі до 50 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати, тарифної ставки)», – повідомили у Міністерстві освіти і науки.

 

У Києві наступного тижня стартують перевірки шкіл, ліцеїв і університетів

На предмет дотримання карантинних правил проінспектують і гуртожитки навчальних закладів.

Київ готується до початку навчального року. З понеділка в столиці стартують перевірки всіх гуртожитків, університетів, ліцеїв і шкіл. До цих мір вдаються, щоб не допустити поширення коронавирусної інфекції, заявив глава Держпродпотребслужби Києва Олег Рубан, передає «РБК-Україна».

“Сьогодні готуємося до цих процесів. З наступного тижня будуть проводитися моніторинг всіх гуртожитків, всіх вузів, усіх ліцеїв і шкіл з метою недопущення поширення інфекції серед організованих колективів”, – повідомив Рубан.

За його словами, в Госпотребслужбе побоюються, що після відновлення навчання в гуртожитках і дитячих установах можуть статися спалаху коронавируса.

 

Нагадаємо, що після виявлення спалаху COVID-19, в кінці липня закрили на карантин гуртожиток Інституту спеціального зв’язку та захисту інформації Національного університету “« Київський політехнічний інститут імені Сікорського». Там коронавірус підтвердили у 133 курсантів.

З них десятьох госпіталізували до лікарень. Крім того, в лікарню потрапив і один викладач КПІ. Інші курсанти лікуються в гуртожитку під контролем лікарів.

Кількість хворих коронавірусів в Україні продовжує зростати з кожним днем. Станом на ранок п’ятниці, 7 серпня, в країні 78 261 випадок COVID-19.

 

Емоційне вигорання вчителів: як школа може допомогти знизити рівень стресу

Нове дослідження показало, що 93 відсотки американських вчителів початкової школи відчувають високий рівень стресу. Але школи можуть пом’якшити шкідливий вплив стресу належною підтримкою, підкреслюючи важливість  вчителя.

У дослідженні вчені з Університету Міссурі опитали 121 вчителя початкової школи, які відповіли на запитання: «Наскільки напруженою є ваша робота?» та «Як ви справляєтеся зі стресом на роботі ?» Вчителі повідомили про їх рівні вигорання та цинізму, а також почуття досконалості і самоефективності.

Потім дослідники зібрали дані про учнів, тести і показники поведінкових проблем, які спостерігачі провели в класі, щоб зрозуміти, як учні можуть постраждати від стресу, який відчувають їхні вчителі.

Дослідники  визначили 7% вчителів як «добре скоригованих», з низьким рівнем стресу, високим рівнем подолання і низьким рівнем вигорання. Решта викладачі – відчувають високий рівень стресу: 60% учасників дослідження були оцінені дослідниками як «високий рівень стресу/низький рівень вигорання», 30% – були оцінені як «помірне подолання та вигорання», а 3% – «низький опір / високе вигорання »- їх високий стрес, в поєднанні з низькою здатністю справлятися і відсутністю підтримки, привели до високих рівнів вигоряння.

Провідний автор Кіт Херман, професор психології, і його колеги з Університету Міссурі виявили, що «високий рівень стресу, про який повідомляють майже всі вчителі в цьому дослідженні, підтверджує попередні дані, які свідчать про те, що викладання є стресовою професією».

Учительський стрес частково обумовлений тим, що вимоги роботи можуть привести до емоційного виснаження, яке виникає, коли вчителі намагаються впоратися з емоційними потребами своїх учнів на додаток до їх академічним потребам. Не всі учні приходять до школи, щоб вчитися, а ті, що відволікають можуть швидко виснажити емоційну енергію вчителя.

Вигорання не є неминучим, навіть в стресових умовах. Хоча більшість вчителів в дослідженні заявили, що їх робота вимагає великих успіхів, школи можуть відігравати життєво важливу роль, допомагаючи вчителям справлятися зі стресом, стверджують дослідники. Більшість учасників дослідження – 60% – відчували стрес, але змогли уникнути вигоряння при належній підтримці зі сторони школи.

Інвестуючи в служби підтримки і сприяючи емоційному благополуччю вчителів, школи можуть знизити ризик вигоряння і «невидиму проблему» брак вчителів – 16 відсотків вчителів в США змінюють школу або щороку залишають професію.

Отже, як школи можуть допомогти знизити рівень стресу вчителя:

  • Організувати додаткові послуги: семінари з управління стресом або навчання релаксації, які допомагають учителям навчатися швидко долати стрес.
  • Забезпечити проактивний скринінг, який допомагає вловити ранні ознаки вигорання.
  • Розвивати позитивну шкільну культуру, яка може допомогти запобігти багатьом культурним і політичним джерелам стресу. Вчителі часто беруть на себе тягар успіху студента, критикуючи за низькі оцінки. Виховне середовище в школі, засноване на позитивних стосунках між учнями та викладачами, може зменшити почуття ізоляції, одночасно підвищуючи авторитет вчителів.

Щоб  допомогти учням досягти успіхів, не ігноруйте емоційний стан вчителів. Хоча рівень стресу може бути високим, правильна підтримка може допомогти вчителям бути ефективними в класі.

 

Президент підписав закон про збільшення стипендії дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування

Президент Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до статті 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» щодо посилення соціального захисту учнів, студентів (курсантів) з числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та деяких інших осіб» № 785-ІХ, який Верховна Рада ухвалила 14 липня.

Документом передбачено збільшення розміру стипендії та щорічної грошової допомоги на придбання навчальної літератури дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування.

Згідно із законом, дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, особам із їхнього числа, а також учням, студентам (курсантам), які під час навчання та у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків, надано право на отримання соціальної стипендії, посадового окладу в усіх закладах вищої освіти, незалежно від їхнього відомчого підпорядкування.

Розмір соціальної стипендії, посадового окладу становить не менше 150 відсотків розміру прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, а після досягнення такими дітьми 18 років – 150 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його офіційного опублікування, та вводиться в дію з 1 січня 2021 року.

ОПУ

Як директорам доведеться рятувати від вірусу свої школи

Мінздоров’я та головний санітарний лікар розробили «Тимчасові рекомендації щодо організації протиепідемічних заходів у закладах освіти в період карантину у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби».  Фактично, це настанови для директорів шкіл.

Рекомендації МОЗ–це не все, що треба знати навчальним закладам, а тільки «матчастина»: безпечні умови роботи. Тепер Міносвіти має пояснити, як організовувати навчання. Заступниця міністра освіти Любомира Мандзій пообіцяла, що школам надішлють рекомендаційні листи.

Чесно кажучи, «листи щастя» від міністерств трохи запізнилися, вони потрібні були на вчора, бо школам знадобиться час, щоб підготуватися до 1 вересня. Рекомендації  І не тільки школам. Вже зараз мали б  проходити тендери на закупівлю масок, дезінфекторів, термометрів тощо. А на них ще не виділено грошей. Це має зробити місцева влада. Та чи всі місцеві бюджети зможуть упоратися з такими витратами?

 

Взагалі, перш ніж видавати рекомендації про роботу шкіл, не завадило б дізнатися про їхні реальні можливості. Наприклад, у міжнародних рекомендаціях «План дій з відновлення роботи шкіл», розроблених за підтримки ЮНІСЕФ, ЮНЕСКО, Світового банку та WFP, владі радять ретельно зібрати й проаналізувати дані про те, чи спроможні школи підтримувати безпечну діяльність (площа класів, кількість учнів, наявність санітарно-гігієнічних приміщень, як діти добираються додому зі школи тощо). А вже потім починати їх відкривати. Можливо, не всі зразу й не на повний день.

На час карантину Україну ділитимуть на чотири зони. Але в рекомендаціях Мінздоров’я для шкіл про це не згадується. Судячи з усього, вони розраховані на найлегшу, зелену зону. А що з іншими?

Багато норм , які є в сьогоднішніх рекомендаціях МОЗ, давно обговорюються. Але з’явилися й нові. Пояснюємо, які. А також розповідаємо, як розв’язують схожі питання в Китаї (настанови міносвіти країни) та Південній Кореї. У розпорядженні ZN.UA також є поради школам, підготовлені міжнародною спільнотою, — «Керівництво з профілактики та контролю за COVID-19 для шкіл», розроблене за підтримки ЮНІСЕФ, ВООЗ, Червоного Хреста. Треба зазначити, що загалом кроки, які пропонує наш уряд, збігаються з усіма цими рекомендаціями. Однак є й відмінності. Ми зібрали також думки наших педагогів-практиків про нові ідеї.

Згідно з рекомендаціями українського МОЗ, температурний скринінг на вході до школи обов’язковий тільки для вчителів. А учнів щодня опитуватимуть про самопочуття вчителі (педагогічні працівники). Якщо виявлять ознаки ГРВІ, дитину мають ізолювати у спеціально відведене приміщення і повідомити про це батьків.

«Опитування будуть не дуже ефективні, — каже знайома вчителька. — Ми з досвіду знаємо, що деякі батьки посилають до школи хворих дітей: мама зранку дала пігулочку й заспокоїла себе, що якось воно буде. Тому термоскринінг для дітей важливий — це і протиепідемічний захід, і знак для батьків, щоб вони хворих дітей до школи не відправляли».

Як вирішується питання в інших країнах, в рекомендаціях, котрі ми маємо, не сказано. Але цікаво, що в Південній Кореї збір інформації про самопочуття вчителів і учнів розпочинають за два тижні до початку навчання. Тоді ж оцінюються й ризики — кому можна повертатися до школи.

Важливо також оперативно збирати інформацію про епідситуацію в школах. І це не наші телефонограми у райвно. Наприклад, у провінції Юньнань створили спеціальну електронну платформу Yunnan Education Cloud, куди школи щодня завантажують свіжі дані.

Вхід до школи буде дозволений лише в масках, а ось на уроках використовувати їх не обов’язково.

Це означає, що дитина багато разів за день зніматиме й надягатиме маску (отже, вона буде нестерильною). При цьому навряд чи реально для дитини щоразу обробляти руки антисептиком. Куди класти маску, зняту на уроці, — в портфель, на парту? А якщо вона впаде на підлогу?

Чи зобов’язані вчителі бути на уроках у масках, у рекомендаціях МОЗ чітко не сказано. Напевно, вчителів теж стосується рекомендація «захисні маски можуть не використовуватися під час проведення занять у навчальних приміщеннях». А ось у настановах для шкіл Китаю сформульовано однозначно: «Педагогічні працівники неодмінно мають носити маску під час уроку».

Українські рекомендації пропонують уникати скупчень людей, але дозволяють за потреби проводити наради і педради. А ось МОН Китаю зауважує: потрібно уникати будь-яких зібрань і організовувати онлайн-зустрічі.

У шкільній їдальні заборонені «шведський стіл» та самообслуговування. Харчування  – за графіком (аби уникнути скупчення), між столами має бути відстань 1,5 метра, за столом можуть сидіти одночасно не більше чотирьох учнів.

Але це складно зробити в переповненій школі, де діти навчаються у дві зміни, а обід триває три перерви, причому на кожній одночасно харчуються три-чотири класи.

Деякі наші школи  користуються послугами кейтерингових компаній. У настановах Міносвіти Китаю написано: «Під час епідемії їжу ззовні доставляти заборонено».

Цікаво, що раніше обговорювалася ідея дотримуватися відстані 1,5 метра між учнями і в класах. Але для держави це дороге задоволення— потрібно ділити класи на підгрупи, а отже шукати додаткові кабінети і кошти на зарплатню вчителям. Тому у свіжих рекомендаціях про соціальну дистанцію під час уроків не йдеться.

 

А в міжнародних рекомендаціях зазначають: за можливості, відстань між учнями на уроці має бути не менше метра. У Китаї вчителі повинні викладати на подіумі, — це зменшить їх тісну взаємодію з учнями.

Потрібно мінімізувати рух учнів між кабінетами. Наприклад, відмовитися від кабінетної системи і зробити так , щоб один клас був в одному кабінеті впродовж дня. Рекомендовано також розробити такий розклад уроків, щоб у різних класів і груп заняття починалися в різний час.

Так само роблять і в інших країнах. Однак знайома директорка школи не зовсім згодна з такою нормою: «Можна залишити спеціалізовані кабінети фізики, хімії, — туди класи приходитимуть на лабораторні роботи».

Наприкінці робочого дня потрібно проводити дезінфекцію поверхонь — і це не тільки парти, а й стільці, дверні ручки, перила тощо. Така ж рекомендація міститься в настановах інших країн та міжнародних організацій. А ось у МОН Китаю школам пропонують дезінфікувати навіть книжки, іграшки й вентиляційні решітки.

У Південній Кореї дезінфекція шкільних приміщень буває кількох видів: періодична (генеральне прибирання раз на два—три місяці, залежно від епідситуації), щоденна і тимчасова ( якщо в школі виявлено хворого). Отож, школи самостійно виконують тільки щоденну дезінфекцію, а для всього іншого запрошують спеціальну компанію.

Дезінфекція у школах стає чи не найголовнішим завданням. Отже, на прибиральниць ляже додаткове навантаження, причому пов’язане з роботою з дезінфікуючими засобами. Та чи захочуть вони так працювати за свої низькі зарплатні?

У міжнародних рекомендаціях зазначено, що потрібно звернути увагу на очищення та дезінфекцію туалетів, утилізацію сміття, якісне водопостачання. А в нас навіть не всі школи мають туалети у приміщенні. На тлі цього поради МОЗ щодо паперових рушничків, рідкого мила та дезінфекторів у шкільних санвузлах виглядають трохи ідеалістично. Чи знайде місцева влада на них гроші там, де їй бракує коштів навіть облаштувати туалети?

Не в усіх школах є медпрацівники. А в рекомендаціях МОЗ сформульовано завдання і для них. Як бути тим, у кого в медпункті порожньо? У Південній Кореї, де теж не всі школи забезпечені медиками, вакансії на час епідемії планують закрити лікарями-інтернами. Що робитимуть наші школи — невідомо.

Для того, щоб карантин не залишався лише на папері, потрібна санпросвітницька робота. У наших рекомендаціях МОЗ зобов’язує директора провести інструктаж для вчителів, а для дітей  повісити плакати про етикет кашлю та респіраторну гігієну .

У Китаї, за рекомендаціями МОН, у школах проводять заняття з медичної освіти із залученням фахівців. Школи розміщують на своїх сайтах та в соцмережах інформацію про те, як захистити себе під час пандемії.

У міжнародних рекомендаціях також зазначено, що потрібно розширити перелік послуг із психологічної підтримки вчителів та учнів під час пандемії.

Цікаво, чому у нас  для шкіл видали саме рекомендації, а не обов’язковий для виконання наказ? «Отже, моліться на директора школи, щоб він справді переймався дотриманням карантину», — кажуть батьки. Але директори теж не в захваті. «Рекомендації — це означає, що ніхто не бере на себе відповідальності, — кажуть вони. — При цьому немає фінансової автономії шкіл і грошей під ідеї. Дотримання карантинних вимог потребує витрат».

Рекомендації нашого МОЗ дуже загальні і обтічні. Їх варто було б доопрацювати, але часу вже немає.  Вони покладають усі проблеми і всю відповідальність за створення безпечного середовища на директора школи та місцеву владу як її засновника. З одного боку, це не позбавлено логіки, а з іншого — є системні речі, які потрібно організовувати на державному рівні. І відбутися загальними фразами типу «мийте руки, і хай щастить» держава не може.

Оксана Онищенко
Редакторка відділу освіти та науки DT.UA 

 

Організація роботи закладів загальної середньої освіти у 2020/2021 навчальному році

Інструктивно-методичні рекомендації «Щодо організації діяльності закладів дошкільної освіти у 2020/2021 навчальному році»

Генсек ООН запропонував план порятунку глобальної освіти в умовах пандемії

ООН

Школи повинні бути відкриті як можна швидше, як тільки вдасться взяти під контроль поширення інфекції. Про це заявив Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш в своєму відеозверненні, присвяченому питанням освіти в період пандемії. Глава ООН виклав план з чотирьох пунктів, основною метою якого є запобігання катастрофічних наслідків пандемії в сфері освіти.

Генсек ООН нагадав про те, що світ зіткнувся з кризою навчання ще до пандемії: більше 250 мільйонів дітей шкільного віку в різних країнах не мали можливості відвідувати школу; лише чверть учнів середніх шкіл в країнах, що розвиваються закінчували навчання з необхідними базовими навичками.
«Тепер ми стикаємося з катастрофою набагато більшого масштабу, здатної звести нанівець десятиліття прогресу і посилити вкорінену в світі нерівність», – заявив Антоніу Гутерріш.

Пандемія COVID-19, за словами Генсека ООН, привела до найбільшого в сучасній історії провалу в системі освіти по всьому світу. Станом на середину липня школи були закриті в більш ніж 160 країнах, що торкнулося близько мільярда учнів. Принаймні 40 мільйонів дітей у всьому світі не мали можливості вчитися в критично важливий дошкільний рік. Батьки, особливо жінки, були змушені взяти на себе важкий тягар догляду за дітьми та навчання їх на дому.

Під час пандемії уроки проводять по радіо, телебаченню і з використанням інтернет-ресурсів. На фото: діти в Північній Македонії.

Фото ЮНІСЕФ/Дж.Клінчаров Під час пандемії уроки проводять по радіо, телебаченню і з використанням інтернет-ресурсів. На фото: діти в Північній Македонії.

«Не дивлячись на проведення уроків по радіо, телебаченню і в інтернеті, а також на всі зусилля вчителів і батьків, багато учнів і раніше залишаються поза досяжністю, – підкреслив Антоніу Гутерріш. – Учні з обмеженими можливостями, представники меншин і малозабезпечених громад, біженці, а також жителі віддалених районів піддаються найбільшому ризику безнадійно відстати в навчанні ».

Для того щоб спробувати виправити цю плачевну ситуацію, Організація Об’єднаних Націй разом з міжнародними партнерами запускає кампанію під назвою «Врятуйте наше майбутнє», що складається з чотирьох етапів.

По-перше, за словами глави ООН, міжнародному співтовариству необхідно домогтися якнайшвидшого відкриття шкіл. При цьому потрібно оцінити ризики для здоров’я, щоб вони не переважували переваги від відновлення освіти, зазначив Антоніу Гутерріш.

По-друге, як вважає Генсек ООН, слід приділяти пріоритетну увагу сфері освіти при розподілі фінансових потоків. До кризи країни з низьким і середнім рівнем доходу вже мали дефіцит фінансування освіти в розмірі 1,5 трильйона доларів в рік. Зараз цей розрив значно зріс. Бюджети освітніх програм повинні бути захищені від скорочень і, по можливості, збільшені, переконаний Антоніу Гутерріш.

По-третє, на думку глави ООН, слід структурувати освітні ініціативи таким чином, щоб охопити тих, хто піддається найбільшому ризику відставання: дітей і підлітків, що живуть в зонах надзвичайних ситуацій та криз, представників різного роду меншин, а також вимушених переселенців і інвалідів.

«По-четверте, – сказав Генеральний секретар ООН, – потрібно розуміти, що майбутнє освіти створюється вже зараз. У нинішнього покоління є можливість переосмислити педагогічні методи і принципи. Ми можемо зробити крок в напрямку перспективних систем, що забезпечують якісну освіту для всіх – як плацдарм для досягнення глобальних цілей в галузі сталого розвитку ».

«Ми живемо в поворотний для майбутнього дітей і молоді всього світу момент, – підкреслив Антоніу Гутерріш. – Рішення, які окремі країни і міжнародні організації приймають зараз, будуть мати довгострокові наслідки для доль сотень мільйонів молодих людей і перспектив розвитку світу на десятиліття вперед ».

UN

 

 

Уряд ухвалив Концепцію розвитку STEM-освіти

Сьогодні Уряд ухвалив Концепцію розвитку STEM-освіти, реалізація якої передбачена до 2027 року.

Ще 2016 року Міністерство освіти і науки України представило План заходів щодо впровадження STEM-освіти в Україні та створило робочу групу з питань поширення STEM-освіти. Згодом STEM-підхід став однією із ключових характеристик Нової української школи, який базується на формуванні в школярів навиків дослідницької діяльності.

Ухвалена Концепція дозволить розвивати STEM-освіту на базі трансдисциплінарного та особистісного підходу, а також сприятиме використанню математичних, технічних та інженерних знань для розв’язання практичних проблем у професійній діяльності.


КОНЦЕПЦІЯ
розвитку природничо-математичної освіти
(STEM-освіти)

Проблеми, які потребують розв’язання

Стратегію сталого розвитку України в умовах глобалізації спрямовано на досягнення європейських стандартів життя та забезпечення конкурентоспроможності нашої держави шляхом ефективної взаємодії економіки, науки, освіти, здійснення заходів щодо розвитку людського капіталу, залучення інновацій у всіх сферах діяльності суспільства.

Важливими факторами розвитку економіки є наукоємні та високотехнологічні галузі. Фахівці цих галузей роблять вагомий внесок у виробництво внутрішнього валового продукту і саме їх дефіцит особливо відчутний в Україні і в усьому світі. Основною причиною такого дефіциту є втрата популярності науково-технічних, інженерних професій і, як наслідок, зниження рівня заінтересованості у вивченні предметів природничої, технологічної, математичної освітніх галузей у здобувачів освіти, про що свідчить, зокрема, негативна динаміка кількості випускників закладів загальної середньої освіти, які проходять зовнішнє незалежне оцінювання з математики, фізики, хімії та біології.

Розвиток національної економіки, зокрема виробництво “цифрових” продуктів, ставить перед сферою освіти завдання щодо генерування нових ідей і знань, створення нових технологій, розв’язання проблем, що можливо досягнути шляхом впровадження проблемного навчання, створення на заняттях проблемних ситуацій для самостійного здобуття необхідних знань у процесі їх вирішення.

 

З огляду на зазначене перед сферою освіти постає завдання розвитку і виховання всебічно розвиненої, освіченої, інноваційної особистості згідно з Концепцією реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти “Нова українська школа” на період до 2029 року, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 1, ст. 22). Природничо-математична освіта (STEM-освіта) повинна стати одним з пріоритетів розвитку сфери освіти, складовою частиною державної політики з підвищення рівня конкурентоспроможності національної економіки та розвитку людського капіталу, одним з основних факторів інноваційної діяльності у сфері освіти, що відповідає запитам економіки та потребам суспільства.

Існує три основних політичних підходи до сприяння розвитку наукоємних та високотехнологічних галузей, спрямовані на заохочення дітей та молоді до проведення досліджень та оволодіння науково- технічними, інженерними професіями, а саме:

  • розроблення ефективних і привабливих методів впровадження навчальних програм з навчальними методиками природничо-математичної освіти (STEM-освіти);
  • удосконалення підготовки педагогічних працівників та забезпечення їх професійного розвитку і стимулювання;
  • стимулювання здобувачів освіти до обрання науково-технічної діяльності, що передбачає здійснення заходів, які дають змогу розв’язати проблеми соціального сприйняття науки і науково-технічних, інженерних професій, а також професійної орієнтації, спрямованої на розвиток партнерства між закладами освіти і роботодавцями.

У природничо-математичній освіті (STEM-освіті) наявні проблеми, які є наслідком загальних проблем у сфері загальної середньої освіти, зокрема:

  • зниження рівня викладання природничо-математичних предметів, недосконалість змісту освіти, невідповідність змісту природничо- математичних предметів вимогам сьогодення, розбалансованість обсягу і змісту навчальних програм;
  • низький рівень заробітної плати та соціальна незахищеність педагогічних працівників;
  • викладання природничо-математичних предметів вчителями іншого фаху;
  • відсутність відповідних умов у окремих закладах освіти для забезпечення допрофільної підготовки та профільного навчання природничо-математичних предметів;
  • недосконала мережа закладів освіти, що не забезпечує належних умов для навчання і розвитку здобувачів освіти, схильних до вивчення природничо-математичних предметів;
  • низька якість окремих підручників з природничо-математичних предметів;
  • застаріле матеріально-технічне забезпечення навчальних кабінетів природничо-математичних предметів;
  • недоступність якісної природничо-математичної освіти (STEM-освіти) для різних категорій здобувачів освіти, у тому числі тих, що проживають у сільській місцевості, осіб з інвалідністю.

Розроблення цієї Концепції є важливим кроком до модернізації освіти для задоволення запитів суспільства на наукоємну освіту, формування актуальних на ринку праці компетентностей.

Ця Концепція базується на Резолюції, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН від 25 вересня 2015 р., “Перетворення нашого світу: Порядок денний у сфері сталого розвитку на період до 2030 року”, Звіті Європейського Парламенту “Заохочення досліджень STEM для ринку праці” (березень 2015 р.), Інчхонській декларації “Освіта 2030” Всесвітнього освітнього форуму під егідою ЮНЕСКО (19—22 травня 2015 р.), яка визнає STEM-освіту як ключову стратегію досягнення цілей сталого розвитку, програмному документі Міжнародного бюро з питань освіти ЮНЕСКО “Дослідження STEM-компетентностей для XXI століття” (лютий 2019 року).

Нормативно-правовими підставами для впровадження і розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти) в Україні є:

Закони України “Про освіту”, “Про дошкільну освіту”, “Про повну загальну середню освіту”, “Про позашкільну освіту”, “Про професійну (професійно-технічну) освіту”, “Про фахову передвищу освіту”, “Про вищу освіту”, “Про наукову і науково-технічну діяльність”, “Про інноваційну діяльність”, “Про культуру”;

Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти “Нова українська школа” на період до 2029 року, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 1, ст. 22);

Концепція розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018—2020 роки, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 р. № 67 (Офіційний вісник України, 2018 р., № 16, ст. 560).

Ця Концепція містить основні терміни, мету, завдання та пріоритети розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти) в Україні, її основні принципи та форми, напрями, етапи та умови реалізації.

У цій Концепції терміни вживаються у такому значенні:

  • природничо-математична освіта (STEM-освіта) — цілісна система природничої і математичної освітніх галузей, метою якої є розвиток особистості через формування компетентностей, природничо-наукової картини світу, світоглядних позицій і життєвих цінностей з використанням трансдисциплінарного підходу до навчання, що базується на практичному застосуванні наукових, математичних, технічних та інженерних знань для розв’язання практичних проблем для подальшого використання цих знань і вмінь у професійній діяльності;
  • STEM-лабораторія — навчальний кабінет або приміщення закладу освіти, оснащене сучасними засобами навчання та обладнанням для залучення здобувачів освіти до навчально-дослідницької, дослідницько- експериментальної, конструкторської, винахідницької та пошукової діяльності відповідно до стандартів освіти, освітніх та навчальних програм з використанням проектних технологій в освітньому процесі;
  • STEM-центр — структурний підрозділ закладу освіти, утворений з метою забезпечення природничо-математичної освіти (STEM-освіти), організації та взаємодії заінтересованих осіб.

Мета і строки реалізації Концепції

Основною метою цієї Концепції є сприяння розвитку природничо- математичної освіти (STEM-освіти) як основи конкурентоспроможності та економічного зростання нашої держави, формування новітніх компетентностей громадян, підготовки фахівців нової генерації, здатних до засвоєння знань і розроблення та використання новітніх технологій.

Ця Концепція спрямована на модернізацію природничо-математичної освіти (STEM-освіти), широкомасштабне її впровадження на всіх складниках та рівнях освіти; встановлення партнерства з роботодавцями та науковими установами для залучення їх до розвитку природничо- математичної освіти (STEM-освіти).

Метою розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти) є комплексне поширення інноваційних методик викладання та об’єднання зусиль учасників освітнього процесу і соціальних партнерів у формуванні необхідних компетентностей здобувачів освіти, які дадуть можливість запропонувати розв’язання проблем суспільства, поєднавши природничі науки, технології, інженерію та математику.

Реалізація цієї Концепції передбачена на період до 2027 року.

Основними завданнями природничо-математичної освіти (STEM-освіти) є:

  • формування навичок розв’язання складних (комплексних) практичних проблем, критичного мислення, креативних якостей та когнітивної гнучкості, організаційних та комунікаційних здібностей, вміння оцінювати проблеми та приймати рішення, готовності до свідомого вибору та оволодіння майбутньою професією, фінансової грамотності, цілісного наукового світогляду, ціннісних орієнтирів, загальнокультурної, технологічної, комунікативної і соціальної компетентностей і математичної та природничої грамотності;
  • всебічний розвиток особистості шляхом виявлення її нахилів і здібностей;
  • оволодіння засобами пізнавальної та практичної діяльності;
  • виховання особистості, яка прагне до здобуття освіти упродовж життя, формування вмінь практичного і творчого застосування здобутих знань.

Шляхи і способи розв’язання проблем

Навчальні методики та навчальні програми природничо-математичної освіти (STEM-освіти) спрямовані на задоволення попиту на наукоємну освіту, формування актуальних на ринку праці компетентностей, а саме:

  • когнітивних навичок — пізнавальних здібностей, що забезпечують можливість оброблення інформації, формування уваги, пам’яті, аналітичного, критичного мислення і креативних якостей, здатність до навчання, аналізу, оцінювання, порівняння і планування дій, пошуку ідей, прийняття рішень, аргументації, проведення спостережень, оброблення результатів та підготовки висновків. Ці навички дають змогу оперувати числами для ідентифікації, систематизації, критичної оцінки комплексу проблем та пошуку шляхів їх розв’язання, що є складовою математичного мислення;
  • навичок оброблення інформації, інтерпретації та аналізу даних — навичок пошуку, співставлення, упорядкування та відбору валідних даних для задоволення конкретних потреб; створення, розуміння, інтерпретації, аналізу та екстраполяції емпіричних даних, перевірки їх достовірності, надійності; відображення результатів ефективними способами, прийняття рішень на основі наукових даних;
  • інженерного мислення — виявлення та розв’язання складних проблем на основі аналізу даних, пошук рішень, їх оцінювання та втілення найефективнішого рішення за допомогою технічних засобів;
  • науково-дослідницьких навичок — проведення наукових досліджень, висунення, обґрунтування і перевірка гіпотези, експериментування, аналіз даних та підготовка висновків, що підтверджують, спростовують або модифікують гіпотезу, а також спостереження, вимірювання, прогнозування, використання просторово-часових зв’язків, інтерпретація даних;
  • алгоритмічного мислення та цифрової грамотності — ефективне використання цифрових технологій для комунікації, обробки інформації, інтерпретації та аналізу даних, формулювання проблем та їх розв’язання у вигляді комп’ютерних алгоритмів, які можуть бути автоматично оброблені; складення інструкцій або алгоритмів, що дають змогу виконати певні завдання за допомогою відповідної техніки;
  • креативних якостей та інноваційності — якостей, що сприяють творчості та інноваційності здобувачів освіти, здатності до прийняття креативних функціональних рішень, інноваційності (удосконалення існуючих продуктів, процесів та систем);
  • технологічних навичок — психомоторних навичок, що пов’язані з правильним та безпечним використанням наукового та технічного обладнання, апаратів та речовин, специфічні для певної галузі, прогнозні та відповідають динаміці ринку праці;
  • навичок комунікації — навичок спілкування, ефективної роботи в команді шляхом забезпечення кожному учаснику команди рівного шансу на участь та передачу ідеї з урахуванням спільної відповідальності, встановлення загальних цілей, що дає команді можливість розділити відповідальність за досягнення основних цілей та їх вплив, а також вміння працювати незалежно в команді, бути лідером і виконавцем, розуміти свою роль, знати свої сильні і слабкі сторони, спілкуватися з членами команди чи заінтересованими сторонами ефективними способами.

Впровадження природничо-математичної освіти (STEM-освіти) здійснюється з урахуванням таких принципів:

  • особистісний підхід, спрямований на врахування вікових, індивідуальних особливостей здобувачів освіти, їх інтересів та здібностей, особливих освітніх потреб;
  • постійне оновлення змісту освіти з урахуванням досягнень науки, розвитку технологій та вимог ринку праці;
  • наступність — формування необхідних компетентностей на всіх складниках та рівнях освіти;
  • патріотизм і громадянська спрямованість;
  • продуктивна мотивація здобувачів освіти до провадження науково- дослідницької та проектної діяльності, винахідництва;
  • істотна роль математики в інтегративному підході реалізації природничо-математичної освіти (STEM-освіти), послідовне, ґрунтовне, якісне її викладання;
  • спонукання до формування та розвиток “гнучких навичок” у здобувачів освіти (навичок презентації, роботи в групі, комунікації);
  • використання технологій розвивального та проблемного навчання;
  • забезпечення наступності змісту освіти та запровадження курсової (адаптаційної, ознайомчої) підготовки вчителів відповідних спеціальностей;
  • розвиток закладів спеціалізованої освіти наукового спрямування.

Пріоритетними напрямами розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти) є:

  • розвиток природничої, математичної, технологічної та інформатичної освітніх галузей, науково-технічної творчості, підприємництва, формування критичного мислення та етичних норм науково-технічної діяльності у здобувачів освіти;
  • розроблення інноваційних навчальних програм, зокрема для здобувачів спеціалізованої освіти наукового спрямування, та освітніх програм для педагогічних працівників з урахуванням потреб ринку праці;
  • розширення і зміцнення партнерської співпраці між закладами освіти та роботодавцями;
  • популяризація природничо-математичної освіти (STEM-освіти);
  • сприяння забезпеченню тендерної рівності в природничо- математичній освіті (STEM-освіті).

Розвиток природничо-математичної освіти (STEM-освіти) може бути забезпечений на таких рівнях:

  • початковому — дошкільна, позашкільна, початкова освіта. Основне завдання — стимулювання допитливості та підтримка інтересу до навчання і пошуку знань, мотивація до самостійних досліджень, створення простих приладів, конструкцій, науково-технічна творчість;
  • базовому — базова середня, позашкільна освіта. Основне завдання — формування стійкого інтересу до природничо-математичних предметів, оволодіння технологічною грамотністю та навичками розв’язання проблем, залучення до дослідництва, винахідництва, проектної діяльності, що дасть змогу збільшити частку тих, хто прагне обрати науково-технічні, інженерні професії;
  • профільному — профільна середня, позашкільна, професійна (професійно-технічна) освіта. Основне завдання — поглиблене оволодіння системою знань і умінь з природничо-математичної освіти (STEM-освіти), методами наукових досліджень, реалізація інноваційних проектів;
  • вищий/професійний — вища освіта. Основне завдання — становлення фахівців різних науково-технічних, інженерних професій на базі закладів вищої освіти, а також підвищення професійної майстерності педагогічних працівників із впровадження нових методик викладання, відповідних курсів та реалізації інноваційних проектів.
 

Природничо-математична освіта (STEM-освіта) в Україні може реалізуватися через усі види освіти, а саме: формальну, неформальну, інформальну (на онлайн-платформах, у STEM-центрах/лабораторях (у тому числі віртуальних), шляхом проведення екскурсій, квестів, турнірів, конкурсів, олімпіад, фестивалів, практикумів, заходів, під час яких спеціалісти в галузі розроблення програмного забезпечення працюють над розв’язанням певної проблеми, створенням нових комп’ютерних програм).

З метою активного залучення здобувачів освіти до дослідницько- експериментальної, конструкторської діяльності необхідно впроваджувати нові методи та форми організації освітнього процесу.

Для забезпечення належної якості природничо-математичної освіти (STEM-освіти) в сфері загальної середньої освіти необхідно забезпечити:

  • підвищення рівня професійної компетентності педагогічних працівників, залучення фахівців високотехнологічних галузей до освітнього процесу;
  • підвищення престижу праці педагогічних працівників;
  • оновлення змісту природничої, математичної та технологічної освітніх галузей (державні стандарти, навчальні програми, підручники, збірники задач, дидактичні матеріали, засоби навчання, електронні освітні ресурси тощо);
  • особистісну орієнтацію освіти, що передбачає рівневу і профільну диференціацію навчання, рівний доступ до якісної освіти, розвиток особистості та високий рівень самореалізації здобувачів освіти;
  • упровадження в освітній процес проектної діяльності, цифрових технологій, проблемного навчання (створення проблемних ситуацій, в яких здобувані освіти самостійно шукають відповіді на питання);
  • участь здобувачів освіти у відповідних конкурсах, турнірах, олімпіадах, літніх школах;
  • модернізацію навчально-методичної та матеріально-технічної бази профільних навчальних кабінетів та лабораторій закладів освіти, використання в освітньому процесі науково-популярної та наукової літератури, електронних освітніх ресурсів, відповідних іноземних видань, перекладених державною мовою;
  • забезпечення доступності природничо-математичної освіти (STEM-освіти), універсального дизайну.

Для забезпечення науково-методичної підтримки природничо- математичної освіти (STEM-освіти) важливе значення має розроблення інтегрованих навчальних програм для всіх типів закладів освіти для викладання спеціальних курсів, факультативів, організації роботи гуртків з робототехніки, інженерії, природничих та аграрних дисциплін, сучасних наукових напрямів, новітніх технологій з урахуванням кращого національного та міжнародного досвіду.

Для розширення вибору форм організації освітнього процесу необхідно оновити дизайн пришкільних ділянок для проведення ботанічних, астрономічних і метеорологічних спостережень, дослідів тощо.

Упровадження природничо-математичної освіти (STEM-освіти) вимагає від педагогічних та науково-педагогічних працівників активного використання новітніх педагогічних підходів до викладання та оцінювання, інновацій у сфері освіти, практики міжпредметного навчання, методів та засобів навчання, що сприяють розвитку дослідницьких та винахідницьких компетентностей здобувачів освіти.

Прогноз впливу на ключові інтереси зацікавлених сторін

Реалізація Концепції сприятиме задоволенню одного з ключових інтересів здобувачів повної загальної середньої освіти та педагогічних працівників, що полягає у використанні сучасного обладнання в освітньому процесі та організації навчання за сучасними інноваційними методиками.

На забезпечення рівного доступу до якісної освіти здобувачів освіти різних вікових груп, у тому числі осіб з інвалідністю, а також до якісної професійної підготовки педагогічних працівників позитивно вплинуть розроблення освітніх програм закладів освіти, стратегій їх розвитку з урахуванням новітніх педагогічних методик природничо-математичної освіти (STEM-освіти), комплектування навчальних приміщень закладів освіти сучасним обладнанням та засобами навчання, застосовування сучасних мережевих форм навчальної комунікації, налагодження міждисциплінарних зв’язків, організація освітнього процесу як педагогічної взаємодії, спрямованої на розвиток особистості, її підготовку до вирішення життєвих завдань різної складності.

Вжиті заходи сприятимуть задоволенню ключових інтересів роботодавців — залученню професійно підготовлених кадрів у виробництво, покращення підготовки працівників інженерних спеціальностей.

Очікувані результати

Розвиток природничо-математичної освіти (STEM-освіти) забезпечується шляхом співпраці представників закладів освіти та академічних наукових установ, науково-дослідних лабораторій, наукових музеїв, природничих центрів, підприємств, громадських та інших організацій, у тому числі із залученням їх до створення освітнього середовища закладів освіти.

Однією із системних складових формування змісту природничо- математичної освіти (STEM-освіти) є трансфер знань, який забезпечує впровадження досягнень наукової сфери в освітній процес. Методологічною основою формування змісту природничо-математичної освіти (STEM-освіти) є трансдисциплінарний підхід.

Невід’ємною складовою природничо-математичної освіти (STEM-освіти) є мережа STEM-центрів/лабораторій (у тому числі віртуальних).

Діяльність STEM-центрів повинна бути спрямована на:

  • організацію науково-орієнтованої діяльності здобувачів освіти з використанням високотехнологічних засобів навчання, інноваційних моделей освіти, їх розроблення та апробацію;
  • популяризацію результатів винахідницької, науково-орієнтованої діяльності та розвиток учнівської і студентської творчості;
  • професійне удосконалення педагогічних працівників.

Напрями діяльності STEM-центрів відповідають напрямам природничо-математичної освіти (STEM-освіти), зокрема програмування, штучний інтелект, мехатроніка, біоніка, адитивні технології, числове програмне керування, комп’ютерне моделювання, фрезерні та лазерні технології, кліматичні, астрономічні, біологічні спостереження та опрацювання їх результатів, робототехніка, інженерія, ракетомоделювання, аерокосмічні технології, радіоелектроніка, авто-, авіа-, судномоделювання, тривимірне моделювання, хіміко-біологічні та агроекологічні технології, конструювання, веб-дизайн, основи відеотехнологій, цифрове мистецтво.

Вимагає суттєвих змін система підготовки педагогічних працівників, зокрема післядипломна педагогічна освіта. Центри професійного розвитку педагогічних працівників, заклади післядипломної педагогічної освіти повинні стати важливими центрами професійного розвитку та підвищення кваліфікації педагогічних працівників, впровадження природничо- математичної освіти (STEM-освіти), які провадять свою діяльність на засадах персоніфікації, надаючи кожному педагогічному працівнику широкі можливості для вдосконалення, поглиблення професійної підготовки в прийнятний для нього спосіб, у тому числі з використанням технологій дистанційного навчання.

STEM-лабораторіями можуть оснащуватися заклади загальної середньої освіти, а також заклади професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти, а також заклади вищої освіти, що здійснюють підготовку педагогічних працівників.

Упровадження природничо-математичної освіти (STEM-освіти) в освітній процес дасть змогу:

  • підвищити якість освіти, інтегрувати систему освіти України до європейського і світового освітнього простору;
  • формувати і розвивати навички науково-дослідницької та інженерної діяльності, винахідництво, підприємництво, ранню професійну самовизначеність і готовність до усвідомленого вибору майбутньої професії;
  • популяризувати науково-технічні та інженерні професії;
  • надати особам з інвалідністю доступ до використання сучасних технічних засобів, реалізації інноваційних проектів;
  • поширювати інновації у сфері освіти;
  • пропагувати результати учнівської творчості.

Обсяг фінансових, матеріально-технічних, трудових ресурсів

Фінансування заходів щодо розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти) здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, міжнародної технічної та фінансової допомоги, інвестицій, інших не заборонених законодавством джерел, а також фінансових, матеріально-технічних, трудових ресурсів суб’єктів господарювання на засадах, визначених договорами, укладеними між цими суб’єктами та закладами освіти.

Оснащення STEM-лабораторій здійснюється відповідно до Типового переліку комп’ютерного обладнання для закладів дошкільної, загальної середньої та професійної (професійно-технічної) освіти та Типового переліку засобів навчання та обладнання для навчальних кабінетів і STEM-лабораторій, затверджених МОН.

 

Організація роботи закладів загальної середньої освіти у 2020/2021 навчальному році

№1/9-420 від 05.08.2020

Керівникам департаментів (управлінь) освіти і науки
обласних та Київської міської державних адміністрацій
Керівникам закладів загальної середньої освіти

Щодо організації роботи закладів загальної середньої освіти у 2020/2021 навчальному році

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» в залежності від епідемічної ситуації в регіоні або окремих адміністративно-територіальних одиницях встановлюється рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19 («зелений», «жовтий», «помаранчевий» або «червоний»).

Рівень епідемічної небезпеки визначається рішенням Державної, комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.

У регіоні, щодо якого відсутнє рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій про встановлення рівня епідемічної небезпеки, застосовуються протиепідемічні ЗАХОДИ, передбачені для «зеленого» рівня епідемічної небезпеки.

2020/2021 навчальний рік у закладах загальної середньої освіти розпочнеться відповідно до особливостей епідеміологічної ситуації в конкретному регіоні або окремій адміністративно-територіальній одиниці, а саме: 

1) «зелений», «жовтий» або «помаранчевий» рівень епідемічної небезпеки – відвідування закладів освіти здобувачами загальної середньої освіти дозволено в звичайному режимі;

2) «червоний» рівень епідемічної небезпеки – відвідування закладів освіти здобувачами загальної середньої освіти заборонено, а отже, освітній процес забезпечується з використанням технологій дистанційного навчання.

 

 

Рішення щодо особливостей організації освітнього процесу у закладах освіти в умовах «зеленого», «жовтого» або «помаранчевого» рівнів епідемічної небезпеки приймає педагогічна рада закладу освіти з урахуванням Тимчасових рекомендацій щодо організації протиепідемічних заходів у закладах освіти в період карантину в зв’язку з поширенням короновірусної хвороби (COVID-19), затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 30.07.2020 № 42.

У рамках підготовки закладів загальної середньої освіти до початку навчальних занять Міністерство освіти і науки України підготувало Рекомендації щодо організації роботи закладів загальної середньої освіти.

Просимо врахувати вищезазначені рекомендації у роботі та забезпечити створення безпечних умов організації освітнього процесу у 2020/2021 навчальному році.


Додаток до листа МОН №1/9-420 від 05.08.2020

РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо організації роботи закладів загальної середньої освіти у 2020/2021 навчальному році

Підготовчі заходи щодо відновлення освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти

Підготовка закладу освіти здійснюється з урахуванням протиепідемічних та профілактичних заходів, у тому числі:

  • завершення ремонтних та профілактичних робіт, здійснення прибирання усіх навчальних приміщень та прилеглої території закладу освіти (Привертаємо увагу до неприпустимості залучення здобувачів освіти до проведення вищезазначених заходів) (дезінфекція поверхонь, перевірка вікон щодо забезпечення наскрізного та кутового провітрювання; відкриття та дезінфікування жалюзійних решіток на отворах вентиляційної системи, фільтрів кондиціонерів тощо);
  • створення умов для мінімізації ризику інфікування (наприклад, визначення приміщень для окремого зберігання верхнього одягу (взуття) для різних вікових груп учнів, працівників закладу освіти; встановлення бактерицидних ламп), збільшення вільного простору в навчальних приміщеннях (прибирання зайвих меблів, устаткування, килимів, м’яких іграшок тощо);
  • виокремлення та обладнання спеціального приміщення для тимчасового перебування учасників освітнього процесу у разі виявлення в них симптомів гострого респіраторного захворювання та/або підвищеної температури;
  • передбачення місць для дезінфекції рук, забезпечення наявності засобів дезінфекції та розміщення контейнерів для використаних засобів індивідуального захисту тощо;
  • впровадження заходів щодо застосовування практики соціального дистанціювання та уникнення скупчення, спрямованих на мінімізацію контактування з іншими особами (наприклад, відкриття декількох входів до приміщення, гнучкого графіку початку навчальних занять для різних категорій здобувачів освіти, використання розмітки на підлозі, що полегшує організацію двостороннього руху коридорами, виокремлення зон переміщення для різних вікових категорій учнів тощо);
  • закріплення за класами певних навчальних кабінетів для мінімізації пересування учнів у приміщеннях закладу освіти;
  • організація питного режиму учасників освітнього процесу, зокрема із використанням індивідуального або одноразового посуду;
  • організація харчування здобувачів загальної середньої освіти відповідно до Тимчасових рекомендацій щодо організації протиепідемічних заходів у закладах освіти в період карантину в зв’язку з поширенням короновірусної хвороби (COVID-19), затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України.

Рекомендуємо розробити та затвердити рішенням педагогічної ради тимчасовий порядок організації освітнього процесу в закладі загальної середньої освіти в період карантину в зв’язку з поширенням короновірусної хвороби (COVID-19).

 

 

Особливості відвідування закладів загальної середньої освіти

Працівники закладу та здобувані освіти, їхні батьки або інші законні представники (далі – батьки) мають бути поінформовані про правила організації освітнього процесу, відвідування закладу освіти та перебування в ньому в умовах профілактики розповсюдження коронавірусної хвороби (COVID-19).

Також рекомендуємо надавати роз’яснення батькам здобувачів освіти щодо необхідності впровадження в закладі освіти обмежувальних заходів стосовно відвідування закладу освіти сторонніми особами. Спілкування педагогічних працівників із батьками радимо здійснювати переважно дистанційно за допомогою будь-яких засобів зв’язку.

У закладі освіти рекомендуємо визначити особу, відповідальну за координацію проведення інформаційних заходів з профілактики розповсюдження коронавірусної хвороби (COVID-19), інших респіраторних захворювань.

Проведення моніторингу стану здоров’я учнів і працівників закладу освіти має здійснюватися шляхом проведення медичним працівником закладу освіти (у разі його відсутності – іншим працівником, визначеним керівником закладу освіти) термометрії та опитування щодо самопочуття, а також організації регулярної комунікації з батьками учнів для з’ясування стану здоров’я учнів.

Особливості організації освітнього процесу

Відповідно до рекомендацій МОЗ, ВООЗ, медичних організацій інших країн пріоритетом організації освітнього процесу в закладах освіти є дотримання принципів соціального дистанціювання, правил гігієни, використання засобів індивідуального захисту та уникнення масових скупчень осіб.

Тому організація освітнього процесу в закладі освіти забезпечується з урахуванням:

  • вимог соціального дистанціювання;
  • регулярного моніторингу та аналізу відвідування занять учнями з метою раннього виявлення збільшення захворюваності та інформування служби громадського здоров’я у випадку різкого збільшення;
  • дотримання нормативів наповнюваності класів та інших вимог законодавства про освіту.

Рекомендуємо:

  • запровадити гнучку структуру навчального року, передбачивши можливість внесення змін до термінів проведення канікул, початку та завершення навчальних семестрів, з урахуванням епідеміологічної ситуації;
  • запропонувати батькам учнів, які належать до категорій, яким не рекомендовано перебування в закладах освіти (особам із хронічними легеневими хворобами; особам, які мають розлади імунної системи; особам із захворюванням на цукровий діабет тощо), продовжити навчання за формами здобуття освіти, що максимально відповідають потребам їхнього захисту та безпеки (наприклад, педагогічний патронаж, екстернатна, сімейна (домашня) або дистанційна форми здобуття освіти);
  • з метою забезпечення соціальної дистанції під час навчання використовувати великі приміщення (зокрема, актові зали, рекреації, коридори, адаптовані для потреб навчання), за сприятливих погодних умов забезпечувати проведення занять з окремих предметів на відкритому повітрі; проводити навчальні заняття з окремих предметів або в окремі навчальні дні у підгрупах, використовуючи технології змішаного навчання.

На початку нового навчального року рекомендуємо виявити рівень опанування учнями навчального матеріалу, яким учні оволодівали під час карантинних обмежень самостійно або із використанням технологій дистанційного навчання, визначити необхідність організації повторення цього матеріалу, спланувати та організувати систематизацію та узагальнення навчального матеріалу, актуалізацію окремих тем, передбачити визначення диференційованих навчальних завдань з урахуванням рівня засвоєння попереднього матеріалу учнями тощо.

Варто уникати організації видів діяльності, які вимагають безпосереднього фізичного контакту між учнями: рекомендуємо зменшити кількість комунікаційних вправ, уникати групових ігор, що передбачають тактильний контакт, проводити ранкові зустрічі із дотриманням соціальної дистанції, за можливості, на свіжому повітрі тощо.

У разі організації роботи груп подовженого дня у закладах загальної середньої освіти та створення умов для здобуття позашкільної освіти (організації роботи гуртків, секцій, клубів, культурно-освітніх, спортивно-оздоровчих, науково-пошукових об’єднань) на базі закладу освіти перебування в них учнів і педагогічних працівників забезпечується з дотриманням правил згідно з Тимчасовими рекомендаціями щодо організації протиепідемічних заходів у закладах освіти в період карантину в зв’язку з поширенням короновірусної хвороби (COVID-19), затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України, та цими Рекомендаціями.

Джерело

Шмигаля закликали забезпечити ІФА-скринінг серед вчителів перед 1 вересня

Перед початком нового навчального року вчителі повинні пройти комплексний ІФА-скринінг на виявлення антитіл до COVID-19. Уряд повинен забезпечити проведення такого скринінгу задля безпечного відновлення навчання дітей у школах. Про це йдеться у петиції на сайті уряду, передає УНН.

“Закликаємо прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, міністра охорони здоров’я та міністра освіти України ужити вичерпних заходів щодо відновлення повноцінного навчального процесу у школах України з 1 вересня.

 

З цією метою вимагаємо від керівництва держави віднайти фінансування для проведення всеохопного ІФА-тестування на антитіла до коронавірусу серед освітян”, – йдеться у тексті петиції.

Зазначається, що ІФА-тестування дозволяє оперативно визначити, чи хвора людина на COVID-19 зараз, чи вже перехворіла вірусом. Імунні та здорові вчителі без загрози для здоров’я і життя дітей зможуть забезпечити початок навчального процесу в українських школах, наголошують автори петиції.

“Всеохопне ІФА-тестування освітян має відбуватися по всій країні, під контролем центральних органів влади, без перекладання відповідальності за цей процес на місцевих чиновників”, – йдеться у петиції.

Повний її текст на сайті КМУ за посиланням.

Нагадаємо, окремі міста України ініціювали ІФА-тестування вихователів дитсадочків перед їх відкриттям, а також вчителів — перед початком здачі ЗНО. Його результати дозволили вчасно виявити освітян із підозрою на коронавірус, чим убезпечити дітей від захворювання.

Читайте також: Як може виглядати “Дзвоник” 1 вересня розповіли у МОН

Джерело

Як може виглядати “Дзвоник” 1 вересня розповіли у МОН

Заступниця міністра освіти і науки Любомира Мандзій радить школам відсвяткувати початок навчального року в межах класу.

Ми безперечно рекомендуємо утриматися від масових заходів.

Але формат зустрічей і проведення 1 вересня ви можете визначити в кожному закладі індивідуально.

Це може бути святкування в межах класу, оскільки це все ж таки менше людей і це наша шкільна родина.

Не наражаймо одне одного на небезпеку і придумаймо креативний формат. А я точно знаю про креативність наших шкільних команд” сказала Мандзій.

Вона додала, що такі заходи варто проводити на відкритому повітрі.

Нагадаємо, що Головний санітарний лікар Віктор Ляшко надав тимчасові рекомендації щодо організації навчання в закладах освіти (ЗО). 

Зокрема, планується, що до роботи не будуть допускатися працівники закладу з температурою понад 37,2°C.

А пересуватися та заходити в приміщення школи потрібно в масці.

УП.Життя

Чи зменшиться кількість шкіл зі зміною кількості районів?

Глава партії “Слуга народу” Олександр Корнієнко заявляє, що з укрупненням районів кількість об’єктів інфраструктури у вигляді шкіл і лікарень не скоротиться до кількості районів.

Джерело: “Інтерфакс-Україна” з посиланням на брифінг Корнієнка під час партійного тренінгу “Слуги народу” в КВЦ “Парковий”.

 

Пряма мова: “Лікарні окремо, райони окремо. Кількість лікарень, шкіл, спортивно-юнацьких шкіл, будинків ветеранів та іншої інфраструктури не скоротиться до кількості районів. Є механізм міжмуніципальної співпраці, міжрайонного співробітництва – ми зараз над ним працюємо, і точно держава буде зберігати більшість інфраструктури”.

Деталі: Корнієнко запевняє, що надання послуг залишиться на рівні громад.  

За словами “слуги народу”, зараз вони працюють над тим, щоб Центр надання адміністративних послуг був у кожній громаді. Зокрема, є проект по мобільних ЦНАПах – спецмашинах, які будуть їздити громадами і надавати послуги просто в селах і селищах, щоб “людям не треба було навіть в центр громади їхати”.

Крім того, одним із ключових завдань на місцевому рівні Корнієнко бачить реалізацію другої черги медичної реформи.

Що стосується опорних шкіл, то, за словами глави СН, кожен випадок треба розглядати окремо, і якщо певна громада каже про неприпустимість закриття школи, то потрібно шукати можливості утримувати цей навчальний заклад.

 

Як будуть працювати дитячі садочки, МОН розробило інструктивно-методичні рекомендації

Міністерством освіти і науки розроблені інструктивно-методичні рекомендації щодо організації діяльності закладів дошкільної освіти у 2020/2021 навчальному році.

Для роботи дитячих садків у 2020/2021 навчальному році обов’язково мають бути заплановані дії щодо заохочення всіх учасників освітнього процесу до дотримання гігієнічних навичок, соціальної дистанції у приміщенні.

Рішення щодо відновлення діяльності та функціонування ЗДО ухвалюють регіональні комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, що залежить від статистики захворюваності у регіоні. За сприятливої ситуації у регіоні дитячі садки працюють у звичайному режимі, створивши максимально безпечні умови для вихованців та працівників. За створення таких умов відповідають засновники та керівники закладів.

Відповідно до Закону України “Про освіту” усім закладам освіти надано автономію в організації освітнього процесу, орієнтуючись на попередній досвід, аналіз результатів своєї роботи в минулому навчальному році та усі наявні рекомендації.

Наголошено, що при організації освітньої діяльності вихователям варто звертати увагу, що діяльнісний підхід є основою для досягнення цілей розвитку дітей різного віку, застосовувати його потрібно так, щоб це було природньо та органічно до їхніх потреб та інтересів.

Поряд із традиційними формами роботи з батьками чи законними представниками дитини (опитування, співбесіди, консультації, засідання батьківського комітету, конкурси тощо), можна застосовувати інноваційні, а саме: “Буккросинг”, “Дерево цілей” або “Дерево розвитку групи” та “Батьківська скринька”, а також впроваджувати дистанційні форми спілкування.

Необхідною умовою для роботи з дітьми з особливими освітніми потребами, крім корекційно-розвиткових послуг та психолого-педагогічного супроводу, є створення універсального дизайну та розумного пристосування будівель, приміщень та прибудинкових територій, в тому числі створення ресурсної кімнати.

Впровадження дистанційних форм спілкування з батьками на онлайн-платформах та використання мобільних додатків є також прийнятним для дитсадків. Чітко зазначено тривалість і кратність роботи вихователя з дитиною за комп’ютером та гаджетами відповідно до віку і особливостей дитини.

Невід’ємною складовою роботи ЗДО у 2020/2021 навчальному році залишається підвищення кваліфікації педагогічних працівників за різними формами та видами.

МОН у 2020/2021 н. р. продовжуватиме роботу з координації діяльності закладів дошкільної освіти в умовах карантинних заходів, спричинених COVID-19.

Нагадуємо, що затверджено тимчасові рекомендації щодо організації освітнього процесу у закладах освіти.

Інструктивно-методичні рекомендації щодо організації діяльності закладів дошкільної освіти у 2020/2021 навчальному році.

Інструктивно-методичні рекомендації «Щодо організації діяльності закладів дошкільної освіти у 2020/2021 навчальному році»

Додаток до листа МОН України від 30.07.2020 № 1/9-411

Організація діяльності закладів дошкільної освіти (далі — ЗДО) у 2020/2021 навчальному році буде залежати від епідемічної ситуації у конкретному регіоні. Рішення щодо обрання сценарію, за яким буде відбуватись діяльність закладів, ухвалюватимуть регіональні комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, залежно від особливостей епідеміологічної ситуації в конкретному регіоні.

За сприятливої епідемічної ситуації у регіоні та відповідного рішення зазначеної комісії, ЗДО працюють у звичайному режимі, створивши максимально безпечні умови для вихованців та працівників. За створення таких умов відповідають засновники та керівники ЗДО.

Із керівними принципами та заходами щодо безпечного відновлення роботи та функціонування ЗДО, а також розвитку дітей та підтримки працівників можна ознайомитися в постанові Головного державного санітарного лікаря України від 21.05.2020 № 25 «Про затвердження Тимчасових рекомендацій щодо організації протиепідемічних заходів у закладах дошкільної освіти на період карантину у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», листах Міністерства освіти і науки України від 23.04.2020 № 1/9­219 «Щодо організації діяльності закладів дошкільної освіти під час карантину», від 22.05.2020 № 1/9-269 «Щодо відновлення діяльності закладів дошкільної освіти», матеріалах ЮНІСЕФ «Рекомендації щодо відновлення роботи закладів дошкільної освіти після CQVID-19».

Зауважимо, що враховуючи епідемічний стан у країні, має бути обов’язково запланована робота щодо заохочення всіх учасників освітнього процесу до дотримання гігієнічних навичок, соціальної дистанції у приміщенні та на території ЗДО з метою забезпечення виконання профілактичних і протиепідемічних заходів. Для організації якісної діяльності ЗДО рекомендуємо засновникам привести штатні розписи ЗДО у відповідність до Типових штатних нормативів дошкільних навчальних закладів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 04.11.2010 №1055. Зокрема, ввести у штатні розписи посади сестри медичної, практичного психолога.

З метою сприяння дотримання соціальної дистанції в приміщенні, під час перебування дітей у груповому осередку варто здійснювати організацію простору ігрової кімнати у вигляді осередків діяльності, які відображають освітні потреби й інтереси дітей дошкільного віку. Організація осередків діяльності дає можливість забезпечити основні види діяльності дітей дошкільного віку через роботу у парах, малих групах, а також індивідуально, уникаючи скупчення (детальніше на сайті ДУ «Український інститут розвитку освіти»).

Закон України «Про освіту» надав усім закладам освіти автономію у виборі основних пріоритетних напрямів та завдань в організації освітнього процесу, орієнтуючись на детальний та конструктивний аналіз результатів освітньої діяльності в минулому навчальному році. Освітня діяльність ЗДО здійснюється на основі розробленого плану роботи на навчальний рік і літній період, що схвалюється педагогічною радою закладу та затверджується його керівником.

При плануванні роботи на новий навчальний рік ЗДО самостійно визначають завдання з урахуванням виявлених проблем.

Педагогічні працівники мають право на академічну свободу, включаючи свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну, науково-педагогічну та наукову діяльність, вільний вибір форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі; розроблення та впровадження авторських навчальних програм, проектів, освітніх методик і технологій, методів і засобів, насамперед методик компетентнісного навчання та ін. (Закон України «Про освіту», ст. 54, п.1).

Забезпечення змісту дошкільної освіти здійснюється відповідно до Базового компонента дошкільної освіти та реалізується згідно з освітніми програмами розвитку дітей та навчально-методичними посібниками, затвердженими в установленому порядку Міністерством освіти і науки України.

ЗДО різних типів і форм власності можуть використовувати комплексні та парціальні освітні програми, рекомендовані або схвалені Міністерством освіти і науки України. Педагогічні колективи мають право обирати для використання в роботі чинні програми, перелік та особливості реалізації яких обговорює та схвалює педагогічна рада ЗДО. Дозволяється використовувати кілька комплексних і парціальних програм, відповідно до яких педагоги планують освітню діяльність. Окрім того, ЗДО можуть розробити і власні освітні програми.

Таким чином, ЗДО може використати схвалені чи рекомендовані міністерством програми як основну частину своєї освітньої програми, за необхідності, доповнюючи її додатковими компонентами. У цьому випадку, в рішенні педагогічної ради про схвалення освітньої програми закладу необхідно вказати назву (назви) та реквізити схвалених чи рекомендованих програм (лист Міністерства освіти і науки України від 09.12.2019 № 1/9-750 «Щодо освітніх програм у закладах дошкільної освіти»).

Ознайомитися з чинними освітніми програмами та інформаційно- методичними матеріалами можна в листі МОН від 22.07.2020 № 1/9-394 «Про переліки навчальної літератури, рекомендованої Міністерством освіти і науки України для використання у закладах освіти у 2020/2021 навчальному році».

Варто врахувати, що єдиних вимог до оформлення освітньої програми ЗДО немає. Освітня програма — це єдиний комплекс освітніх компонентів, спланованих і організованих ЗДО для досягнення вихованцями результатів навчання (набуття компетентностей), визначених Базовим компонентом дошкільної освіти.

При організації освітньої діяльності варто зважати на провідний вид діяльності дітей (ранній вік — предметно-маніпулятивна; дошкільний вік — ігрова), а також на те, що діяльнісний підхід є основою для досягнення цілей розвитку дітей різного віку.

Пріоритетні завдання для розвитку дітей:

  • раннього віку — опанування предметно-маніпулятивною діяльністю, формування активного мовлення, розвиток відчуттів та сприймання (зорові, слухові, тактильні та ін.), виховання культурно-гігієнічних навичок;
  • молодшого дошкільного віку — оволодіння предметно-практичною діяльністю (діяльність з предметами за їх призначенням), засвоєння сенсорних еталонів (колір, форма, розмір), розвиток мовлення, вправляння чуттєвого досвіду взаємодії з оточенням (бачу, чую, відчуваю, дію);
  • середнього дошкільного віку — ігрова діяльність, формування граматичної правильності мовлення та вихід на творчий рівень сюжетно-рольової гри;
  • старшого дошкільного віку — формування психологічної зрілості та готовності до навчання у школі (життєві компетентності, мотивація, саморегуляція, вміння спілкуватися, інтерес до пізнавальної діяльності).

Зазначені завдання досягаються шляхом створення умов для участі дітей у різних видах діяльності (спілкування, гра, художньо-естетична та ін.) так, щоб це було природньо та органічно до їхніх потреб та інтересів.

Під час проведення спеціально організованих форм освітнього процесу необхідно дотримуватись вимог Гранично допустимого навчального навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форми власності, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2015 №446. *

Рекомендуємо звернути особливу увагу на взаємодію з сім’ями, прищепленню дітям дошкільного віку базових цінностей: доброти, дружби, любові, відповідальності, відчуття краси.

Модель партнерської взаємодії із сім’єю кожен заклад розробляє самостійно, ґрунтуючись на принципах взаємоповаги, взаємодовіри, взаєморозуміння, співпраці, усвідомлення своєї ролі та відповідальності.

Зазначимо, що поряд із традиційними формами роботи з батьками чи законними представниками дитини (опитування: письмове і усне; співбесіди; телефонний зв’язок; консультації; засідання батьківського комітету; дні відкритих дверей; перегляд святкових ранків та розваг; спільні свята; конкурси; батьківські куточки; дошка оголошень та ін.), можна застосовувати інноваційні, а саме:

  • «Буккросинг» — постійно діючі групові центри психолого- педагогічної літератури, що створюють комфортні умови для реалізації інформаційної та просвітницької взаємодії ЗДО та родин. Передбачає створення відкритої полиці, шафи, де кожен може взяти книжку, яка сподобалася, та поділитися своїми книжками з іншими батьками, педагогами тощо.
  • «Дерево цілей» або «Дерево розвитку групи» – проект спільної інтерактивної діяльності батьків, дітей, педагогів. Він сприяє усвідомленню того, що батьки є партнерами в плануванні та реалізації заходів щодо розвитку дітей, поповнення розвивального середовища групи.
  • «Батьківська скринька» — дає можливість батькам у зручний для них час вносити пропозиції щодо поліпшення освітнього процесу, ініціювати обговорення проблемних питань, як діяльності закладу освіти, так і розвитку своєї дитини.

Варто визнати результативність активних та інтерактивних форм взаємодії, що відповідають сучасним запитам батьків і зацікавлюють їх: дискусії, ділові ігри; психологічні ігри та вправи, націлені на зняття емоційної напруги, на об’єднання колективу батьків та вихователів; обговорення проблемних питань за круглим столом.

Заслуговує на увагу впровадження дистанційних форм спілкування з батьками, особливо в дні, коли дитина з тих чи тих причин відсутня в закладі (за допомогою спілкування та викладання матеріалу під час онлайн семінарів, майстер-класів, обговорення і представлення практичних матеріалів на онлайн- платформах Google Classroom, ZOOM тощо, розміщення відео заняття, що в онлайн режимі проводить вихователь на сайті ЗДО). Можливе застосування мобільних додатків Messenger, Viber, Facebook у межах робочого часу.

Пріоритетними напрямами у новому навчальному році можуть бути також такі:

  • забезпечення наступності у впровадженні особистісно орієнтованої моделі освіти в дошкільній та початковій ланках освіти (для реалізації освітніх вимог обох ланок освіти, орієнтуючись на Концепцію НУШ, її новий зміст, зміну освітнього простору, результативною є така форма взаємодії, як педагогічне партнерство вихователів ЗДО та вчителів перших класів щодо створення розвивального середовища, осередків діяльності, застосування компетентнісного та діяльнісного підходів під час освітнього процесу для розвитку особистості, організації та проведення ранкових зустрічей, використання ігрових методів у навчальних заняттях);
  • формування екологічної свідомості, навичок практичного життя, готовності до взаємодії з навколишнім світом; реалізацію проектної діяльності; наприклад, соціально-екологічного проекту «Виховання культури сортування сміття та поводження з відходами у всіх учасників освітнього процесу»; самонавчання дітей «діти-дітям» (із закріпленням практичних навичок тощо);
  • удосконалення роботи щодо формування комунікативно-мовленнєвої та математичної компетенцій дітей дошкільного віку шляхом упровадження інноваційних методик і технологій; (математична компетенція — враховуючи, що 2020/2021 оголошено Роком математики);
  • програма (план) переходу дітей до ЗДО. Радимо звернути увагу на особливості переходу дітей до ЗДО. Для кожної дитини, яка вперше приходить до ЗДО рекомендуємо організувати перехідний період, що передбачає знайомство з вихователем, колективом й закладом, поступову адаптацію та створення умов. Ефективний перехід дітей до дитячого садка залежить від готовності персоналу закладу розвивати позитивні відносини і загальні підходи до забезпечення успішності для всіх дітей, які можуть переходити до дитячого садка з дому чи з іншої установи, наприклад, із центрів раннього втручання.

Пріоритетними напрямами діяльності практичних психологів у 2020/2021 навчальному році слід вважати: психопрофілактику наслідків стресових станів, умов роботи та життєдіяльності в режимі обмеженого пересування; психолого-педагогічне просвітництво батьків з питань розвитку, навчання та виховання дітей дошкільного віку в умовах здобуття дошкільної освіти вдома; психогігієну комунікації та спілкування в дистанційному форматі, а також про особливості ознайомлення дітей дошкільного віку з COVID-19 («Як розмовляти з дітьми про CQVID-19»).

Звертаємо увагу на те, що на сучасному етапі розвитку дошкільної освіти спостерігається тенденція до більш широкого використання комп’ютерних технологій для виховання, навчання та розвитку дітей дошкільного віку. Зазначимо, що у роботі з дітьми, які не досягай 5-річного віку використання ґаджетів не рекомендується. Таким чином, уся освітня робота має здійснюватися виключно з батьками вихованців задля ознайомлення їх зі змістом, формами і методами розвитку їхніх дітей. Відповідно до розділу XII Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів, що затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 24.03.2016 № 234 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.04.2016 за №563/28693, тривалість безперервної роботи перед монітором комп’ютера для дітей 5- річного віку не має перевищувати 10 хв.

Максимальна кратність роботи протягом тижня для дітей 5 і 6 років — 2 рази.

Дні тижня, в які доцільно працювати з комп’ютером:

  • вівторок, четвер — оптимальні дні;
  • понеділок — можливо використовувати ґаджети;
  • п’ятниця — не рекомендовано.

Рекомендований для занять час дня:

  • перша половина — оптимально;
  • друга половина — допустимо.

Місце в 2 5-хвилинному занятті — середина заняття, між ввідною і заключною частинами.

Обов’язково, перед і після роботи за комп’ютером або іншими ґаджетами, робити спеціальну гімнастику для очей та опорно-рухового апарату, м’язів тулуба, особливо спини, що знаходяться в статичному стані; м’язів кисті працюючої руки.

У роботі з дітьми можуть використовуватися: розвивальні комп’ютерні ігри, дидактичні комп’ютерні ігри, ігри-забави, комп’ютерні діагностичні ігри, пізнавальні відеоролики або відео фрагменти створені як самим педагогом, так і вже існуючих в інтернеті.

Розвивальні комп’ютерні ігри спрямовані на формування загальних розумових здібностей, а також пам’яті, мислення, уваги та інших психічних процесів. Дидактичні ігри — це ігри, які безпосередньо обумовлені формуванням дидактичних уявлень, з основами систематизації, класифікації, синтезу, аналізу понять.

Ігри-забави дають можливість дітям розважитись, здійснити пошукові дії та побачити на екрані свій результат у вигляді певного елементу (наприклад, мультфільм «Розповіді Доброї Книги» тощо).

Зауважимо, що їх варто якомога тісніше інтегрувати з іншими традиційними видами діяльності (іграми, роботою над проектами тощо) з метою недопущення комп’ютерної залежності у дітей.

У 2020/2021 навчальному році педагогічні працівники ЗДО можуть підвищувати кваліфікацію за різними формами, видами, що визначені Порядком підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 800. Звертаємо увагу, що педагогічні працівники мають право самостійно обирати конкретні форми, види, напрями та суб’єктів надання освітніх послуг з підвищення кваліфікації.

Планування підвищення кваліфікації працівників закладу освіти здійснюється двома етапами. На першому етапі здійснюється перспективне планування у поточному році на наступний календарний рік шляхом затвердження педагогічною радою орієнтовного плану підвищення кваліфікації. Другий етап планування розпочинається після затвердження в установленому порядку кошторису закладу освіти на відповідний рік.

З метою формування плану підвищення кваліфікації закладу освіти на поточний рік пропозиції педагогічних працівників розглядаються його педагогічною радою. Педагогічна рада закладу освіти затверджує план підвищення кваліфікації на відповідний рік.

План підвищення кваліфікації закладу освіти на відповідний рік включає: список педагогічних, які повинні пройти підвищення кваліфікації у цьому році, теми (напрями, найменування), форми, види, обсяги (тривалість) підвищення кваліфікації (у годинах або кредитах ЄКТС), перелік суб’єктів підвищення кваліфікації, строки (графік), вартість підвищення кваліфікації (у разі встановлення) або примітку про безоплатний характер надання такої освітньої послуги чи про самостійне фінансування підвищення кваліфікації педагогічним або науково-педагогічним працівником. План підвищення кваліфікації може бути змінено протягом року в порядку, визначеному педагогічною радою.

Не пізніше 25 грудня працівник повинен поінформувати керівника закладу освіти або уповноважену ним особу про стан проходження ним підвищення кваліфікації у поточному році з додаванням копій отриманих документів про підвищення кваліфікації. Відповідна інформація зберігається в особовій справі працівника відповідно до законодавства.

Звертаємо увагу, що функції забезпечення професійного розвитку педагогічних працівників та здійснення їх науково-методичної підтримки переходять до центрів професійного розвитку педагогічних працівників, які починають діяти з 1 вересня 2020 року на основі Положення про центр професійного розвитку педагогічних працівників, що створено внаслідок реорганізації НМЦ/НМК.

У минулому навчальному році до Міністерства освіти і науки України надходило чимало звернень з різних питань. Найбільше — щодо організації освітнього процесу в інклюзивних групах. Звертаємо увагу, що відповідно до висновку інклюзивно-ресурсного центру (ІРЦ), індивідуальної програми реабілітації дітей з інвалідністю (за наявності), результатів психолого- педагогічного вивчення дитини, команда психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами (ООП) розробляє індивідуальну програму розвитку (ІПР) дитини з ООП.

ІПР розробляється на навчальний рік на основі програм, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для ЗДО, з відповідною їх адаптацією або модифікацією до особливих освітніх потреб дитини, погоджується батьками дитини (законними представниками дитини), затверджується директором ЗДО, та переглядається тричі на рік (у разі потреби частіше) з метою її коригування.

Для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку розробляється індивідуальний освітній план строком на три місяці з подальшим його продовженням протягом навчального року.

Звертаємо увагу, що термін дії висновку ІРЦ не обмежений у часі, крім випадків, коли рекомендовано та визначено дату повторного вивчення.

Надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг здійснюється шляхом проведення індивідуальних і групових занять, які можуть надаватися як штатними працівниками закладу, так і залученими фахівцями, зокрема: працівниками ІРЦ, спеціальних садків (шкіл), навчально- реабілітаційних центрів, логопедичних пунктів та інших закладів на підставі цивільно-правових договорів. При цьому оплата праці залучених фахівців здійснюється за рахунок коштів державної субвенції, відповідно до пункту 6 Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2017 № 88 (зі змінами, далі — Порядок та умови надання субвенції).

Примірний перелік додаткових психолого-педагогічних і корекційно- розвиткових занять (послуг) для осіб з особливими освітніми потребами у закладах освіти та Перелік фахівців, які проводять (надають) додаткові психолого-педагогічні і корекційно-розвиткові заняття (послуги) з особами з особливими освітніми потребами у закладах освіти, визначено у додатках Порядку та умовах надання субвенції.

Цивільно-правові договори укладаються між фахівцями, які проводять психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові заняття (послуги), та ЗДО або відповідним органом управління освітою.

Придбання спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку дітей з особливими освітніми потребами, які здобувають освіту в інклюзивних групах, здійснюється відповідно до Типового переліку спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку осіб з особливими освітніми потребами, які навчаються в інклюзивних та спеціальних класах (групах) закладів освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 23.04.2018 № 414 (зі змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.05.2018 за № 582/32034.

Необхідно зауважити, що наказ Міністерства освіти і науки України від 17.04.2019 № 423 «Про затвердження Типового переліку спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються в інклюзивних та спеціальних групах закладів дошкільної освіти» втратив чинність.

За рекомендаціями ІРЦ та письмовою заявою одного з батьків або іншого законного представника дитини_ЗДО забезпечує доступ до освітнього процесу асистента дитини з ООП (частина 5 статті 11 Закону України «Про дошкільну освіту»). Функцію асистента дитини можуть виконувати соціальні працівники, батьки або особи, уповноважені ними.

Супровід під час інклюзивного навчання — надання допомоги дітям з ООП під час перебування в закладах дошкільної та загальної середньої освіти, входить до Переліку соціальних послуг, що надаються особам, які перебувають у складних життєвих обставинах і не можуть самостійно їх подолати, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 03.09.2012 № 537 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 19.09.2012 за № 1614/21926). Фінансування надання та оплата соціальних послуг регламентується статтями 27 та 28 Закону України «Про соціальні послуги» від 17.01.2019 № 2671-VIII, який вступив в дію 01 січня 2020 року.

Відповідно до спільного наказу Міністерства соціальної політики України та Міністерства освіти і науки України від 04.02.2020 №67/125 у Вінницькій, Дніпропетровській, Харківській областях здійснюється апробація Державного стандарту супроводу під час інклюзивного навчання, в межах якої обласними центрами соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді проводиться навчання асистентів дітей.

Невід’ємною складовою організації освітнього простору для дітей з ООП в умовах закладу освіти є забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування будівель, приміщень та прибудинкових територій, в тому числі створення ресурсної кімнати.

У зв’язку з цим Міністерством освіти і науки України підготовлено та направлено до регіональних органів управління освітою лист від 25.06.2020 № 1/9-348 «Щодо створення інклюзивного освітнього середовища в закладах дошкільної освіти», в якому викладено рекомендації щодо створення інклюзивного освітнього середовища, зокрема універсального дизайну та розумного пристосування будівель, приміщень та прибудинкових територій, ресурсної кімнати в ЗДО.

Відновленню освітнього процесу та корекційно-розвиткових послуг для дітей з ООП у 2020/2021 навчальному році має передувати вивчення командою психолого-педагогічного супроводу ЗДО динаміки розвитку дитини, стану її особливих освітніх потреб, сильних сторін та змін, із врахуванням особливостей діяльності й участі дитини під час карантинних заходів та факторів навколишнього середовища.

Перехід дітей з особливими освітніми потребами до ЗДО організовується з використанням тих самих принципів і підходів, що і для інших дітей. Проте врахування особливих освітніх потреб має істотне значення під час перехідного періоду. Якість підтримки, що надається дитині та її родині під час цього періоду, може істотно вплинути на подальше перебування дитини в ЗДО.

Для дітей, які приходять у садок із центрів раннього втручання рекомендуємо забезпечити програму переходу, що є завершальним етапом надання послуги раннього втручання та передбачає:

  • знайомство дитини та батьків із ЗДО та персоналом;
  • зустрічі персоналу закладу (вихователь, спеціальний педагог, практичний психолог та інші) з фахівцями центру.

У разі карантинних заходів така зустріч/зустрічі проводиться в режимі онлайн у форматі відео конференцій.

Зауважимо, що особлива увага під час перехідного періоду має приділятись найбільш вразливим категоріям дітей, зокрема: дітям з інвалідністю, із соціально вразливих сімей, хто стикається з певними економічними труднощами чи психологічним стресом (через смерть, хворобу одного з батьків, розлучення чи поділ сім’ї та інше), дітям, які не є носіями української мови тощо (постанова Кабінету Міністрів України від 21.11.2013 № 895 «Порядок взаємодії суб’єктів соціального супроводу сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах», лист МОН від 12.12.2019 № 1/9-766 «Щодо комунікації з дітьми дошкільного віку з родин учасників QQC/ATO, внутрішньо переміщених осіб та організації взаємодії з їхніми батьками»), ЗДО повинні бути поінформовані про вищеназвані категорії дітей та сімей, сприяти знайомству вихователів та інших педагогів із дітьми та їхніми сім’ями з метою формування партнерських відносин та забезпечення плавного й ефективного переходу до закладу дошкільної освіти.

Міністерство освіти і науки України у 2020/2021 н. р. продовжуватиме роботу з координації діяльності закладів дошкільної освіти в умовах карантинних заходів, спричинених COVID-19. Пріоритетними завданнями вважаємо також оновлення нормативно-правової бази, а саме:

  • Закону України «Про дошкільну освіту»;
  • Базового компоненту дошкільної освіти;
  • Положення про дошкільний навчальний заклад.

Серед пріоритетних напрямів діяльності ДУ «Український інститут розвитку освіти» будуть наступні:

  • участь у процесі оновлення Базового компонента дошкільної освіти;
  • участь у процесі розроблення професійного стандарту вихователя;
  • проведення дослідження якості освіти у ЗДО за міжнародною методикою ECERS-3 (Early Childhood Environment Rating Scale) та поширення її серед закладів дошкільної освіти (детальніше на сайті ДУ «Український інститут розвитку освіти»).